Шановний пане Президенте України!

Над майбутнім України НАВИСЛА ЗАГРОЗА! 5 вересня Верховна Рада України ухвалила Закон про освіту. Сьома стаття цього закону стосується мови освіти. У цій статті змодельовано розвиток мовної ситуації держави на майбутнє. Стаття сформульована в такий спосіб, що, по-перше, суперечить Конституції України та рішенню Конституційного суду України №10-рп/99 від 14 грудня 1999 року, а, по-друге, не відповідає устремлінням побудови сильної незалежної української держави. Зокрема сьома стаття Закону про освіту суперечить частині другій ст. 10 Конституції України, в якій зазначено, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, та рішенню Конституційного Суду України: “… у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.

У державних і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п’ятої ст. 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин”. Через недостатнє охоплення національних меншин навчанням державною українською мовою відбувається формування національних ґетто в Україні, далеких від українського державотворення.

Звертаємо Вашу увагу, що спроба за допомогою зазначеного Закону повноформатно удержави- ти українську мову на теренах проживання національних меншин викликала негативну реакцію урядів Румунії та Угорщини, що є формою тиску і неприкритого втручання у внутрішні справи України. Допоки ми будемо готувати кадри для іноземних держав за рахунок податків українських громадян?! Підписання Закону про освіту з таким формулюванням сьомої статті не можливе в принципі. Просимо Вас накласти вето, щоб привести у відповідність із рішенням Конституційного Суду України.

Учасники круглого столу “Законодавче забезпечення статусу української мови та мовних прав національних меншин як фактор державотворення і національної безпеки”, Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАНУ; Любов Голота, письменниця, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка; Віктор Шишкін, суддя Конституційного Суду України (у відставці); Лариса Ніцой, письменниця, член координаційної ради із застосування української мови у всіх сферах життя; Дмитро Понамарчук, президент Фонду вільних журналістів ім. В. Чорновола; Кристина Головачова, очільниця відділу з питань захисту прав етнічних українців Української Етнічної Громади; Андрій Лібич, заступник начальника штабу 8-го окремого батальйону Української Добровольчої Армії; Олена Розвадовська, правозахисник; Микола Гриценко, письменник, заслужений діяч мистецтв України; Ростислав Мартинюк, громадський діяч; Олександр Аронець, громадський діяч

08.09.2017, м. Київ. вул. Банкова 6-8.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment