Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського, м. Городище Черкаської обл.
День Незалежності, Національний прапор, Гімн, Герб — державні символи України. У зв’язку з цим цікавим є факт, що 1991 року, на зорі проголошення Незалежності нашої держави, арія Андрія у фінальній частині безсмертної опери “Запорожець за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського розглядалася як один із варіантів майбутнього гімну України. Принаймні на це вказують деякі дослідники. Так, саме піднесені слова: Блаженний день, блаженний час, Є знов нам вольна воля, До рідного вернемось поля, Земля кохана жде на нас.
Велична мелодія, якою автор супроводжує повернення козаків із турецької неволі, настільки захоплює українців, що вони й зараз відчувають небуденну особливість передачі народних почуттів!.. Недаремно ж побутує думка — порівняння біблійного сюжету про виведення пророком Мойсеєм єврейського народу з 40-літнього єгипетського рабства з сюжетом “Запорожця за Дунаєм”! Вважають, що цим твором Гулак-Артемовський втілив свою ідею (звісно, утопічну), про звершення в долі українців їхньої віковічної мрії про побудову в рідному домі щасливого заможного життя після багатьох століть поневірянь.
“Запорожець за Дунаєм” написано під безпосереднім впливом творчості Тараса Шевченка. Втім, саме творчість нашого геніального поета і пророка пробудила мистецькі сили народу, послужила справжнім вибухом насамперед літературної творчості, що дало змогу поневоленим українцям врятуватися від асиміляції, зберегтися як нації, і, у підсумку, вибороти незалежність країни. Своїм твором Гулак-Артемовський, можливо, зробив набагато більше, ніж тисячі революціонерів. Адже зумів передати “Запорожцем” духовну силу, яка є незборимою, яка допомогла нашому народу пройти випробування і, зрештою, перемогти. Допомагає безсмертна опера українцям здолати й нинішнє лихоліття. Городищенці пишаються тим, що кращі сини нашого краю зробили вагомий внесок у духовний розвиток українського народу, цим самим наближаючи час, коли самосвідомість українців сягла державотворчих вершин.
