Наш схід — з любов’ю і мужністю

Ольга ЖМУДОВСЬКА, спецкор “Слово Просвіти”

Напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, захисниці українських оборонців рідної землі, повернулися з п’ятиденного туру містами і селищами прифронтової Донеччини учасники мистецької акції. У складі групи – представники різних регіонів України: Волині, Поділля, Житомирщини, Чернігівщини, Харківщини, Київщини, Черкащини, Рівненщини. Поїздка відбулася під патронатом Міністерства молоді і спорту та департаменту сім’ї, молоді і спорту Донецької ОДА.

Для керівника групи, просвітянина, заслуженого діяча мистецтв України, режисера Сергія Архипчука це була одна з-понад сотні за три роки поїздок, які відбувалися за сприяння ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Це можливість поспілкуватися з воїнами, висловити величезну повагу до найвідважнішої частини нашого народу — чоловіків і жінок, життя яких нині є безкомпромісною самопожертвою заради України. А ще ці тури — спілкування з людьми, які живуть на сході нашої країни, можливість зрозуміти їхні переживання і водночас донести до них почуття солідарності, співчуття, єдності усіх українців з донеччанами і луганцями у важку годину ворожої навали.

Голова Луганської організації ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, професор історії Володимир Семистяга, який нині є переселенцем і мешкає на Київщині, у цих поїздках бачить мож- ливість відверто поспілкуватися зі своїми земляками, поділитися з ними знаннями, думками й ідеями, які вже 150 років допомагають українцям гуртуватися, розуміти свою культуру, знати свою історію. Адже, вважає пан Володимир, знання правдивої історії України, розуміння закономірностей процесів у нашому суспільстві може допомогти мешканцям східної частини держави вийти зі стану розгубленості і відокремленості від свого народу, тим самим унеможлививши у майбутньому той жах, який нині оповив східні терени. І справді, у спілкуванні зі східними нашими громадянами часто виникає відчуття, що вони живуть у ментальному гетто, створеному чи то ними самими, чи то попередніми — від Єфремова до Януковича — очільниками цього краю. Так, ніби вся велика Україна живе десь там, далі, а вони існують у замкнутому в рамках Донбасу просторі.

Скрізь, де виступали артисти і учасники арт-групи, підходили люди і зворушливо говорили: “Ми — ваші”, але й уся Україна — їхня, вона спільна у нас — незалежно від того, хто і де мешкає. Боляче бачити і розуміти, що кожного дня люди, які населяють Донеччину, проживають в остраху — аж раптом знов прилетять снаряди…

У прифронтових містах і селах — багато дітей, і дуже хочеться, щоб вони виросли свідомими українцями, ро- зуміючи, що вся наша величезна країна — найбільша за територією в Європі, — відкрита для них, і всі ми є частиною одного славного народу, хоч і різноманітного, своєрідного своїми краями. Саме про нашу спільність і єдність говорили зі сцени наші бандуристи — Володимир Горбатюк, рівненчанин, родом з Кіровоградщини, і Божена Якименко, харків’янка, родом з Житомирщини; гітарист-віртуоз з Хмельницького Олександр Ролдугін і кінорежисер Андрій Черних, дитинство якого минуло у Кам’янці-Подільському; юна талановита співачка Катя Скрипка і її мама, вчителька з Києва Олена Скрипка; Марія Волинська, народна поетеса, громадська активістка, представниця Міжнародного бюро визволення полонених “Ми разом” з Волині; київський журналіст і профспілковий діяч Олег Пахолок; тернопільська художниця Наталка Фугель; поет-сатирик, журналіст з Чернігівщини Дмитро Мамчур; популярна співачка Ксанті, уродженка Криму, що багато років мешкала на Донеччині, а нині є переселенкою, киянкою.

Та найголовніше, чим горіло серце учасників групи, — надихнути оборонців неньки-України, серед них — багато дівчат. Глянувши в їхні очі, розумієш, відчуваєш — вони надійні, незборимі воїни. Бережи їх, Мати Пресвята Богородице!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment