Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, м. Львів
Вісімдесят вісім — ще не ювілей. І все ж цифра знаменна. А надто для сеньйора нашої поезії (і взагалі літератури) Дмитра Павличка. Він і далі невсипущий як письменник, громадський діяч, політик і державник.
У цьому, зокрема, переконалися й читачі “Слова Просвіти”. 23 жовтня минулого року Дмитро Васильович приїхав до Львова вшанувати пам’ять свого незабутнього друга Романа Лубківського. Блискуче (як завжди) виступив у Концертному залі ім. С. Людкевича обласної філармонії. Саме тоді я й написав цей експромт, який тут же, після концерту, зачитав Дмитрові Васильовичу. Експромт моєму натхненникові припав до вподоби — і він нагадав про нього під час 24-го книжкового Форуму видавців у Львові (15 вересня 2017), коли підписував читачам свої Спогади…
— Коли у Вас день народження? — спала на гадку раптова ідея.
— Двадцять восьмого вересня. А що? — О, тоді я надішлю текст в улюблений наш тижневик “Слово Просвіти”. Дмитро Васильович схвально кивнув головою… Ось цей експромт — звісно, з деякими доповненнями.
Поема невеличка для Дмитра Павличка
Гарна віддавна і радісна звичка —
Читати, шукати скрізь твори Павличка.
Слово його — як джерельна криничка;
Хто спраглий — той щедро черпає в Павличка.
Слово його — Спартану* рапортичка:
Є Україна! — в цім роль є Павличка.
Спека, морози, завії чи мжичка —
Ніщо не зупинить поета Павличка.
Київ і Львів — це сердець рідних змичка:
Тут колисалася слава Павличка.
Стопчатів, і Лючка**, і кожна копичка
Не забувають поета Павличка.
Три друзі-Романи*** — імен перекличка…
Франко дорогий для поета Павличка.
І Люба Голота — духовна сестричка —
Шанує, друкує поета Павличка.
І Фаріон (для Москви — єретичка)
Читає, вітає поета Павличка.
Творчість — се нації вічна скарбничка;
На чільному місці в ній внесок Павличка.
Муза його у світах мандрівничка —
Всі знають і люблять поета Павличка.
І Ватуляк…**** Це від нього синичка
Постукала в шибку: спіши до Павличка…
Червоне і чорне…
І світить зірничка
На двоколірну дорогу Павличка.
І буде ще книг небуденна поличка…
Не вірите? Що ж! —
запитайте Павличка.
23 жовтня 2016,
15 вересня 2017
Від редакції. Редакція нашого тижневика, правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та всі просвітяни приєднуються до привітання і бажають Дмитру Васильовичу довгих років життя, здоров’я і творчої наснаги.
*Спартан — сотенний УПА, в сотні якого у квітні 1945 р. перебував 16-літній Д. Павличко (див. його поему “Сотенний Спартан” (“Слово Просвіти”, 26 вересня—2 жовтня 2013).
** Стопчатів — село, де народився Д. Павличко; Лючка — річка, яка протікає через це село.
***Роман Лубківський, Роман Іваничук, Роман Федорів.
****Ватуляк Михайло — голова Ради Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Львівщини, віце-президент Ліги українських меценатів.
