А ми лишилися людьми

Надія КИР’ЯН Альманах “Український вісник”, незалежне політично-просвітянське видання, засновано 2000 року. Ініціатором такого видання був В’ячеслав Чорновіл. Ідею підтримали “Просвіта”, “Меморіал”, українські громади багатьох країн світу. Російська агресія 1915 року зірвала випуск альманаху, тому за 2015—2016 рік видано спарений номер. Надалі альманах має виходити щороку. Зміст книги — національно-патріотичний, спрямований на збереження історичної правди, творення національно свідомого суспільства. У передньому слові головний редактор Ярослав Гелетій аналізує сучасну ситуацію в Україні, досягнення та помилки за період незалежності, головні завдання, які нині стоять перед патріотами. У першому номері альманаху, згадує автор, головним…

Read More

Музика перемоги добра над злом

Маргарита ДОВГАНЬ Фото Сергія БОРИСОВСЬКОГО Трубач і гранатометник Розговорилися в черзі із старшою киянкою про наших внуків, правнуків, які сьогодні захищають Україну від підступної Московії. І раптом пані Галя, зі сльозою в голосі, каже мені: “У Київському шпиталі мого внука зараз рятують! Боже, як скалічили його бандити! Руки, ноги, живіт!” Вона назвала хлопця: Віктор Цимбалюк. І я пішла до Віктора. У третю палату травматології. Пам’ятаєте “Марш запорізьких козаків”? Цим маршем трубач Віктор Цимба- люк не один раз підносив дух жителів Монастирища на Шевченковій Черкащині, де тепер живе. А родом воїн…

Read More

Донести всю правду…

Валентин ЯБЛОНСЬКИЙ, професор Народившись 86 років тому у Вербні, за два кілометри від зна- менитих Козацьких могил, я розпочав тут свій складний життєвий шлях і пройшов його за зміни п’яти політичних систем — Поверсальської Польщі, перших совітів, німецької окупації, часів українських національно-визвольних змагань, повоєнної радянської влади з тим, щоб при подальшому формуванні не втратити набутого, зберегти його і врешті віддати сповна свої знання, досвід та енергію утвердженню Української державності. Свої враження з побаченого, пережитого і не забутого ми (В. Яблонський та О. Яблонська) виклали в монографії “Нескорена Волинь”, яку готуємо…

Read More

Заговорив

Максим МЕРКУЛОВ Мені казали “прівєт”, мені казали “здравствуй” І “давай до свіданья” казали мені. І все це було б нормально, все б це було не страшно, Якби це було у Пітєрі, або у Москві. Але такими словами мене стрічає столиця Жовтоблакитної країни… Гурт “Мері” На початку Незалежності українська у Києві була мовою-привидом. Мовою шкільних підручників, вуличних вивісок, теле- і радіопередач. А ще — мовою для кухні. Предметом для суто домашнього вжитку. На вулиці її було майже не чути, поодиноких українськомовних сприймали як іноземців чи іншопланетян. Ці люди нагадували диваків, які…

Read More

Прецедент Остапа Дроздова

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ В інформаційному просторі можна знайти чимало контраверсійних оцінок і суджень стосовно відомого вчинку Остапа Дроздова на телеканалі ZIK. Йдеться про його реалізовану вимогу до учасника програми Юрія Романенка за демонстративне небажання користуватись державною мовою з принципу: “Знаю, а не буду”. Мене цікавить ця подія як прецедент реальної прямої дії громадянина. Ми досі чули, як гарантованого Конституцією права пріоритетно спілкуватися державною мовою добиваються через петиції, звернення, судову тяганину і спроби покращити закон, але прецеденти реальної прямої дії трапляються не часто. А громадянин не тільки має право вимагати…

Read More

Вихід із духовного концтабору

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Музеї шістдесятництва відкрили виставку, присвячену 30-річчю створення Українського культурологічного клубу, що став першою незалежною громадською організацією в Радянській Україні. Експозиція розповідає, що СРСР середини 80-х років минулого століття нагадував перегрітий двигун, який не тільки не здатен був прискорити рух вперед, але навіть втриматися на досягнутих темпах. Водночас, у масовій психології “радянської людини” ще зберігався стійкий стереотип, який транслював СРСР як прогресивний, вічний і ніким не переможений політичний феномен. Він живився з двох джерел: з ідеологічної безальтернативності закритого суспільства та залишкової кінетичної енергії страху, народженої масовим…

Read More

Допоки надія, допоки мета…

Антологія патріотичної поезії. Упорядкування Олеся Дяка. — Львів, Дрогобич: Коло, 2017. — 232 с. Олесь ДЯК Від упорядника Ось чого не очікував, то це такої бурхливої реакції на “мою” антологію, яку спокійно і тихо готував до друку, ні на мить не задумуючись, що у фінансовому плані витрат, пов’язаних із виданням, залишуся сам на сам із цією проблемою. Хоча не зовсім так — видавництво “Коло”, підписавшись виступити партнером, відтермінувало всі розрахунки не менше, ніж на півроку. І лауреат першої Всеукраїнської літературної премії патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди за 2016 рік письменниця…

Read More

Повітря дитячої літератури

Петро СОРОКА Книжкові полиці вгинаються від книжок, призначених для дітей. Але в цьому морі рідко подибуєш яку перлинку, там не знайдеш того, що називається повітрям дитячої літератури. Пи- сати для дітей — надзавдання для письменника. На жаль, це усвідомлюють одиниці. В іменах це відбито так: Володимир Рутківський, Галина Малик, Галина Пагутяк (маю на увазі передусім її “Королівство”), Ігор Калинець, Йосип Струцюк, Надія Гуменюк… Серед них по-особливому виділяється Галина Кирпа, перекладач і поетеса, упорядник численних антологій і збірників, ім’я якої не зблідне, якщо поставити його поряд з Елеонор Портер і Беатрікс…

Read More

«Щоденник болю і тривоги» Ольги Яворської

(Львів, «Апріорі». 2016) Надія МОРИКВАС, член НСПУ, Львів З кінця дев’яностих в українській літературі почався справжній бум сповідальної, зокрема і щоденникової прози. Люди вивільнилися, запрагнули виговоритися. Знаю про це з власного досвіду — з відгуків на мій щоденник лірично-іронічної прози “Спокуса вічністю” (1998, 1999). На початку 2000-их виступив Петро Сорока зі своїми денниками, прикметними споглядальними рефлексіями і філософськими роздумами автора. Згодом глобальна “мобілізація” (маю на увазі мобільний зв’язок) і соцмережі цей процес трохи стримали. А тепер — вже новітня історія прикликала до життя нових “хронікерів”. Саме в такому контексті можна…

Read More

Вичавити з себе раба

Микола ГРИГОРЧУК, доктор фізико-математичних наук “Моголи! Моголи! Золотого Тамерлана онучата голі”. Тарас Шевченко Запитується в задачі, скільки ще можна купувати ковбасу “Московську”, сир “Російський”, хліб “Бородінський”, “Білоруський”, “Арнаутку”, горілку “Московську”, “Фінську”? Уже й Європа привідкрила завісу, і президент на десятому небі від щастя: “I do it!”. А довкола “степи, лани мріють”. Скільки ще років Незалежності має минути, аби залізниця перестала бути Південно-Західною — відтинком імперської залізниці, а кілометраж на ній вимірювався б не від Москви, а від Києва? Залишмо їм 101-й кілометр і відгородімось від них хоча б 201-м. Доки…

Read More