Путінські амеби бунтують

Степан ТРОХИМЧУК, професор, голова ЛОВ ВОВ

В умовах дикого олігархічного капіталізму в Україні не сформувалася потужна, національно свідома еліта, яка ще не зуміла організувати парламентські політичні партії європейського штибу. Більшість партій утворені олігархами або на їхні кошти, або окремими харизматичними особистостями, які засвітилися в українській політиці. Багато з них створено на замовлення Путіна або на російські гроші, щоб легально чи підпільно проводити промосковську політику і мати змогу руйнувати Україну зсередини, виконуючи третє основне стратегічне завдання Путіна: посприяти українцям самим себе знищити, самим себе побороти. При чому наші вороги допомагають партіям будь-якого політичного спрямування, навіть ультранаціоналістичним, щоб гризня між ними була якнайбільш великою і жорстокою, бажано ідеологічною та соціальною. За дешевий газ, за дешеві тарифи, за пільги і подачки.

Відсутність потужних і сильних, соціально орієнтованих політичних партій, які мали б високе довір’я та стабільний електорат, породжує поділ і подрібнення українського політичного ландшафту, неконтрольоване і необгрунтоване його ділення, як амеб в калабані. Цей процес прискорюється під час революційних здвигів, криз, перед черговими і передчасними виборами. На цей час в Україні зареєстровано 352 політичні партії. В останніх парламентських виборах взяли участь 52 партії і лише 6 з них подолали 5% бар’єр. Деякі Малі позапарламентські партії показують високу політичну активність, особливо в боротьбі з легітимною владою всіх рівнів, заробляючи собі рейтинги для майбутніх виборчих баталій. В азарті політичної боротьби вони зовсім “не бачать” успіхів влади у реформуванні держави і в боротьбі з путінською агресією, а лише “злочини”.

Прикладом такого фейку є оприлюднення деякими політичними силами тривожної заяви про формування президентом Петром Порошенком поліцейського режиму і авторитарних методів боротьби проти антикорупційних активістів та політичних опонентів. Ніби то він творить поліцейську державу, щоб воювати з ними. Хто ж ці підписанти? “Рух нових сил” М. Саакашвілі, партія “Народний контроль”, “Демальянс”, “Громадянська позиція”, “Сила людей”. Партії дуже різні, але їх об’єднує войовничість і нелюбов до української влади.

М. Саакашвілі, замість допомогти П. Порошенку реформувати державу, намагається його знищити. “Народний контроль” В. Медведчука і Д. Добродомова у глухій опозиції до влади не підтримує євроінтеграцію України. “Громадянська позиція” А. Гриценка процвітає лише на огульному критиканстві. Це партія одного вождя, відставного полковника і колишнього міністра оборони, за якого було продано найбільше українського озброєння за ціною брухту. Інші політичні сили не відстають від них. Чомусь найбільшим злочином П. Порошенка (чому, власне, його, а не парламенту?) вважають введення е-декларування для представників антикорупційних організацій, таких як І. Шабунін, С. Лещенко, Г. Канєвський, Я. Юрчишин тощо. Може тому, що урядовці беруть хабарі брудною лівою рукою, а антикорупціонери прихватизовують міжнародні ґранти праведною правою? Невже ж контроль за роботою антикорупціонерів є такою величезною загрозою для держави і вагомою політичною проблемою?

Партії-амеби проростають на голому популізмі, прямо таки вбивчій критиці всіх і вся, обвинуваченні своїх опонентів у національній зраді, корупції та непрофесіоналізмі. Особливій обструкції піддається діюча влада: щоб вона не робила — все погано, немає жодних досягнень, всі вони злочинці та корупціонери, думають лише про збагачення і про те, як і яку найбільшу шкоду нанести рідному українському народові. Правда, без доказів і прикладів, а на плітках і припущеннях. Всі вони погані, ні на що не здатні, а ось ми білі та пухнасті, висококласні та порядні специ, які можуть з нічого зробити все, все і відразу, як у казці. Тільки дайте у руки нам владу. Дайте, і ми вам покажемо кузькіну мать. Та ж більшість з них вже були у владі, та похвалитися успіхами не можуть. Тому боротьба всіх проти всіх, боротьба без правил і перспектив на перемогу нічого Україні не дасть, але буде на користь Путіну.

Партії-амеби процвітають в Україні тому, що вони мають сильну матеріальну та моральну підтримку з боку ворожих ЗМІ, які належать або пропутінським олігархам, або громадянам Росії. Десь до 90% інформації на цих ЗМІ мають антиукраїнський зміст. Королями на них є двічі судимий за тяжкі економічні злочини, пацієнт психіатричної лікарні, неадекватний В. Рабінович, який і не приховує ненависті та зневаги до нас, українців, а також тонкий і хитрий, в міру замаскований ворог українства Є. Мураєв, заслужена регіоналка Г. Герман, журналіст-корупціонер І. Гужва та ціла рать подібних. У такому інформаційному лайні йде формування громадської думки, совково-колгоспні діячі нав’язують нам розуміння державного буття і його реформування, уявлення про ринок землі, вартість газу та комунальних послуг, мову і культуру народу, напрямки інтеграції та інші життєві проблеми постреволюційної потривоженої України.

Керівникам держави слід серйозно замислитися, що без сильних сучасних європейських, соціально заангажованих на основні верстви населення, партій ми з кризи не вийдемо, реформ не доведемо до кінця, у Європу не попадемо. Амебну партійну дрібноту слід викинути на смітник історії, бо вона буде служити і надалі ворогам, гальмувати поступ держави до обраної мети. Нам потрібна національна еліта, яка буде турбуватися про майбутнє держави, а не про наступні вибори і відкати від корупційної діяльності. Коли ж пробудиться великий німий, яким є наша творча і технічна інтелігенція, професура, вчителі та інженери, лідери малого і середнього бізнесу, отці церкви?! Переважно мовчать, чогось вичікують. Треба всім нам діяти так: “Щоб пропала незгоди проклята мара! Бо пора… щоб волю, і щастя, і честь, рідний краю, здобути тобі!” (Іван Франко),

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment