Програма імені Фулбрайта в Україні, Інститут міжнародної освіти та Національний музей історії України презентували документальну стрічку “Хоробра сімнадцятка. Історія Української капели банду” ристів”. У презентації взяв участь режисер картини Орест Сушко. Фільм присвячений джерелам стародавньої музичної традиції української бандури та історії Української капели бандуристів. “Хоробра сімнадцятка” — трагічна й тріумфальна історія сімнадцяти учасників із початкового гурту, яких вивезли до німецьких таборів примусової праці 1942 року і які пройшли через пекло Другої світової війни. Це були талановиті музиканти й поети, що йшли проти течії, виступаючи у воєнні роки перед братами-українцями, що…
Read MoreДень: 02.11.2017
Запитай себе: де твоя Батьківщина?
Микола ЦИМБАЛЮК Життя Івана-Валентина Задорожного (1921—1988), як і його творчість, — це захопливий сюжет, в якому вимальовується смілива, непроста характером, мужня, аскетична в побуті й ненаситна в роботі, з іскрою Божою особистість. Він належить до покоління, яке вижило у страшні роки Голодомору 1932—1933-го, заливало власною кров’ю дорогу до перемоги у ІІ Світовій, сиділо в совєтських концтаборах, а повернувшись, явило світові, всупереч усій антилюдськості московського режиму, неперевершені зразки незнищенного українського духу. Але навіть у цій когорті незламних і обдарованих Задорожний вивищується. Це можна побачити, відчути, зрозуміти на вис! тавці І.-В. Задорожного,…
Read MoreЗ історії української філателії 1918—45 рр.
Мґр. Олег ПАВЛІВ, письменник, член Спілки чеських філателістів і керівник Товариства “Опір Західної України” в Празі (Чеська Республіка); спеціально для “СП”, Прага—Київ В історії української культури, мови й літератури важливу роль відіграла українська пошта — в деякий період історії України вільна та незалежна, а в деякий — поневолена Радянським Союзом і Чехословацькою Республікою зокрема. Але попри тенденцію інтервенції тих чи тих етнічних земель України, українська пошта невпинно продовжувала своє існування в міжвоєнний (1918—1939 рр.) та воєнний (1939— 1945 рр.) періоди. Я підготував до огляду статтю, присвячену історії заснування та існування…
Read MoreОй, у лісі біля «Глинки»…
Смолоскипи пам’яті (із записника журналіста) Степан ТАТАРСЬКИЙ, член НСЖУ Світлини Володимира МОГИЛЮКА та Степана ОКОЦІМСЬКОГО Дорогою з Кривчего до Гермаківки на Борщівщині, де закінчується лісок Ходусів, увагу подорожніх віднедавна привертає вказівник “Повстанський грот” — стрілка ліворуч вказує напрямок до лісу, точніше, до печери “Глинка” в урочищі Дубина, що стає дедалі відомішою завдяки ентузіастам-патріотам Гермаківки й Кривчего, котрі на початку липня цього року взялись до роботи над створенням меморіалу на місці героїчної загибелі односельців, які в кривавих сутичках із червонозоряними московськими окупантами виборювали незалежність України. 72 роки минуло від того…
Read MoreЛюдина, яка відкрила підземний архів мучеників
Ігор КОВАЛЬ, докторант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Сорок років тому я заповів собі служити охороні і популяризації старожитностей княжого Галича, та не думав, що доведеться займатися українською археологією ХХ ст. Бо ж радянська археологічна наука окреслювала верхню межу досліджень матеріальної культури давнини серединою ХІІІ ст., тобто погромом Руських земель Батиєвим нашестям у 1236—1241 роках. Та умовні й надумані хронологічні рамки поламалися в мені після відвідин розкопок у Дем’яновому Лазу, які проводили 1989 р. молоді й щирі патріоти з Івано-Франківська. Коли мої товариші, археолог Богдан Томенчук та історик…
Read MoreГібридна агресія Росії на полях української мови, історії та культури
Дмитро ЧОБІТ Пізнання у порівнянні Судячи з передплатних каталогів періодичних видань зарубіжних країн, на 2017 рік в Україні можна було передплатити кілька десятків культурологічних повнокольорових журналів РФ. Окрім цього, в Україні відкрито діє п’ята колона та цілком легально поширює не меншу кількість російськомовної історико-культурної друкованої продукції, яка пропагує все російське, радянське, комуністичне, прославляє російських царів, комуністичних вождів і вождиків різного штибу, аж до горезвісного Павлика Морозова! І це діється в наші дні! В Україні — у цьому легко можна переконатися, заглянувши у перший-ліпший газетний кіоск будь-якого міста чи села!…
Read MoreСкарби Біляшівського
Микола ТАБОРИТ Микола Федотович Біляшівський (1867—1926), 150-річчя якого просвітяни, широка наукова громадськість відзначають нині, був людиною енциклопедичних знань і різнобічних інтересів. Він сказав своє вагоме слово в археології, етнографії, мистецтво- і музеєзнавстві, природоохоронній справі. У колі його зацікавлень були журналістика і видавнича справа. Плідно працював як громадський і державний діяч. Був засновником і першим директором Київського художньо-промислового і наукового музею, дійсним членом Української академії наук (1919 р.). Він — із когорти славетних українців, які в період Української національної революції (1917 р.) закладали підвалини нинішньої незалежної України. Голова Товариства «Просвіта» Павло…
Read More