Повернув свій човен проти течії

Надія КИР’ЯН

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА

У Музеї шістдесятництва презентували книжку статей та спогадів про українського художника, відомого шістдесятника Опанаса Заливаху “Дзвонар”. Так називалася одна з його відомих картин.

Опанас Заливаха наро­ дився 1925 року в селі Гусин­ка Куп’янського району. Його юність минула на Далекому Сході і в Сибіру, куди його сім’я вте­кла з рідної Харківщини від голо­домору 1930-х років. Із 1947 року навчався в Ін­ституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна в Ле­нінграді. Того ж року його відрахували “за поведінку, не гідну ра­дянського студента”.

1953 року поновили в інституті, який він за­кінчив 1960 року. 1957 року приїхав на практику до Косова. Через 4 року оселився в Україні. В Україні працював у галузі станкового живопису та графіки. Оформив книжки “Палімпсес­ти” Василя Стуса, “Блудні сини України” Євгена Сверстюка.

Ла­уреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса. 1964 року Опанас Заливаха у співавторстві з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко до 150-річчя Тараса Шевченка у вес­тибюлі Червоного корпусу Ки­ївського університету створили вітраж “Шевченко. Мати”. З тодішньої партійної позиції скли­кана комісія кваліфікувала вітраж як ідейно-ворожий.

Твір знищи­ли, авторів виключили зі Спілки художників, вони зазнали пере­слідувань. Ця історія тоді викликала обурення в лавах свідомої української інтелігенції. Опанас Заливаха у у 1965—1970 рр. відбував покарання у таборі № 385 (Мордовія) “за антирадян­ську агітацію та пропаганду”.

Ко­ли вийшов на волю, одружився з племінницею Степана Банде­ри Дариною. Вони виховали сина Ярослава та доньку Ярину. Скільки робіт створив Зали­ваха, досі невідомо. 2003 року він видав свій перший альбом.

2016 року у видавництві “Лілея НВ” побачив світ альбом робіт митця “Опанас Заливаха”, який упоряд­кував Мирослав Аронець. Нова книжка “Дзвонар” міс­тить статті й спогади митців, письменників, журналістів, які розкривають маловідомі сто­рінки життя і творчості Опана­са Заливахи.

Ініціатор видання — політв’язень радянських часів Іван Русин, який відбував пока­ рання у таборах Мордовії разом із Заливахою. Він вважає, що ни­ нішня влада недостатньо поці­нувала тих героїчних людей, які боролися з комуністичним режи­мом, отже, це повинні зробити ми.

Його почин підтримав пра­возахисник Василь Овсієнко, а також видавці Євген Захаров та Олег Мірошниченко. Спонсору­вав видання Іван Русин молод­ший. Передмову до книжки на­писав Микола Горбаль, у виданні вміщено біографічну довідку про Заливаху.

Автори статей і спогадів — “наймолодший дисидент” Тарас Марусик, Роман Корогодський, Мирослав Аронець, Богдан Го­ринь, Василь Овсієнко, Богдан Мисюга, Євген Сверстюк, Лев­ко Лук’яненко, Михайло Горинь, Уляна Глібчук, Валерій Шев­чук, Маргарита Довгань, Олесь Зарецький, Віктор Кукса, Раїса Мороз, Галина Севрук, Людми­ла Семикіна, Іван Русин, Жан­на Хоменко, Раїса Лиша, Анато­лій Звіжинський.

Вміщено також статтю Опанаса Заливахи “Ніхто не пройде за тебе твого шляху”, а також листування художника. Учасники презентації, серед яких чимало авторів спогадів, го­ворили про те, що Опанас Заливаха — видатний український художник, філософ, патріот, “фе­номенальний чоловік, який по­ вернув свій човен проти течії”, а також про те, що його внесок у мистецтво, становлення демо­кратичного суспільства ще недостатньо поціновано.

Василь Овсієнко, якому дору­ чили роботу редактора й упоряд­ника, сказав: “Я захоплений тим, що в книжці тексти високого ін­ телектуального рівня, щирі, про­фесійні, цікаві. Минуло 10 років, як художник Опанас Заливаха пі­ шов у інший світ. Але інтерес до його творчості, до його подвиж­ ницького життя не згасає”. “Його роботи неординарні. У нього філософське направлення до життя… Він малював свої глибинні думки”. (Галина Сев­рук). “Його роботи одразу впіз­наєш. Це свідчить про видатний талант”. (Раїса Мороз). “Іван Русин знайомить нас не тільки з об­разом Опанаса Заливахи, він та­ кож створює образ тієї епохи”. (Олесь Шевченко). Присутні на презентації до­мовилися, що розшукуватимуть ще не опубліковані його тво­ ри, факти біографії, щоб зро­бити каталог на високому дер­ жавному рівні, видати новий альбом, зробити виставку його робіт.

Необхідно також створи­ ти в Івано-Франківську, де жив і помер Опанас Заливаха, йо­го меморіальну кімнату-музей. Орися Сокульська повідомила, що у її родини зберігається ба­гато невідомих картин Опанаса Заливахи, які мають увійти в на­ступну книжку.