Дві вісімки поета

Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, м. Львів

Вісімдесят вісім — ще не ювілей. І все ж цифра знаменна. А надто для сеньйора нашої поезії (і взагалі літератури) Дмитра Павличка. Він і далі невсипущий як письменник, громадський діяч, політик і державник.

У цьому, зокрема, переконалися й читачі “Слова Просвіти”. 23 жовтня минулого року Дмитро Васильович приїхав до Львова вшанувати пам’ять свого незабутнього друга Романа Лубківського. Блискуче (як завжди) виступив у Концертному залі ім. С. Людкевича обласної філармонії. Саме тоді я й написав цей експромт, який тут же, після концерту, зачитав Дмитрові Васильовичу. Експромт моєму натхненникові припав до вподоби — і він нагадав про нього під час 24-го книжкового Форуму видавців у Львові (15 вересня 2017), коли підписував читачам свої Спогади…

— Коли у Вас день народження? — спала на гадку раптова ідея.

— Двадцять восьмого вересня. А що? — О, тоді я надішлю текст в улюблений наш тижневик “Слово Просвіти”. Дмитро Васильович схвально кивнув головою… Ось цей експромт — звісно, з деякими доповненнями.

Поема невеличка для Дмитра Павличка

Гарна віддавна і радісна звичка —

Читати, шукати скрізь твори Павличка.

Слово його — як джерельна криничка;

Хто спраглий — той щедро черпає в Павличка.

Слово його — Спартану* рапортичка:

Є Україна! — в цім роль є Павличка.

Спека, морози, завії чи мжичка —

Ніщо не зупинить поета Павличка.

Київ і Львів — це сердець рідних змичка:

Тут колисалася слава Павличка.

Стопчатів, і Лючка**, і кожна копичка

Не забувають поета Павличка.

Три друзі-Романи*** — імен перекличка…

Франко дорогий для поета Павличка.

І Люба Голота — духовна сестричка —

Шанує, друкує поета Павличка.

І Фаріон (для Москви — єретичка)

Читає, вітає поета Павличка.

Творчість — се нації вічна скарбничка;

На чільному місці в ній внесок Павличка.

Муза його у світах мандрівничка —

Всі знають і люблять поета Павличка.

І Ватуляк…**** Це від нього синичка

Постукала в шибку: спіши до Павличка…

Червоне і чорне…

І світить зірничка

На двоколірну дорогу Павличка.

І буде ще книг небуденна поличка…

Не вірите? Що ж! —

запитайте Павличка.

23 жовтня 2016,

15 вересня 2017

Від редакції. Редакція нашого тижневика, правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та всі просвітяни приєднуються до привітання і бажають Дмитру Васильовичу довгих років життя, здоров’я і творчої наснаги.

*Спартан — сотенний УПА, в сотні якого у квітні 1945 р. перебував 16-літній Д. Павличко (див. його поему “Сотенний Спартан” (“Слово Просвіти”, 26 вересня—2 жовтня 2013).

** Стопчатів — село, де народився Д. Павличко; Лючка — річка, яка протікає через це село.

***Роман Лубківський, Роман Іваничук, Роман Федорів.

****Ватуляк Михайло — голова Ради Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Львівщини, віце-президент Ліги українських меценатів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment