Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець
Фото Сергія КОМІСАРОВА
У Києві в приміщенні Національного музею ім. Тараса Шевченка відбулася урочиста подія. Три знакові дати: 26-річчя з дня проголошення Незалежності України, 25-річчя з дня встановлення дипломатичних відно- син між Україною та Китайською народною республікою, сторіччя з дня створення Академії мистецтв України (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури України) освятилися пророчим словом Кобзаря та унікальними художніми творами Миколи Стороженка з мистецького альбому “Мій Шевченко”.
Організатори творчого заходу — Міністерство закордонних справ України, Посольство України в КНР, Міністерство культури України, Національний музей ім. Т. Шевченка, Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури, Музей Тараса Шевченка у Пекіні, Академія каліграфії та живопису КНР.
На відкритті виставки привертали увагу унікальні твори народного художника України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, академіка Національної академії мистецтва, засновника майстерні живопису та храмової культури НАОМА Миколи Андрійовича Стороженка (1928—2015), навіяні поезією Великого Кобзаря. Перед нами виставка, яку понад сорок років створював художник і громадянин Микола Стороженко, осмислюючи значення Шевченкіани для українства через художні образи.
Текстові коментарі до власних картин Миколи Стороженка відтворюють світобачення “національно відповідального” митця. Через знайдені художні образи Стороженко показує, як “на своїй, Богом даній землі”, відбуваються драматичні події, в яких через вогонь випробувань карбується волелюбний дух української нації.
Як згадувала вдова Раїса Олександрівна Стороженка, Микола Андрійович жив і творив страждаючи, бо внутрішньо переживав кожну знакову подію, закарбовану Кобзарем у слові. Так виникла епічна живописна балада космічного виміру, яка єднає нащадків для боротьби за свою гідність і незалежну долю рідної України.
Майстер через “Причинну” повертає нас до наших пращурів, через образ Катерини — до дівочої чистої любові, а “Гайдамаки” з непереможним духом волі і “Заповіт”, з джерела якого виникла епопея “Передчуття Голгофи” з “Чашою жертовною” як символом всесвітнього гуманістичного погляду на існування людства на Землі. Тут і Доля, Муза й Слава, в яких через Данте так повнокровно розкрилась думка Стороженка: “поету доля неземна дана… поет живе в осяйній славі…”.
В осяяні слави Шевченка перебуває кожен, хто ввібрав у свою свідомість пророчі слова Кобзаря: Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!
Сила слова Шевченка відгукнулася перекладом Кобзаря китайською мовою, відкриттям у Пекіні Музею Тараса Шевченка. Тому ініціатива куратора цього проекту Алана Юйя не випадкова, зазначив директор Центру розвитку культурних відносин Україна — Китай “Шовковий шлях України”, Володимир Волков.
Побудовано унікальний міст єдності між двома братніми народами, Чумацький і Шовковий шляхи перетнулися в Києві. Цей факт стверджує, що історичні зміни, які відбуваються саме зараз в Україні, мають світове значення. Сьогодні ми причащаємося від Шевченка, який сформулював українську державну ідею.
Ми причащаємося від Миколи Стороженка, який пробуджує нашу національну свідомість і зміцнює духовний міст між народами. Між люди пішли і слова великих китайських поетів Таньської династії, які створили підґрунтя для формування гуманізму в китайському суспільстві: Лі Бо, Ван Вей, Ду Фо. Вони сповідували потужні істини — силу небес, силу землі і силу людини, які мають особливе значення для народження художніх образів у музиці, поезії, образотворчому мистецтві Китаю.
Лі Бо залишив у спадок пророчі слова: “Велике народжується рідко… сумно, що життя коротке, а проблем, тягот у нім вистачає на тисячу років…”. Ця думка близька і нам, українцям. Мистецький захід спонукає замислитися: “А що я зробив для втілення у життя “Заповіту” Кобзаря та “Храму любові”, який так палко будував Микола Стороженко?”
