Презентація «Розстрільного календаря»

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

“Згадуючи 80-річчя сталінського терору, не можна забувати, що він був похідним від ленінського, якому цього року виповнюється 100 років. Машину більшовицького терору як метод державного управління створив Ленін і довів до “ідеальності” Сталін. Сталін виявився найталановитішим учнем Леніна, який, як це нерідко траплялось в історії, навіть перевершив свого вчителя. Ніякого майбутнього у Росії не буде, доки не буде нарешті визнано, що і Ленін, і Сталін — кати одного ряду. Доки не буде визнана злочинною організація ВЧК-ОГПУ-НКВД-МГБ-КГБ-ФСБ, яка завжди була “караючим мечем партії”. Доки комуністична ідеологія не буде прирівняна до фашистської. Доки не будуть заборонені всі організації, які сповідують ці ідеології і піднімають на свої знамена вождів, що чинили жахливі злочини. Необхідно пам’ятати, що кількість жертв комуністичної ідеології значно більша, ніж жертв фашистської. І доки не буде викорчувана ця зараза, у Росії немає майбутнього”.

Гаррі Каспаров

У київській книгарні “Є” презентували книгу “Розстрільний календар” Олени Герасим’юк. Це унікальна хроніка політичних репресій в радянській Україні. Страшні події нашої історії ХХ століття — арешти, допити, заслання, розстріли українських політичних діячів, військових, науковців, митців, письменників, громадських активістів — викладені не у хронологічній послідовності, а прив’язані до традиційного календаря.

На 432 cторінках у формі щоденного календаря подано короткі розповіді про репресії української інтелігенції. Тут не лише зафіксовані дати подій, а й подані короткі розповіді про долі людей, які зазнали переслідувань та катувань. Така форма викладу наочно показує схему роботи радянської репресивної машини та привертає увагу до сторінок історії, які нам потрібно знати і пам’ятати. Історія “Розстрільного календаря” почалася з невеликої акції на Майдані Незалежності, яку Олена Герасим’юк з істориком Тетяною Швидченко влаштували 3 листопада 2013 року. Якраз у річницю страшної трагедії в урочищі Сандармох у Карелії організатори акції зачитували імена людей, розстріляних там органами НКВД 1937 року. Окрім активістів, істориків, політв’язня радянських таборів Василя Овсієнка (члена “Соловецького братства”) на зустріч завітали і родичі репресованих. Вони розповіли родинні історії про важкий багатолітній пошук правди про своїх рідних в архівах, що приховувались у радянські часи. Тоді й виникла ідея проекту “Розстрільного календаря”.

Особливим досягненням проекту вже у перший рік його існування стала реабілітація за рішенням суду імен отаманів Холодного Яру та зняття з них тавра злочинців у надуманих злочинах! А сама книга, власне, виросла з однойменного електронного проекту у “Фейсбуці”, який стартував 1 січня 2016 року і став частиною великої роботи з поширення пам’яті про закатованих і загиблих українців у часи компартійно-радянської системи. Серед них Микола Леонтович, Остап Вишня, Микола Вороний, Микола Зеров, Майк Йогансен, Микола Куліш, Лесь Курбас, Агатангел Кримський, Олександр Мурашко, Валеріан Підмогильний, Євген Плужник, Павло Филипович, Микола Хвильовий… і десятки інших видатних діячів “Розстріляного відродження”!

Історії, які потрапили до книги, є невеличкою частиною всього масиву, опублікованого на сторінці “Розстрільний календар” у “Фейсбуці”. До неї ввійшли лише найдинамічніші речі, які є краплею в океані тюремної і табірної історії радянської України. Вони, звісно, не відтворюють усієї картини ГУЛАГу, але дають відповідь на багато питань, які ми чомусь боїмося навіть ставити перед собою… Спільна з фаховими істориками (науковий редактор — кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України, член “Соловецького братства” Оксана Юркова), журналістами і волонтерами робота не лише сприятиме поширенню страшної правди про злочини радянської влади, а й допоможе змінити ставлення суспільства до пострадянської пенітенціарної системи, яка збереглася незмінною та продовжує калічити ув’язнених і в наш час!

У створенні книги брали активну участь Тетяна Швидченко, Анастасія Євдокимова, Олена Степаненко, Олена Кухар, Олександра Очман, Катерина Рудик, Міла Мороз, Олександра Статкевич, Тетяна Григоренко, Ірина Скакун, Олександр Северин.

P. S. Про автора: Олена Герасим’юк — поетка, есеїстка і перекладачка. Авторка поетичної збірки “Глухота” (К, Смолоскип, 2014). Лауреатка Першої премії у конкурсі пам’яті Леоніда Кисельова (2012), Міжнародної українсько-німецької літературної премії імені Олеся Гончара (2013), Другої премії літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” у номінації “Поезія” (2013). Перша гостя резиденції для письменників “Станіславський феномен” (2013). Окремі вірші перекладено англійською, литовською, грузинською, італійською, німецькою, сербською, польською, білоруською та російською мовами.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment