Кому довіряють українці?

Едуард ОВЧАРЕНКО

В “Укрінформі” відбулася прес-конференція за результатами дослідження громадської думки у рамках проекту “Перезавантаження. Відкрита влада”.

Моніторингові опитування населення України проводили Центр “Соціальний моніторинг” та Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно з Київським прес-клубом, Інститут аналізу та прогнозування, відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Останнє всеукраїнське опитування населення країни провели з 20 до 29 липня 2017 року в 24-х областях України та Києві (за винятком тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей, АР Крим).

Всього опитали 2030 респондентів. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю за міс- цем проживання респондента “віч-на-віч”. У прес-конференції взяли участь: Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу та прогнозування; Дмитро Дмитрук, директор Центру “Соціальний моніторинг”, та Михайло Пересунько, виконавчий директор Київського прес-клубу. Спочатку учасники прес-конференції проаналізували основні напрями пенсійної реформи з точки зору громадської думки. Майже всі ініціативи, що були проголошені, негативно сприймають українці. Схвально сприйняли лише ідею скасування спеціальних пенсій для держслужбовців, народних депутатів України, прокурорів, суддів та ін. (підтримують 80,9%, не підтримують 13,2%, інші — не визначилися).

Переважна більшість населення не підтримує думку щодо підвищення пенсійного віку або страхового пенсійного ста- жу (підтримують 4,7%, не підтримують 88,3%), заборону дострокового виходу на пенсію (підтримують 12,7%, не підтримують 75,7%), більш жорсткого контролю оподаткування малих підприємств (підтримують 28%, не підтримують 47%). Лише по 30% підтримують прив’язку виходу на пенсію не до віку працівника, а до його страхового стажу (не підтримують 58%) і можливість “докупити” за гроші страховий (пенсійний) стаж, якщо його не вистачає для отримання пенсії (не підтримують 57,1%). Досить справедливу вимогу щодо залежності розміру пенсії громадянина від розміру сплачених ним пенсійних внесків підтримують лише 41,6% громадян, а не підтримують 42,5%, що свідчить про недовіру до накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Люди вважають, що сплата сьогодні пенсійних внесків не гарантує їм достойну пенсію. На думку спікерів прес-конференції, населення не має жодної довіри до пенсійної реформи і з цим потрібно щось робити. Бо реформа, в якій не хочуть брати участь люди, приречене на провал. Однією з вимог продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом є скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Однак майже 72% українських громадян вважають, що мораторій слід залишити, бо зараз не можна запроваджувати вільний продаж і купівлю землі.

В Україні сьогодні немає жодної великої соціально-демографічної групи людей, яка б виступала за продаж землі сільськогосподарського призначення. Також респондентів запитали, чи доводилося їм та членам їхніх родин протягом останніх 12 місяців зустрічатися з фактами ха- барництва. Найкорумпованішою виявилася медична сфера. Протягом року хабара медикам доводилося давати 17,9 % опитах або 13,3% членів їхніх сімей. У сфері освіти давали хабарі 3,5% опитаних та 5,6% їхніх близьких родичів.

У сфері надання адміністративних послуг відповідно 5,4% і 3,9%. З іншого боку лише трохи більше 20% опитаних сприймають позитивно діяльність влади з точку зору боротьби з хабарництвом. Всі інші — негативно. Міцну і досить поширену підтримку серед населення країни має ідея щодо позбавлення всіх народних депутатів недоторканності. Її підтримують понад 95%. З них 86,9% зголосилися підтвердити цю згоду на референдумі, згідно з результатами якого можна було б вносити зміни до Конституції України (сьогодні в Основному Законі існує положення про недоторканність народних депутатів України).

Ще одне традиційне запитання — який ефект отримали громадяни України від запровадження безвізового режиму. У респондентів запитали, наскільки важливим для них особисто є запровадження безвізового режиму з ЄС. Майже половина опитаних (48,8%) відповіли, що для них це важливо або швидше важли- во. Протилежної думки дотримуються приблизно стільки ж опитаних. Тобто, частина населення вбачає позитив у зближенні з ЄС, а частина вважає для себе це не важливим. У доповнення до цього в укра- їнців запитали щодо їхнього наміру отримати біометричний паспорт. 39% не планують його оформлювати. Майже 27% планують оформити біометричний паспорт, але ще не знають коли. 11,4% мають намір його оформити до кінця року, приблизно стільки ж вже мають закордонні паспорти. Майже 5% планують оформити протягом 1-2 місяців. І ще 2,5% вже подали документи на оформлення закордонного паспорта. Тобто, близько третини насе- лення має плани найближчим часом скористатися безвізом. Ще майже третина теж має такі плани, але не визначилася з часом.

При такому попиті черги на отримання закордонних паспортів протягом найближчого року навряд чи спадуть. 53% опитуваних не підтримують запровадження візового режиму з РФ. Трохи більше третини громадян протилежної думки. Найбільше супротив щодо такого кроку спостерігається на півдні (не підтримують 75,4%), сході (63,5%), Донбасі (59,7%) та в центрі (57,6%). І найменший супротив на заході (не підтримують 26,9%, натомість підтримують дві третини опитаних). Запитали у громадян і про їхнє бачення врегулювання конфлікту на Донбасі. Найменше респондентів підтримали напрям відділення цих територій від України (16,7%).

Найбільша частка опитаних вважає доцільним проведення АТО до повного відновлення контролю України над захопленими сепара- тистами територіями (36,7%). Крім того, значна частина респондентів (27,2%) вважає, що цим терито- ріям необхідно надати особливий статус у складі України. Якби вибори до ВР України відбувалися найближчої неділі, то однозначно у них би взяли участь 26,5% опитаних, швидше так — 40,3%, швидше ні — 12,7%, точно ні — 15,3%. Серед політичних партій найбільшу підтримку отримало б Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” (Юлія Тимошенко) — 10,9%. Також у парламент потрапили б: Партія “Блок Петра Порошенка “Солідарність” (Юрій Луценко) — 8,1%, Партія “За життя” (Вадим Рабінович) — 7,3%, Партія “Опозиційний блок” (Юрій Бойко) — 7%, Радикальна партія Олега Ляшка (Олег Ляшко) — 6,4%. Також мають шанси подолати 5-відсотковий бар’єр Партія “Громадянська позиція” (Анатолій Гриценко) — 4%, Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (Олег Тягнибок) — 3,8% і Партія “Об’єднання “Самопоміч” (Андрій Садовий) — 3,5%. Якби наступної неділі відбулися вибори Президента України, то голоси респондентів розподілилися б так: Юлія Тимошенко — 11,2%, Петро Порошенко — 9,5%, Юрій Бойко — 7,3%, Вадим Рабінович — 7,3%, Олег Ляшко — 6,7%, Анатолій Гриценко — 5,1%, Андрій Садовий — 3,7%, Олег Тягнибок — 2,9%, Володимир Гройсман — 2,4%, Дмитро Ярош — 1,8%, Віталій Кличко — 1,4%, Надія Савченко — 0,9%.

З результатів опитування також стало відомо, що більшість громадян не довіряє жодному з українських політиків. Лідирують у цьому антирейтингу Арсеній Яценюк (не довіряють 89%), Олександр Турчинов (85%), Олег Тягнибок (80%), Андрій Парубій (77,1%), Юрій Луценко (77,3%), Віталій Кличко (77,1%), Міхеіл Саакашвілі (76,7%), Петро Порошенко (75,1%). Також не довіряють українці і більшості суспільних інституцій. Найбільша недовіра ВР України та політичним партіям (не довіряють по 85,2%), далі — Прокуратура (71,7%), правоохоронні органи (67,1%), Національна поліція (62,9%) та СБУ (62,6%). Ще більший рівень недовіри українських громадян до влади РФ (86,1%). Водночас респонденти найбільше довіряють волонтерам (59,5%), Збройним силам України (59,1%), представникам міських, селищних та сільських рад (49,9%), а також Інтернет-виданням (40,8%).

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment