На екрані — українське фентезі

У національний кінопрокат вийшов український пригодницький фільм-фентезі “Сторожова застава”, знятий Юрієм Ковальовим за мотивами однойменної книжки Володимира Рутківського. Сценарій створили київський письменник Сашко Дерманський і маріупольський кіносценарист Ярослав Войцешек. У стрічці йдеться про звичайного хлопчика Вітька, який під час сонячного затемнення потрапляє на тисячу років назад, до Київської Русі, у розпал вирішальної битви Добра і Зла. Так починається його сповнена пригод подорож. Попереду смертельні небезпеки, чорна магія, зустріч з новими друзями і справжніми героями билин — богатирями, юним Олешком, могутнім Ільком та суворим Добринею. Вітько опиняється в епіцентрі неймовірних подій,…

Read More

Крилата Жінка-Просвіта у парку Шевченка

Мирослава ЖОВТАН   Якраз на Покрову відбулося урочисте відкриття  пам’ятного знаку одній із найстаріших громадських організацій міста і України — “Просвіті”. Адже цьогоріч Рівненська “Просвіта” святкує  100-літній ювілей. З ініціативи голови міського товариства  Катерини Сичик, за сприяння міської влади, депутатського корпусу Рівненської міської ради, просвітянських осередків навчальних закладів міста фігура-знак Жінки-Просвіти зведена в парку імені Т. Шевченка (автор проекту — скульптор Олексій Огонь, проектант — В’ячеслав Ярошик). Вибір місця її встановлення теж не випадковий: парк носить ім’я Великого Кобзаря, як і організація. Крім того, поруч ще один знак —  погруддя…

Read More

Нове вино в нові міхи, або Капітальний ремонт Дніпровської “Просвіти”

  На початку жовтня мені зателефонував голова Дніпровської міської “Просвіти” Віктор Таратушка і повідомив, що в неділю об одинадцятій відбудуться збори і  перевибори голови організації і що на цю посаду пропонується молода людина на ім’я Єгор Гуськов. Старики пропонують у крісло молодих — це щось новеньке! Нарешті! Такого давно не спостерігалося на наших теренах. Стало цікаво і я вирішила піти до старовинного будинку, якій раніше містився на вулиці Московській, а тепер на вулиці Володимира Мономаха.  Тим більше, що  ім’я Єгора яскраво засвітилося останнім часом у зв’язку з модернізацією, так би…

Read More

Головна гуманітарна зброя

Василь ЛИЗАНЧУК, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету ім. І. Франка  У сучасних умовах інформаційно-психологічної і військової агресії Російської Федерації проти України актуалізувалася потреба прискіпливіше придивитися, глибше проаналізувати сутність принципів функціонування журналістики в Україні, окреслити їхнє головне, фундаментальне спрямування. Ґрунтовний аналіз діяльності ЗМІ в Україні дає підставу стверджувати, що всі принципи журналістики повинні ґрунтуватися на засадах україноцентризму, тобто інтегруючого принципу формування журналістського професіоналізму і функціонування засобів масової інформації. Адже застосування найсучасніших технічних засобів приносить велику шкоду суспільству, якщо у журналістів відсутня моральна, національно-духовна гідність. Україноцентризм — це політико-ідеологічна,…

Read More

Антиукраїнська мовна політика проросійських найманців на тимчасово окупованих теренах Донбасу

Володимир СЕМИСТЯГА, голова Луганського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Мовна політика — це сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин або на розвиток мовної системи в певному напрямі. Як складник національної політики, вона віддзеркалює її принципи та відповідає панівній ідеології. Характерною тенденцією антиукраїнської мовної політики російського сусіда-агресора завжди було звуження сфер функціонування української мови, обмеження її застосування, навіть на побутовому рівні. Чи мають спільне коріння події, що нині розвиваються на окупованих путінською Росією теренах Луганщини і Донеччини? Безумовно! Взірцем для утвердження українофобської політики в цьому…

Read More

Київські просвітяни вітають громаду зі святом

11.11.17 Мандрівний дискусійний клуб “Київське Коло” запрошує Вас на інтелектуальну вечірку: “Якою мовою говорив Нестор з киянами?”. У програмі: концерт, квести і полілог: “Як перейти на українську, щоб стати переможцем”. Поч. о 16.00 — Музей історії України. Експерти: директор Інституту української мови НАНУ, доктор філології Павло Гриценко, кандидати історичних наук Кирило Галушко і В’ячеслав Корнієнко, дослідник української духовної музики Ганна Куземська. Запрошені артисти: Олексій Кабанов (гусла, ріжок), Тарас Силенко (кобза), Тарас Компаніченко (ліра), Василь Лютий (старосвітська бандура), Наталя Строчан (фортепіано), Кирило Стеценко (скрипка) та Гурт “Хорея козацька”. Зустріч Мандрівного дискусійного…

Read More

Втратити рідну мову і перейняти чужу — це найгірший знак підданства

Іван МАЛКОВИЧ, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, український поет та видавець, 2017 Галина ПАГУТЯК: «Жовтий галас довкола мови» Облога сусідами освітнього закону, здається, об’єднала і про- європейських і проукраїнських громадян, стала тією краплею, що призвела до повені обурен- ня. Все-таки добре, що прини- ження державної мови зачепило нарешті і людей, які ще недав- но улесливо зазирали в очі євро- пейцям і сподівались, що бодай їх не вважатимуть за варварів і тубільців. Замість того, щоб до- нести правду про катастрофіч- ну ситуацію з українською мо- вою на тлі тотальної…

Read More

9 листопада, у День української писемності і мови, у Хмельницькому відбудеться відкриття XVIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

У мовному турнірі беруть участь школярі, студенти, військові. Відбува- ється він для школярів у чотири етапи, а для студентів і військових — у три. Заключний етап — загальнонаціональний, на ньому журі конкурсу, яке очо- лює директор Інституту української мови Павло Гриценко, визначає найкра- щих знавців рідної мови в Україні. Саме ці, найкращі з найкращих, виходять на сцену столичного театру ім. І. Франка у травні й отримують свої почесні нагороди. Голова наглядової ради конкурсу — доктор філології Ірина Фарі- он. Конкурс проводить Ліга українських меценатів спільно з Міністерством освіти і науки…

Read More