Багатобарвність світу дитинства

Людмила СТАРОВОЙТ, м. Миколаїв

Сьогодні Анатолій Качан — автор 17 поетичних книжок для дітей, загальний наклад яких перевищує 900 тисяч примір- ників. Плідними стали останні роки: 2013 року побачила світ книжка лірики та ігрової поезії “Листи з осіннього саду”, а наприкінці минулого року — “За нашим садом грає море” і “Гуляє парус на Лимані”. Його вірші — в шкільних підручниках і посібниках, хрестоматіях та антологіях, часто зустрічаються і в зарубіжних виданнях.

Сучасні критики вважають А. Качана яскравим представником нового лірико-психологічного напряму в сучасній поезії для юних читачів, а одна з найпрестижніших премій у дитячій літературі була надана йому “за створення високохудожнього образу українського Причорномор’я”. Творчість А. Качана відрізняється неповторністю творчої манери, в якій об’єднані національне, етнічне начало з новими зображальними засобами. Смілива метафора, несподіваний епітет, оригінальне порівняння дають можливість його читачам у відомому відкривати невідоме.

Він поетизує реальність, але не вигадує якихось штучних збудників насолоди для дітей. У нього сад “впустив на землю жовтий лист”, чабан “жене ґирлиґою туман”, на кущах “горобці цвірінчать, наче діти, що азбуку вчать”, хмара “кинула якір в Лиман”, а до Бугу “тулиться поголена косою сіножать”. Фантастичне і реальне в його творах переплітається надзвичайно органічно. Залізне серце теплохода починає прискорено битися, побачивши вогні рідного причалу. Таємничий маг-ворожбит виявляється звичайнісіньким телевізором, чари якого можна зняти, натиснувши на кнопку “Stop”. А паперові кораблики, що перевозять у трюмах знання, на ніч причалюють у загадковий порт Фель.

Чари поезії в цього автора виникають завдяки точності передачі вражень і почуттів від сприйняття навколишньої дійсності. А. Качан є автором високохудожніх зразків мариністичної поезії, яка так рідко зустрічається сьогодні в дитячій літературі. А у нього в кожній збірці – вірші морської тематики. То не просто статичні пейзажі, його вірші наповнені динамікою, невпинним рухом, де кораблі-мандрівники вітають протяжними гудками рідні береги, рибальські баркаси поспішають перевірити в морі неводи, а білий парус ловить вітер парусиновим крилом… Ці образи несуть юним читачам радість відкриття живого, мінливого, багатобарвного світу.

А. Качан — обдарований майстер етнопоезії. З його віршів юні читачі дізнаються про таїнства обрядів, звичаїв, вірувань українського народу, в яких розкривається його душа. У творах поета дуже тонкий і добрий гумор переплітається з м’яким ліризмом. Легкість, динамічність вірша, різноманітні мовні ігри зі словами-двійниками, фразеологізмами, прислів’ями, паліндромами залучають до читання дітей широкого вікового діапазону. Їм ніколи не буває нудно читати вірші А. Качана, які активізують увагу, розвивають асоціативне мислення, дарують радість відкриття незнайомого в знайомому.

Вірші поета — це ще й запрошення юних читачів до співтворчості. Його книги завжди талановито ілюстровані. Почнеш читати — і поки не розгадаєш всі загадки, не відшукаєш загублені літери, не насолодишся багатством уяви в його дражнилках, мирилках, скоромовках, недомовках, звукограях, буквограях — книгу не закриєш.

А. Качан заново відродив у авторській поезії жанр безконечника. Крім трансформованих сюжетів із народнопоетичної творчості, відомих лінивих вареників чи грека, який ловив у річці рака, він створив близько двох десятків своїх власних сюжетів, інколи ще й надаючи їм форму загадки. Такі твори спонукають маленьких читачів до кмітливих пошуків. Поєднує всі основні теми поетичного світу А. Качана образ дивосаду, який зустрічаємо в багатьох віршах, але найвиразніше виписаний у автобіографічній ліричній сповіді “Райський сад”.

Водночас це конкретний сад у рідному поетовому селі, але це й міфологема “дитячого раю” на землі, де кожен почувався щасливим, попри всі випробування та негаразди. Образ саду розростається до символу народу, що жив-раював на своїй землі, але на долю якого випали й війни та голодомори. Поет вірить у відродження райського саду — квітучого життя в Україні — і передає цю віру читачам. Хоча А. Качан вже майже півстоліття живе в Києві, він ніколи не забуває країну свого дитинства, часто буває в миколаївських бібліотеках, студентських аудиторіях і шкільних класах з презентацією своїх нових книг, виступає на наукових форумах.

Разом зі своїм племінником, міжнародним гросмейстером Олександром Зубовим був ініціатором проведення в Миколаєві Першого в Україні (2002) фестивалю шахопоезії. Другий такий фестиваль за активної участі Анатолія Качана був проведений у Миколаєві в жовтні 2011 року і присвячений творчості видатного письменника Миколи Вінграновського. Сьогодні Анатолій Качан сповнений сил і енергії. Земляки від усієї душі бажають доброго здоров’я, здійснення всіх творчих задумів. Хай Ваше Слово завжди залишається магічним, налаштовує читачів на співпереживання і гармонію!

Якби на хміль не мороз…

За народною приказкою

У містечку Яготин

На Зелене свято

Хміль обвив з усіх сторін

Нашу білу хату.

Хміль тини позаплітав,

Клечанням зеленим

Вікна, стіни заквітчав

І телеантену.

Якби на хміль не мороз

Та не хуртовини,