Відкритий лист родини Олеся Гончара щодо святкування 100-літнього ювілею письменника 3 квітня 2018 р.

Копії:

Президентові України Порошенку П. П., Прем’єр-міністру Гройсману В. Б., міністру культури Нищуку Є. М., віце-прем’єр міністру Кириленку В. А., міністру освіти Гриневич Л. М., меру Києва Кличку В. В., Парубію А. В., Комісаренку С. В., Академії наук України, СПУ, засобам мас-медіа (“Українська Правда”, “Літературна Україна”, “День”, “Слово Просвіти”, засоби мас-медіа української світової діаспори), можливим меценатам і спонсорам, громадським організаціям, небайдужим людям

Наближається 100-ліття Олеся Гончара, класика української літератури, академіка, посмертно Героя України, громадського діяча — 3 квітня 2018 року. Україна перебуває у стані війни, тож замість проведення пишних заходів: вечорів, концертів, одноразових показових акцій для “освоєння” бюджетних коштів — вважаємо доцільним відзначити цю дату у новому форматі. Я, Валентина Данилівна Гончар, дружина письменника, — як благодійний внесок з нагоди 100-ліття Олеся Гончара 2018 року передаю для майбутнього музею-форуму письменника його кабінет, архіви, бібліотеку, картини і особисті речі.

Музей планується у форматі “живого” музею-форуму, де про- ходитимуть конференції, творчі зустрічі, презентації. Інститут філології КНУ ім. Шевченка (Семенюк Г. Ф.), колектив ІФ, ректор КНУ і вчена рада університету підтримали і уможливили цю ідею, виділивши приміщення для створення музею-форуму Олеся Гончара з окремим виходом на бульвар Шевченка, в музейному серці столиці.

Міністерство культури України є куратором цього проекту. Наголошуємо, що створення музею-форуму при Інституті філології КНУ ім. Шевченка і повне академічне видання творів — це єдино правильне пошанування пам’яті письменника, а не інші пишні короткочасні заходи, недоречні в часи війни. Родина Олеся Гончара і я особисто продовжуємо шукати кошти на цей проект (оскільки у фінансуванні з боку держави нам було відмовлено), на каталогізацію експонатів, архівів і бібліотеки, які я передаю заради створення музею.

У бібліотеках світу є такі “живі” музеї, мені довелося побувати в одному — Генрі Менкена, в Балтиморі, США. На власні очі я бачила потік відвідувачів, які, прийшовши по книжку, відкривали для себе через кабінет-музей ще й іншу добу, її контраверсійність, внутрішній світ процесу творчості свого великого земляка. Тому у створюваному нами музеї-форумі Олеся Гончара при КНУ ім. Т. Шевченка крізь “ауру” письменника було б доречно і студентам, і відвідувачам дати відчуття непростої радянської доби і як жилося у ній людям творчим, патріотам, розповісти про їхні поразки й перемоги, заради Правди і нащадків.

В усі часи тоталітарні влади своїх духовних провідників нищили, демократичні ж влади — просто їх не помічали… Створення музею-форуму Олеся Гончара при Інституті філології КНУ ім. Т. Шевченка і повне академічне видання творів, на наше глибоке переконання, і стане достойним пошануванням пам’яті письменника до його 100-ліття. Опинившись наодинці із вирішенням фінансування музею (перевезення та реставрації експонатів і підготовки приміщення), звертаємось до всіх небайдужих людей і громадських організацій стати меценатами і допомогти цьому проекту будь-яким внеском.

Валентина ГОНЧАР, дружина Олеся Гончара, заслужений працівник культури, тел. 235-72-06;

Людмила ГОНЧАР, донька, перекладач з англійської, тел. 235-72-06;

Леся ГОНЧАР, онука, письменниця, заступник голови ГО “Етнічні козаки Подніпров’я”, тел. 050-353-37-23;

Руслан НАЙДА, скульптор, 050-353-37-23 2 вересня 2017 року

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment