Георгій ЛУК’ЯНЧУК
Фото автора
Нещодавно в Національному музеї Тараса Шевченка в рамках Міжнародного історико-культурного проекту “Забуте Межигір’я” з успіхом відбулася однойменна виставка, яка складалась із шести розділів експозиції: давня історія Межигір’я; Києво-Межигірський СпасоПреображенський монастир; історія Києво-Межигірської фабрики; технологічний процес виробництва фаянсу проілюстрований унікальними археологічними знахідками; продукція фабрики; Тарас Шевченко та Межигір’я — унікальні картини Тараса Шевченка з межигірськими сюжетами.
“Забуте Межигір’я” репрезентує унікальні археологічні знахідки 2017 р. з території Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря та Межигірської фаянсової фабрики. Вперше представлено близько 500 оригінальних знахідок.
“Це знахідки Вишгородської археологічної експедиції 2017 року. 48 предметів побуту селян (мешканців Вишгорода та сіл поблизу Межигір’я) надав Вишгородський історико-культурний заповідник, 18 одиниць оригінального фаянсу надав Національний музей українського народного декоративного мистецтва, 26 листівок і зразки мистецької літератури тих часів надав колекціонер Дмитро Піркл, а одним з ініціаторів проведення виставки був Музей Десятинної церкви”, — розповіла директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко.
Завдяки знайденим матеріалам вдалося відтворити процес виготовлення унікальної продукції на Межигірській фаянсовій фабриці, що у ХІХ—ХХ століттях була відома як перша фабрика тонкого фаянсу. Експозиція поєднала в собі елементи археологічних та етнографічних матеріалів з ілюстративною складовою — фотографіями території історичного Межигір’я. Серед експонатів одяг та предмети побуту мешканців Межигір’я і Вишгородщини ХІХ ст., 26 оригінальних листівок-фото Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря та оригінальне фото випускників Художньо-керамічного технікуму.
За словами доктора історичних наук Тараса Чухліба, саме з території Межигір’я повинен початись процес відродження України: “Це особливе місце пам’яті для українського народу. За історичним значенням і внеском у національне державотворення і культуру його сміливо можна порівняти з Києво-Печерською лаврою та Софійським собором. Від часів князівської Русі та Козацької держави, через творчість Тараса Шевченка й унікальність Межигірської фаянсової фабрики і мистецтво “школи бойчукістів” Межигір’я історично та ментально об’єднувало нашу державу, церкву і культуру”. Окрема частина виставки — експозиція “Шевченко і Межигір’я”.
Генеральний директор Національного музею Т. Шевченка Дмитро Стус звернув увагу присутніх на малюнок Великого Кобзаря із зображенням надбрамної монастирської Петро-Павлівської церкви та нагадав про поезію “Чернець”, присвячену цій місцині. Сучасна інтерактивна родзинка проекту — відтворення на 3D-принтері раритетного експонату: тарілки-напівфабрикату Межигірської фаянсової фабрики (предмет 1850-х років). Потім виріб передадуть до музейної колекції Вишгородського історико-культурного заповідника. На виставці ділилися знаннями з усіма охочими відомі українські історики та дослідники: Всеволод Івакін, Анатолій Заїка, Геннадій Ніколаєнко, Наталія Писаренко, Дмитро Бібіков та інші.
