Загартовані безсмертям

Микола ЦИМБАЛЮК

“Логіка розвитку національного руху на Україні веде до повторення військових подій 1918—1920 рр. Ми хотіли би, щоби неминучість їх була засвоєна широкими кругами громадянства, як і той факт, що цей конфлікт матиме місце незалежно від форми влади в Росії. Всі вони для нас мають однакову вагу, бо однаково не миряться з існуванням державної незалежності України і однаково будуть боротися проти неї і з нею як політичними, так і міліарними засобами”. Так майже 100 років тому писав Голова Директорії Симон Петлюра після поразки Української національної революції 1917—1921 рр.

Нині, коли на сході України вже четвертий рік точиться російсько-українська війна, слова С. Петлюри для нас, українців, надзвичайно актуальні. Про це в тому чи тому контексті згадували учасники виставки “Загартовані безсмертям”, яка відкрилася напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці — Дня Захисника Вітчизни — в будинку Центральної ради (Київському міському будинку вчителя).

Як відомо, в 1960-х роках московські спецслужби вдалися до чергової антиукраїнської спецоперації: архів Центральної Ради, багатотисячні книжкові фонди україніки, що зберігалися в Центральній науковій бібліотеці, були спалені. Москва могла торжествувати: живі свідки — документи національно-визвольної боротьби українського народу 1917—1921 рр. перетворилися на попіл. Але московські варвари вкотре прорахувалися — рукописи не горять, і історична пам’ять народу незнищенна.

Представлені на виставці ар- хівні документи — це раритети, що донедавна зберігалися за кордоном і в приватних архівах. Це листи, військові накази, уривки зі спогадів, газети, світлини учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України, а також військові нагороди тих часів повертають нас до періоду створення Української армії і тої політичної атмосфери, яка панувала в цих стінах і поза ними.

Прагнучи здійснити свою віковічну мрію — відродити власну національну та соборну державу, українці з перших днів революції зіткнулися з облудливо-підступним дволиким російським Янусом в особі спочатку російської, а згодом більшовицької “демократії”. На словах підтримуючи справедливі національні вимоги Києва, Росія — і Тимчасовий уряд, і більшовики, і білогвардійці — робили все, аби повернути, загнати силою зброї українців у свою імперію — тюрму народів. І лише патріотизм, відчайдушність простого люду і переважної більшості української військової еліти змусили тодішнє політичне керівництво України приступити до створення національних збройних сил і очолити кровопролитну боротьбу на всіх фронтах.

На початку ХХ століття українці, захищаючи свою незалежність, зазнали поразки. Тоді вони, не маючи твердої націо- нальної політики, вишколеної і забезпеченої всім необхідним армії, були зраджені частиною Європи — країнами Антанти. Серед врятованих архівних документів бачимо тому “живих” свідків. На превеликий жаль, сьогодні ми бачимо повторення цих помилок. Але часи вже не ті — нинішнє українське суспільство вчиться на своїх помилках. Це дається нам важкою ціною — тисячі людських жертв, сотні тисяч переселенців з окупованих ворогом територій, зруйнована економіка, процвітаюча корупція, вражаючий зовнішній борг, тотальне зубожіння населення і фантастичне збагачення доморощених олігархів. У нас ще немає повноцінної держави, стверджують зарубіжні політичні експерти. Але й вони бачать, як спинається на ноги і мужніє наше громадянське суспільство. Мужніє, набирається сили й духовно відроджується.

Це засвідчують події не лише на російсько-українському фронті, а й тут, у тилу. Підтвердження цього — сотні громадських ініціатив, і таких, на перший погляд, незначних подій, як документальна виставка, яку організував Центральний державний архів зарубіжної україніки разом з Фундацією ім. Олега Ольжича, Спілкою архівістів України і Державною архівною службою України. Відродження історичної пам’яті, усвідомлення помилок політичної еліти і подолання розбрату всередині суспільства, виховання українців у дусі національної гідності — це те, над чим мусимо працювати постійно і систематично. І документальна виставка “Загартовані безсмертям” — одна з ефективних форм роботи, яку проводять наші архівісти.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment