Хто, кому, який родич чи свояк

Світлана ДОРОШЕНКО

У законодавстві повинно бути чітке й однозначне визначення кожного поняття. Якщо це не так, кожен держслужбовець може тлумачити його по-своєму. Відповідно й чинити. Переконалася у цьому на власному досвіді.

Я жила з мамою в однокімнатній квартирі. Одружилася, але чоловіка як молодого фахівця (інженера морського транспорту), відправили в Магадан. Коли звернулася з проханням поставити нас на квартоблік, мені відповіли: “Вас прописано в кімнаті лише двоє, це чудові умови, більше 5 метрів на людину. Ваша сім’я складається з матері, вас і дитини”. Коли ветеранам почали видавати пільгу на оплату ЖКХ, її надали лише мамі. Я зауважила: в законі написано, що пільга поширюється і на членів сім’ї. Відповіли: “Ви не член сім’ї ветерана війни, бо вийшли заміж”. Тоді зацікавилася поняттям “сім’я”. Виявилося, що кожен закон це тлумачить по-своєму. 1999 року з’явилося рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення терміна “член сім’ї”. Було зазначено, позаяк воно розписано по-різному в різних законодавчих актах (нарахували близько 40 законів), то це поняття потребує тлумачення. Почала пошуки відповіді на запитання: “Що таке сім’я, чому люди це сприймають неоднаково”.

У 1970—1980- х роках у Радянському Союзі була навіть дискусія про слово “сім’я”. У Вікіпедії в нас 2 мільйони визначень. А в законодавстві має бути чіткий термін, однозначно зрозумілий усім виконавцям. За законодавством, якщо люди одружуються в Україні, вони повинні діяти за чинними законами нашої держави. Проте не всі однаково розуміють, що таке одруження, які бувають одруження. Часто чуємо “гражданський брак”.

За старими звичаями було або весілля за народним обрядом, або пізніше — вінчання в церквах. У деяких людей виникали проблеми з церковним одруженням. Тоді ті, кому не дозволяли вінчатися в церкві, домоглися, щоб їхні подружні взаємини реєструвала влада. Саме реєстрація в органах РАЦСу й називається “цивільний шлюб”. Помилково називати цивільним шлюбом насправді фактичний шлюб, який наші предки називали “життя на віру”. До 1944 року в Радянському Союзі це життя на віру визнавали, і коли реєстрували дітей, то навіть не вимагали свідоцтва про одруження. Згідно з Указом Президії ВР СРСР від 8.07.1944 року з’явилася обов’язкова вимога реєструвати одруження в органах влади, при цьому видавали “Свідоцтво про одруження”, нині — “Свідоцтво про шлюб”.

Наш сімейний кодекс не має правового визначення родини. Потрібно розписати, бо в Україні більше стало шлюбів з іноземцями. Для того, щоб депутати розробили відповідні закони, потрібно сформувати відповідну громадську думку. Мені навіть пропону- вали написати законопроект про внесення відповідних термінів у чинні документи. У Київській бібліотеці “Мистецтво” 25.03.2017 року відбулися Громадські слухання “Визначення термінів у царині родинних взаємин за звичаєм народу України”, учасники яких (на фото) рекомендували застосовувати широкознані українські слова: “подружжя, родина, одруження та ін.”

У слові “подружжя” корінь “друг”. У давнину, я вважаю, була клятва — друг на життя. Той, хто давав цю клятву, називався “дружина”. А сам обряд клятви називався “одруження”. І утворювалося “подружжя” — люди, які симпатизують одне одному, у яких спільні інтереси і які згодні прожити все життя разом. Коли упорядковувала перелік родинних термінів і їхнє визначення, це дуже зацікавило наш “Університет третього покоління” у Києві, де читають курс “Родовід”. Я там щороку читаю лекцію. Хочеться, щоб люди повернулися до наших українських термінів, які визначають родинні взаємини, поновили їх у пам’яті. Наголошую на слові “взаємини”, а не “відносини”, як часто можна почути.

Відносини — це економічні, які можна оцінити в грошовому еквіваленті. Почуття, турботу, взаємну підтримку не можна оцінити грішми. Я дала особисте визначення родини і нове визначення сім’ї. Все інше знайшла в різних джерелах і упорядкувала. Слово “свояки” вживають рідко. Англійці кажуть: родич по закону. В українців кожній спорідненості дали назву. Коли кажуть “мій тесть” — кожен розуміє, що це батько дружини. Почала шукати в літературі, в словниках і склала реєстр подібних слів. Даю ці терміни як додаток.

Люди в усьому світі зараз зацікавилися дослідженням свого родоводу. Знаючи такі слова, це робити значно легше. Думаю, що їх перелік стане в нагоді і вчителям, і науковцям, дослідникам родоводу, загалом широкому колу громадськості. Буду вдячна за відповіді і уточнення, надіслані до редакції.

Визначення термінів у царині родинних взаємин за українським народним звичаєм:

Восприємники церк. — особи, які при хрещенні дитини зобов’язалися стати їй батьками в разі смерті її рідних батьків;

дитина — людська істота до повноліття, за звичаєм — до настання гормональної зрілості людини у 21—24 роки; діти малолітні до 8 років; за звичаєм до 1 року — немовля, 1—3 роки — дитя, хлоп’я, 4—10 років — хлопець, дівча; діти неповнолітні до 18: за звичаєм до 12 років — хлопчище, до 13 років — дівчина; 13—16 років — підпарубок, дівчище; від 16 років до одруження — парубок, леґінь, дівка; жінка вагітна — жінка, яка носить у собі плід людини, жінка при надії;

матрилініальність — спадкування по жіночій лінії прізвища, майна: від мами — материзна, від баби — бабизна;

наречені: наречений, наречена — парубок і дівчина, які збираються одружитися після оголошення про їхній намір у церкві, подачі заяви до відділу РАЦС МЮ;

одинак, одиначка — людина без подружжя;

одруження — згода на подружнє життя між парубком та дівчиною, між чоловіком та жінкою, які присягають один одному бути вірними у щасті та горі на все життя;

одруження офіційне — те, яке визнається канонічним, шанованим громадою, зареєстроване владою держави;

одруження традиційне — одруження за звичаєм роду, племені, весілля;

одруження у церкві або церковний шлюб — вінчання та запис про одруження людей у метричній книзі;

одруження цивільне — запис про одруження у книзі відділу реєстрації актів цивільного стану МЮ України;

одруження фактичне — по- дружнє життя на віру, без реєстрації, яке помилково називають “гражданський брак”;

одруження фіктивне, не дійсне — з корисливих намірів, без фактичних подружніх взаємин;

особа з родини — родич, свояк;

патрилініальність — спадкування по чоловічій лінії прізвища, майна: від отця — отчизна, від діда — дідизна;

подружжя мн. — чоловік і жінка, які одружилися, живуть разом для взаємодії, допомоги один одному, ведення спільного господарства, зачаття, народження та виховання спільних дітей, тобто добровільно, за спільною згодою, створили родинні взаємини;

подружжя од. — одружений чоловік, одружена жінка; подружжя багатодітне — батьки п’яти і більше дітей;

подружжя бездітне, (інфертильне) — подружжя, яке не народило дитину;

подружжя гостьове — чоловік і дружина такого подружжя живуть окремо;

подружжя малодітне — подружжя, яке народило і виховує двох дітей;

подружжя матрилокальне — подружжя, яке живе в домі батьків дружини (у приймах);

подружжя молоде — чоловік і жінка 18—30 років, які живуть три роки в першому шлюбі;

подружжя неолокальне — подружжя, яке живе осібно, окремо;

подружжя однодітне — подружжя, яке народило і виховує одну дитину;

подружжя патрилокальне — подружжя, яке живе в домі батьків чоловіка, (господарюють спільно чи окремо);

подружжя середньодітне — подружжя, яке народило і виховує три-чотири дитини;

подружні взаємини — взаємні почуття, турбота, обов’язки і права між подружжям, взаємодія цього подружжя;

пологи — народження жінкою дитини;

припинення одруження — припинення подружніх взаємин та подружнього життя, розірвання шлюбу;

родина — гурт людей, коло осіб, які між собою є родичами та свояками;

родина батьків, батьківська — родина, в якій народилася людина;

родина особиста, мала родина церк. — подружжя або одинак з неповнолітніми дітьми;

родинні взаємини — взаємні дії, обов’язки і права родичів і свояків;

родичі — особи, пов’язані між собою кровним спорідненням, мають спільних(ого) предків(а) (додаток 1);

родичі найближчі (перша ступінь спорідненості) — батьки, діти;

родичі близькі — рідні сестри, брати, племінники, дядьки, тітки, діди, баби, онуки, правнуки;

самостійна людина, родина, подружжя — та(е), яка(е) забезпечує себе сама(е), має свій бюджет, господарство;

ступінь спорідненості між особами — кількість поколінь до спільного родича;  лічать за сумою осіб у кожній прямій низхідній лінії аж до спільного родича, не рахуючи самого предка.

свояки — люди, які мають родинні взаємини, зумовлені одруженням їхнього родича або особистим одруженням, тобто свояки — це родичі одного подружжя (чоловіка) відносно родичів другого подружжя (дружини), а також зумовлені іншими актами: усиновлення, опіки, хрещення людини (додаток 2);

сім’я — діти (потомки) подружжя або одинака (у родинних взаєминах за аналогією рослинництва);

сирота — дитина, в якої померли батьки;

удівець, удова — чоловік, жінка після смерті їхнього подружжя;

утриманець — особа, яка перебуває на чиємусь повному забезпеченні (утриманні) або одержує допомогу, що є постійним і основним джерелом засобів існування цієї людини;

шлюб від слова злюб (етнограф.), одруження.

Додаток 1. Родичі

Батьки: батько (чоловік) і мати (жінка), які зачали, народили та виховали дитя. Для нього батько також батя, тато, ненько, отець; мати також ненька, матка, матінка, мама;

Син — для подружжя хлопчик, ними народжений;

Донька, дочка — для подружжя дівчинка, ними народжена;

Брат рідний — хлопець, чоловік, з яким у людини спільні батьки;

мама — одноутробний, батько — однокровний;

Сестра рідна — дівчина, жінка, з якою у людини спільні батьки (одноутробна сестра, однокровна сестра);

Двоюрідні брати, сестри — сини, дочки рідних сестер, братів Ваших батьків по відношенню до Вас;

Троюрідні брати, сестри — діти Ваших двоюрідних дядька, тітки; у Вас спільні прадід, прабаба;

Баба, бабця, бабуся, бама — мати одного з батьків для дітей цих батьків;

Дід, дідусь — батько батька чи матері для їхніх дітей;

Двоюрідна бабця — рідна тітка батька чи матері;

Двоюрідний дідусь — рідний дядько батька чи матері;

Онуки: онук, онука — діти, син, донька подружжя по відношенню до батьків подружжя, діда, баби;

Двоюрідні онуки — діти племінників. Внучатий племінник(-ця) — онуки брата або сестри;

Дядько — брат одного з батьків: вуйко по матері, стрій по батькові;

Тітка — сестра батька або матері по відношенню до племінників, є рідні, двоюрідні, троюрідні дядьки і тітки;

Племінник рідний, небіж — син рідних брата чи сестри, сестринок (старослов’янське), нетій (інд);

Племінниця, небога, сестриниця — дочка Ваших рідних братів, сестер, є двоюрідні, троюрідні і так далі;

Предок — старший родич, той від кого починається рід;

Пращур — праотець, праотці, прамати — далекі родичі.

Додаток 2. Свояки

Подружжя, дружина (давньоруське слово) — жінка до чоловіка, з якою він одружився; чоловік до жінки, з яким вона одружилася;

Свекор — батько чоловіка для його дружини;

Свекруха — мати чоловіка для його дружини;

Тесть — батько дружини для її чоловіка;

Теща — мати дружини для її чоловіка;

Сват — батько одного з подружжя щодо батьків другого з подружжя;

Сваха — мати одного з подружжя щодо батьків другого з подружжя; разом свати;

Хрещений батько — чоловік, який хрестив дитину, щодо тієї дитини, восприємник;

Хрещена мати — жінка, яка хрестила дитину, щодо тієї дитини, восприємниця (церк.)

Дівер — брат чоловіка;

Дядина — дружина дядька, відповідно вуйна, стрійна;

Ятрівка — дружина брата чоловіка;

Зовиця — сестра чоловіка;

Шуряк, швагер, швагро — брат дружини;

Швагрова — дружина брата дружини;

Ближиця, своячка — сестра дружини;

Свояк — чоловік своячки;

Невістка — дружина сина для його батьків, дружина брата для його сестер, братів — братова;

Зять — чоловік дочки для її батьків; чоловік сестри;

Зведені брат, сестра — брат, сестра по вітчиму або мачусі, діти подружжя від попереднього одруження;

Мачуха — дружина батька щодо його дітей від іншого одруження;

Вітчим — чоловік матері щодо її дітей від попереднього одруження;

Пасинок, падчерка — нерідна дитина одного з подружжя, що доводиться рідною іншому;

Кум, кума — хрещені батьки відносно один одного і до рідних батьків хрещеної дитини;

Названий батько, мати, батьки — люди, які усиновили дитя;

Усиновлені діти (прийомні) — діти, син, донька щодо осіб, які їх усиновили;

Опікун — людина, яка опікується справами малолітньої дитини чи іншої особи;

Піклувальник — той, хто піклується про неповнолітню дитину чи іншу людину.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment