Літератори світу за правду в добу пропаганди

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів

Вперше, за майже сто років свого існування (1921—2017), одна з найстаріших правозахисних організацій світу ПЕН-клуб (International PEN, PEN Club), провела свої дискусії в Україні. 18—24 вересня 2017 р. Львів став світовим центром літературних, філософських та інтелектуальних дискусій у рамках 83- го міжнародного конгресу ПЕН, який сьогодні об’єднує професійних письменників із 101 країни і включає 144 автономних національних ПЕН-центрів.

На Конгрес з’їхалися відомі літератори, перекладачі з понад 70 країн світу в кількості 200 учасників. Президент PEN International Дженіфер Клемент підкреслила, що рішення провести Конгрес в Україні було продиктовано бажанням підтримати українців у час російської пропаганди, захистити правду, свободу, літературу. У вітальному слові учасникам Конгресу міський голова Львова Андрій Садовий наголосив, що насправді всі ми боремося з рабством, неправдою, а ПЕН має унікальну можливість доно- сити правду. Головна тема Конгресу — як відрізнити істину від пропаганди — велася в контексті росій- ської пропаганди в Україні, яка розділяє українське суспільство всередині країни і має великий вплив на світову думку. Йшлося про втрату свободи та існування пропаганди в інших країнах, як, до прикладу, Китай, Угорщина, США.

Розпочався Конгрес із акції на підтримку Олега Сенцова, якого російський суд засудив до 20 років ув’язнення за уявний тероризм. Ця мужня постать стала символом боротьби за звільнення багатьох письменників, журналістів і громадських діячів, які потерпають за свободу слова. Учасники Конгресу підготували уряду України рекомендації щодо сприяння розслідуванню вбивств журналістів, серед яких, зокрема, Павло Шеремет, а до Європейського суду — запит щодо переслідування татар у Криму.

У рамках Конгресу відбувалося багато цікавих зустрічей, круглих столів, лекцій. На особливу увагу заслуговує зустріч із президентом Французького ПЕН- центру Сильвестром Клансьє (Sylvestre Clancier) на тему: “Філософія в літературі”. Сильвестр Клансьє — автор більш ніж 20-ти поетичних збірок і книжок-есеїв. Відкрив зустріч директор Альянс Франсез у Львові, представник Посольства Франції у Львові Ніколя Фасіно, модерував український філософ, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень НУ “Києво-Могилянська академія” Костянтин Сігов, а синхронний переклад здійснила викладач Альянс Франсез у Львові Ольга Кагало (Сурмак).

Дискутант розпочав свою розмову із думки Олдоса Гакслі, що філософія навчає сумніватися в тому, що є істиною, а пропаганда переконує нас вірити у те, що не є правдою. У цьому головна небезпека пропаганди. Особливо у час глобалізації. Розкривати тему Сильвестр Клансьє почав зі звернення до античних письменників і мислителів. Зв’язок літератури й філософії, на думку Клансьє, яскраво демонструє епістолярна творчість Сенеки, яку він вважає своєрідним гідом мудрості. Наступна гостра проблема — проблема стосунків влади і митця, зокрема письменника і філософа.

Наводить твердження Платона із його “Республіки”, що філософ мусить бути імператором, а імператор — філософом. Це модель ідеального керівника, яку вкрай важко реалізувати. Навів приклад Макрона, який звертається до філософії у своїй діяльності. Тема стосунків влади і філософа (чи літератора) завжди була дуже актуальною і небезпечною. Навів трагічний приклад Сенеки і Сократа. Сьогодні таку ж ситуацію спостерігаємо з філософами, літераторами, журналістами, зокрема, у Туреччині й Китаї. Справжні письменники мають надзвичайну внутрішню силу, їхні твори закликають до свободи.

Наприклад, Франсуа Війон і Тарас Шевченко значну частину життя провели у в’язниці, але не зламалися, не втратили віри у свободу та братерство. Письменники бунтують проти соціальної несправедливості, утисків прав і свобод не лише особистості, а й поневолених народів. Згадаймо, до прикладу, захист Шевченком кавказьких народів, а Бйорнсоном — українського. Доповідач наголосив, що фундаментом будь-якого письменника чи філософа має бути читання у просторі й часі. Саме читання є невичерпним джерелом ідей і поступу. А ще — це об’єктивний шлях до само- пізнання, взаємного пізнання і взаємного розуміння й толерантності.

Шлях до своєї гідності і до поваги іншого. Сильвестр Клансьє звернув увагу на твір Альбера Камю “Сторонній”, сенс якого полягає в тому, що для того, аби поважати інших, потрібно насамперед поважати себе, стати гідною людиною. Згадав доповідач і Віктора Гюго, який захищав республіку як ідею світового порозуміння, ідею “свободи, рівності, братерства”. Саме екзистенційна формула “свободи, рівності, братерства” є фундаментом, що єднає великих філософів і великих письменників. Синергія їхньої думки на базі цього фундаменту перетворює Слово на результативну зброю проти неправди, інформаційної агресії.

Леся Українка понад століття тому писала: “Слово, моя ти єдиная зброє…” Йшлося і про вплив музики на літературу і філософію, а також про морально-етичні проблеми вибору позиції, світоглядних цінностей письменника. З огляду на це Сильвестр Клансьє актуалізував думку, що писати і читати — це акт свободи, це спосіб сказати, що ми вільні. Це дієвий протест проти варварства та маніфестація захисту справжніх людських цінностей. Цікаво, що в рамках Книжкового форуму у Львові (який відбувся напередодні Конгресу ПЕН) у Франковому домі відбувся диспут на подібну тему в контексті сучасної ситуації в Україні, в якому дискутантами були відомі українські громадські активісти: філософ Вахтанг Кебуладзе, письменник Володимир Єрмоленко, політик-дипломат Данило Лубківський.

Формула “свободи, рівності, братерства” стала наріжним каменем диспуту. Цей факт свідчить про зростання актуальності цієї ідеї, про її реальне підґрунтя. А письменники, як і політики, мають бути реалістами і опиратися на реалістичні орієнтири. Слова Еміля Золя — “Коли правду ховають у пітьмі підземелля, вона набирає там таку нездоланну силу, що в один прекрасний день відбувається вибух, що руйнує все”, — мають стати застереженням для сильних світу цього і стимулом для подолання страху провідної верстви суспільства, до якої, беззаперечно, належать літератори й філософи.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment