Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
На Співочому полі Печерського ландшафтного парку столиці урочисто відкрили виставку квітів “Українське. Своє. Особливе”. В урочистостях взяли участь заступник Київського міського голови Геннадій Пліс та генеральний директор КО “Київзеленбуд” Михайло Наконечний.
На території Співочого поля щорічно відбувається чотири квіткових виставки. Цього року вже представили дві таких експозиції — виставку тюльпанів “Таємниці Великодньої писанки” та “Японія очима України”, присвячену японській культурі й традиціям.
Нова виставка квітів приурочена до Дня Незалежності України. 200 тисяч квітів сформували унікальну квіткову мапу України. 10 квіткових композицій символізують справжні українські традиції, гастрономічні вподобання та ремесла українців.
“Ми козацького роду” — таку назву має композиція зеленбудівців Дарницького району столиці. Тут козацька оглядова вежа, з якої можна побачити, хто наближається до стану; коні, що вільно пасуться на просторах; козацькі литаври, які збирали козаків на раду; казан із кулішем.
Подільський район представив композицію “Закарпаття”. Її автори намагалися передати красу цього краю та різноманіття традицій, поєднати унікальність природи та невтомних рук виноградарів. Дніпровський район подарував композицію “Буковинські кольори”. Особливу увагу привертає створений за допомогою квітів фрагмент буковинської вишивки, що є однією з найяскравіших і найбільш впізнаваних в Україні. А квіткова композиція Шевченківського району має назву “Біле золото Галичини”.
З неї можна дізнатися, що окремою галуззю у цьому регіоні є вівчарство, а протягом віків склалися цікаві традиції господарювання. Подарунком від Печерського району стала композиція “Полтавщина. Дерево життя”. Як відомо, дивовижними є полтавські рушники. А в кожного міста є свій символ. Для Полтави це — полтавська галушка, традиційна страва української кухні. Одне з центральних місць на виставці посідає композиція “Краса України — синьоока Волинь” (Солом’янський район). Тут можна побачити стилізовані жіночі ляльки, вдягнені в сорочки з “серпанкової” тканини.
На дальньому плані — символічний образ архітектурно-духовної спадщини Волині — старовинні замки і церкви, яких так багато у цьому краї. Далі композиція — “Культура і гостинність українського Полісся” (Оболонський район). У скарбниці української культури значне місце займає народне мистецтво поліського регіону. Його традиції і нині живуть у ткацтві, килимарстві, вишивці, ковальстві, художній обробці дерева, каменю і бурштину. А поліський борщ став сьогодні символом української кухні. “Середня Наддніпрянщина. Гостинний дім” — таку композицію відтворили в Деснянському районі. Головним завданням при її втіленні було створити враження перебування в будинку гостинних наддніпрянців за щедрим і багатим столом із відображенням побуту, основних типових мотивів настінного розпису та елементів гончарського мистецтва. “Краса України, Поділля”.
Ці поетичні рядки Лесі Українки стали назвою для композиції Святошинського району. Поділля це край, що здавна вирощував цукровий буряк, тут збереглося чимало пам’яток архітектури, Поділля — мала Батьківщина багатьох видатних українців, про це й розповідає експозиція. Завершує виставку композиція Голосіївського району “Чумацький шлях”. А епіграфом для неї стали слова відомої пісні:
Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях,
Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.
