Семен Гулак-Артемовський на малій батьківщині

Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовсько­го, м. Городище Черкаської обл.

Полотно художника Олек­си Близнюка “Композитор у Го­родищі” — окраса експозиції му­ зею С. Гулака-Артемовського, як і ще дві картини цього ж автора: “Портрет останнього кошового отамана Задунайської Січі Йо­сипа Гладкого” та “Зустріч двох поетів” (Петра Гулака-Артемов­ського і Адама Міцкевича).

На початку 70-х музей славет­ного земляка тільки почав діяти. Ентузіазму, енергії Георгія Коваля, засновника музею, відомого крає­знавця, вистачило, аби зібрати кілька сотень цікавих експонатів (найбільше фоторепродукцій різ­номанітних ілюстрацій і докумен­тів).

За його ж титанічних зусиль встановлено в місті пам’ятник митцю авторства талановитого скульптора Галини Кальченко. Георгій Хомович вивчив чи­мало матеріалів, записав свідчен­ня старожилів, легенди й перека­зи про перебування композитора у Городищі, яке той, як вважають гулакознавці, у зрілому віці відвідав лише раз, побувавши у місцях свого дитинства… Так з’явилася ідея увічнити перебування С. Гулака-Артемов­ського у рідному місті 1844 року.

Коли він, 31-літній, уже відомий співак, соліст опери Петербурзь­ких театрів із тріумфом повернув­ся на свою малу батьківщину. “Георгій Коваль, — говорить художник, — запропонував захо­плюючий сюжет, пов’язаний із Се­меном. Бо достеменно стало ві­домо, що він побував на околиці міста, у горах Кучугурах, де в ярі Макітерка, подібному до амфітеа­тру, лився його солов’їний голос…”

Тут стояла затишна альтанка, яку місцеві мешканці називали бесід­кою. Тож і донині за тим урочищем зберігається назва “Бесідка”… “Були й інші теми, пов’язані з Семеном і Городищем, — продо­вжує Олекса Близнюк. — Напри­клад, дуже хотілося написати брід через Вільшанку, який переходить Семен. Водяний млин на Піщаній, що, наймовірніше, належав роди­ні Гулаків-Артемовських… Церкву Покрови Пресвятої Богородиці, де службу Божу здійснювали прадід, дід, дядько та батько творця пер­шої вітчизняної опери. І яку зни­щили варвари-більшовики у 40-х роках минулого сторіччя…”

Але художник зупинився на Макітерці — Бесідці. Куди разом із Ковалем, пройшовши ледве не півміста добралися одного лип­невого дня. Творча уява, яка народила­ся від побаченого, фарбами лягла на полотно, зобразивши Семена в альтанці з кількома молодими людьми: жінкою у літній сукні, в білому капелюшку і двома чоло­віками у фраках…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment