20 років із «Просвітою»

Любов СЕРДУНИЧ,  голова Старосинявської РО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, член НСЖУ, НСКУ, смт Стара Синява (Хмельниччина)  Для українців справа просвіти є справою національного відродження Б. Грінченко На Старосинявщині відновлення, а можливо, й народження “Просвіти” припало на 1997 рік. Просвітяни району головою РВ ВУТ обрали мене, вчительку рідної словесності. І ось уже 20 років РВ ВТ гуртує освітян, журналістів, держслужбовців, літераторів, культпрацівників, студентів… Основний напрям роботи —  популяризація всього українського, рідного: імена, звичаї, мова, свята, віра, правопис, обряди, одяг, звіроколо, народна педагогіка… Бо якщо не посіємо свого — вродить чуже. Тривожить…

Read More

Йосип СТРУЦЮК: “Будьте українцями”

Понад шість десятиліть на ниві українського художнього слова сумлінно й талановито працює Йосип Струцюк. Його творчий  ужинок направду подиву гідний. І якісно, й кількісно (більше  шістдесяти книг поезії, прози, драматургії, есеїстики, літературознавчих розвідок, мемуарів!). Як  справедливо зазначав світлої пам’яті Роман Федорів, “проза Йосипа Струцюка така ж цікава, як і поезія. Опріч того, вона — чесна, правдива, безкомпромісна”. Водночас  гармонійно суголосна з творчістю майстра слова і його принципова громадянська позиція. Письменник — один із організаторів товариства “Холмщина”, на початку 90-х минулого сторіччя — очільник Волинської крайової  організації ВУТ “Просвіта” ім. Т….

Read More

Мистецька династія з Косова

Юрій ПОРОХ, провідний спеціаліст Косівсько­го інституту прикладного та деко­ративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, м. Косів Колишній випускник Косівського технікуму народних художніх  промислів митець-різьбяр Олександр Іванович Іщенко  належить до найвидатніших митців гуцульської різьби XX століття. Він — уродженець  Києва, але своє творче життя пов’язав із Косівщиною, де знайшов себе як творець краси, митець. У Косові Олександра Івановича вважали своєю людиною, відколи вступив на навчання до колишнього училища прикладного мистецтва. У Косові він поєднав своє  життя  із Зоєю Марченко, родом із Херсона.   Золотими руками, фібрами серця й душі, слухняними різцями, фучками,…

Read More

Тичина і ми

Віктор КОСТЮЧЕНКО Закінчення. Початок у ч. 38 за 2017 р. Життя Тичини наповнюється новим змістом. То він їде з капелою К. Стеценка на могилу Т. Г. Шевченка до Канева, а по­вернувшись, керує хором залізничників; то записує народні пісні; то працює техсе­кретарем у журналі “Світло”. Друга його книжка, “Плуг” (1920), і особливо третя, “Вітер з України” (1924), — гострі тривоги автора за революційну дійсність. Вона по­стає як руїна. Радянська ж влада у “рево­люційній дійсності” вбачає творення. Ре­волюція — руїна і революція — творення — це дві різні революції: Жовтнева і Укра­…

Read More

Семен Гулак-Артемовський на малій батьківщині

Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовсько­го, м. Городище Черкаської обл. Полотно художника Олек­си Близнюка “Композитор у Го­родищі” — окраса експозиції му­ зею С. Гулака-Артемовського, як і ще дві картини цього ж автора: “Портрет останнього кошового отамана Задунайської Січі Йо­сипа Гладкого” та “Зустріч двох поетів” (Петра Гулака-Артемов­ського і Адама Міцкевича). На початку 70-х музей славет­ного земляка тільки почав діяти. Ентузіазму, енергії Георгія Коваля, засновника музею, відомого крає­знавця, вистачило, аби зібрати кілька сотень цікавих експонатів (найбільше фоторепродукцій різ­номанітних ілюстрацій і докумен­тів). За його ж титанічних зусиль встановлено в місті…

Read More

Сильніший за Вангу і Мессінга

Олександр МИХАЙЛЮТА, автор книги “Дід Петро” За життя він допоміг понад 300 тисячам стражденних, допомагає й нині… П. Д. Утвенко , цілитель і ясновидець, відомий як Дід Петро із Дивина був феноменом. А Борис Олійник якось зазначив: «Він — великий захисник України… Було б правильним, якби книга про нього дійшла до кожної української родини. Його справа того варта».  Йдеться про книгу «Дід Петро».  Жив і лікував Дід Петро в своєму рідному селі Дивин Брусилівського району на Житомирщині. У нього бували перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький та вся тодішня верхівка…

Read More

Якою має бути «Просвіта» на Буковині?

М. М. ПЕЛЕХ, відповідальний секретар Чер­нівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Учасники звітно-виборної конференції Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевчен­ка говорили про те, що праг­нуть жити у справді українській Україні. Де мова держави була б життєвою необхідністю, де вона була б і в офіційному, і в побу­товому вжитку, де панівною бу­ла б Українська Церква, і кожен українець мав би потребу моли­тися саме українською. Не ви­борювати у себе вдома те, що нам належить по праву. А роби­ти все для того, щоб наша дер­жава стала в рівень із європей­ськими….

Read More

Короваю красний, як на небі місяць ясний

Коровайний та сирний обряди на поліському весіллі Олександра КОНДРАТОВИЧ Полісся, зокрема й Волинське, — це той край, де ще збереглося багато що з вірувань, традицій, поглядів  наших предків на світ і самих себе, де крізь окремі прояви народної культури прочитується сива давнина, коли архаїка таїть у собі предковічні знання, які ми не завжди годні прочитати, а коли й прочитуємо, то це межує з відкриттям. Коровай — особливий, сакральний хліб, його ще називають святим, хоча, треба сказати, увесь хліб святий. Поет Іван Гнатюк стверджував, що  ненька, наділяючи його в дитинстві “окрайцем…

Read More

Родинні рецепти

Юрій ЛОГВИН, м. Київ Риба з льоком Коли розпочалося будівництво Канівської ГЕС, мені довелося малювати водолазів за роботою. Ходив водолазний катер щоранку до старих биків-опор ще довоєнного мосту. Командував катером Юхим Юхимович Щупак — чоловік поважний і досвідчений, десь родом із Херсонщини. Як казали його хлопці-водолази, із справжніх козаків-чорноморців. От у нього на катері я вперше й скуштував риби з льоком. Він рано-вранці, ще до рейсу, купив 2 кг риби. Вибрав одна до одної сріблястих червінок із кошика старої рибачки. Потім вибрав десяток помідорів. Походив перед купками цибулі. Зрештою спитав…

Read More

Пам’яті товариша

9 жовтня в Києві попрощалися з поетом Олексієм ДОВГИМ (1929—2017 рр.) Смерть Олексія Довгого вдари­ла мене болісно. Це ж мій ровес­ник, поет-філософ, українська ду­ша, громадянин-державник. За два дні до свого відходу Олексій зате­лефонував мені: “Дмитре, підпи­сав я тобі свої книжки”. “Ти зробив те, що обіцяв мені в день свого на­родження. Дякую”. Він щось від­повів, але говорив тихо, невиразно. Сьогодні я одержав ті книжки, ду­же гарно видані, твори з яких я чи­тав і перечитував ще за своєї і його, Олексієвої, молодості. Олексій Довгий — справжній шістдесятник. Братом своїм на­зивав його Іван…

Read More