Хор «Просвіта» у рідному селі маестро

Анна САВКА, просвітянка, м. Тернопіль

У день народження відомого композитора, диригента, заслуженого працівника культури України Івана Кобилянського з нагоди 50-ліття творчого життя хорового колективу відбувся концерт у селі Білобожниці Чортківського району — на батьківщині засновника хору.

Молодий Іван Кобилянський збирав по селах старовинні галицькі пісні і сам писав пісні на власні поезії. Залучав талановиту молодь з кола багатотисячного бавовняного комбінату у Тернополі. Згодом цей аматорський колектив отримав високу оцінку і звання народного хору. На жаль, 1997 року маестро відійшов за межу вічності. На певний час хор припинив свою творчу діяльність, та активна творча група працювала над тим, щоб його відродити.

Протягом останніх десяти років керував хором Михайло М’якуш — викладач музичної школи № 2 Тернополя, заслужений працівник культури України, а концертмейстером став Володимир Стадник. Вони продовжили традиції Івана Кобилянського. …У актовій залі Білобожницької сільської школи зібралися односельці, прибули гості з Тернополя.

Сільський голова Ярослав Греськів, члени виконкому і дирекція школи підготувалися до урочистого дійства. Вступне слово виголосила ди- ректор школи, голова сільського осередку ВУТ “Просвіта” Лідія Лесик. Молоді просвітяни Леся Ставнича, Роберто Подольський та Юрій Олійник заспівали для гостей релігійні пісні. Односельцям маестро приємно було слухати розповідь Тамари Мацидон, учасниці з початків діяльності хору, про численні концерти, здобутки, нагороди, концертні мандри Україною та європейськими містами з рідною піснею. Прозвучали твори Івана Кобилянського: пісня “Галичина”, “Старовинна церковця”, “Літо відзорілося”, “Хата мого дитинства”.

Теплі почуття і спогади підсилював екран, на якому демонстрували фотографії з дитинства та юності Івана. Зі сльозами на очах слухали улюблені пісні музиканта-земляка “Човен хитається…”, галицьку пісню “Тече річка” в обробці диригента Михайла М’якуша. Спогадами про батька поділилася дочка Ірина, учителька початкових класів школи-колегіуму м. Тернополя, а також внучка Катерина — дочка сина Олега. Про дитинство Івана, його захоплення колядками, музикою зі спогадів своєї матері оповіла учителька школи, викладач Тернопільського педуніверситету ім. В. Гнатюка Ольга Шевчук-Барна. Про запрошення до хору, яке отримав свого часу від односельця, будучи студентом Тернопільського медін- ституту, з гумором розповів лікар Михайло Черкасов.

В унісон спогадам прозвучала пісня “Дорога спадщина” у виконанні солістки хору Євгенії Шевчук. У відзначенні 100-ліття битви Січових Стрільців на горі Лисоня брав участь і народний аматорський хор ім. Івана Кобилянського, на ювілеї виконав пісню на слова і музику Романа Купчинського “Колись, дівчино мила”. Із піднесеним настроєм диригував Михайло М’якуш і чоловічою групою хору, і злагодженим співом слухачів у залі при виконанні козацької пісні “Гей, літа орел”. Зал був зачарований акапельним виконанням пісні “Ой одна, я одна” солісткою Людмилою Червінською, лауреатом всеукраїнських фестивалів-конкурсів.

Задушевно звучала “Ніч яка місячна”, подарована слухачам просвітянином, доцентом Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Володимиром Кващуком. У золотому фонді репертуару хору є пісня “Чекання” (“Лети, моя чайко”), яку вітали стоячи, адже у 80—90 роки і учительський хор сільської школи майстерно виконував її. Активну участь у дійстві для села виявив і ветеран “Просвіти”, голова обласного товариства ім. Б. Лепкого Богдан Кусень, який особисто подарував портрет маестро та фотографії із сімейного альбому.

Учням школи запропо- нував декілька рідкісних книжок для вивчення історії та літератури. Коротко також повідомив про діяльність очолюваного ним товариства та прочитав вірш “Дух Мазепи в нас живе”. На завершення свята хор разом із залом виконав “Реве та стогне Дніпр широкий”, на пошанівок нашого Пророка Тараса Шевченка. Всі учасники свята щиро дя- кували керівникам громади Білобожниці та середньої школи, які організували незабутню зустріч у рідному селі Івана Кобилянського. Через довгі десятиліття його пісні розбудили у душах слухачів глибокі почуття вдячності талановитому музикантові-землякові, вселили віру в те, що народний аматорський хор ім. Івана Кобилянського і надалі успішно творитиме для увіковічення духовних скарбів народу, для утвердження незборимості нашої держави.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment