Нове вино в нові міхи, або Капітальний ремонт Дніпровської “Просвіти”

 

На початку жовтня мені зателефонував голова Дніпровської міської “Просвіти” Віктор Таратушка і повідомив, що в неділю об одинадцятій відбудуться збори і  перевибори голови організації і що на цю посаду пропонується молода людина на ім’я Єгор Гуськов. Старики пропонують у крісло молодих — це щось новеньке! Нарешті! Такого давно не спостерігалося на наших теренах. Стало цікаво і я вирішила піти до старовинного будинку, якій раніше містився на вулиці Московській, а тепер на вулиці Володимира Мономаха.  Тим більше, що  ім’я Єгора яскраво засвітилося останнім часом у зв’язку з модернізацією, так би мовити, центрального офісу “Просвіти”.

Відомий журналіст Борис Ковтонюк приїхав на ці збори з дружиною спеціально з Кривого Рогу. “Змінивши плани, опівночі добралися додому, щоби вранці поїхати на збори, — згадує пан Борис. — Враховуючи, що Січеславська “Просвіта” особливою активністю не відзначається, була важлива наша присутність як ветеранів-просвітян. Коли ми прийшли за кілька хвилин до призначеного часу, на подвір’ї зустріли єдиного давнього просвітянина, а вхідні двері — зачинені. Почали підходити й інші люди. І тут виявилося, що збори перенесено через якісь важливіші справи з ініціативи голови “Просвіти” В. Таратушки. Він нібито повідомив людей, та виявилося — не всіх. Зателефонували Єгору, той незабаром підійшов і відбулося ближче знайомство. На згадку про зустріч було зроблено світлину”.

Нас тоді прийшло десятеро просвітян-ветеранів — журналісти Борис і Людмила Ковтонюки, наш улюблений акордеоніст Толя Довгозвяга, керівник-просвітянин Олександр Зеркаль, блогер Сергій Філіпенко, автор цих рядків, а інших прізвищ, пробачте, не знаю. Це ті, кого не попередили, що збір “оновленої “Просвіти” переноситься на інший день. Світлиця “Просвіти” зараз справді має пречудовий вигляд:  свіжофарбовані стіни, паркетна підлога, широкі, чисті вікна. Цей ремонт проведено коштом добродійника, пана Єгора Гуськова та на людські кошти, які він зібрав для цієї благородної мети. І звідки він такий шляхетний та дієвий узявся? Нам його давно бракувало як рясного дощу спекотного липневого дня. Ми попрохали його представитись. Він щиро і відкрито розповів свою історію. Уродженець Дніпра, йому двадцять дев’ять. Із них десять провів у тата у Великобританії. Ми з цікавістю слухали натхненного патріота-неофіта. А мені думалося про початки Січеславської “Просвіти”, коло витоків якої понад сто років тому стояло сузір’я талановитих свідомих українців — історики Д. Яворницький, Д. Дорошенко, В. Біднов та А. Синявський, художник М. Погрібняк, Ю. Магалевський, актриса Наталка  Дорошенко, професор-літературознавець П. Єфремов, письменник А. Кащенко.

Як дослідив у своїй ґрунтовній праці “Діячі Січеславської “Просвіти”(1905—1921) наш земляк письменник-краєзнавець Микола Чабан, “Просвіта” весь час  зазнавала утисків від влади — спочатку від царської, яка закрила місцеву “Просвіту” 1916 року. Потім — від денікінців, які заарештували низку українських діячів. Та найжорстокіше обійшлася з  “Просвітою” радянська влада: багатьох просвітян, як націоналістів, запроторено у табори, на Соловки, десятками й сотнями розстрілювано  у 1937—38 роках. Мороком забуття було покрито донедавна їхні імена. Уже в незалежній України настав час розповісти про мучеників за волю України. Воскресив і підняв із небуття їхні імена Микола Чабан, який тривалий час по крихті збирав інформацію, вислідом чого і став вищевказаний, безцінний  “Біобібліографічний Словник” (2002).

Наприкінці 1980-х—на початку 1990-х ми пережили на наших теренах рисорджименто “Просвіти” в бурхливо-бурлескно-патріотичному стилі Володимира Заремби і знов усе заглухло. Глуху стіну, а точніше, зачинене приміщення в центрі міста намагався пробити не без допомоги міліції активіст, філолог і юрист Сергій Довгаль з товаришами. Нині з’явилася нова сила, яка, схоже, готова працювати і брати на себе відповідальність. Нарешті Господь зглянувся на січеславську “Просвіту” і після багаторічного застою, зачинених дверей, втрачених ключів та ілюзій, щось заворушилося, чому ми всі надзвичайно раді. З боку ветеранів “Просвіти” обіцяємо всіляку підтримку і допомогу молодим. 

21 жовтня відбулася звітно-виборна конференція Дніпровської міської “Просвіти”, де  всі з понад двадцяти делегатів проголосували за кандидатуру Єгора Гуськова як її очільника.  На конференції було сформовано раду Просвіти міста Дніпро, до якої, щоправда, увійшло немало “стариків”, та є й двійко  молодих. Новий голова повідомив про тижневий розклад заходів “Просвіти”.  На прохання головного редактора газети “Слово “Просвіти” Любові Голоти я узяла  інтерв’ю з Єгором Гуськовим. Воно перед вами.

Л. С.: —  Шановний пане Єгоре, розкажіть, будь ласка, детальніше, чим Ви займалися у Великобританії?

Є. Г.: — З 2006 до 2008 року навчався в закладі технічно-професійної освіти Cambridge Regional College за спеціальністю комп’ютерні технології та мережі, з 2009 до 2012 навчався на бакалавраті University of Mancheter за спеціальністю комп’ютерна наука, а з 2012 до 2016 продовжив навчання в аспірантурі Манчестерського університету за спеціальністю логіка та алгоритми.

— Яким вітром Вас прибило з британських островів до рідного берега і до нашої “Просвіти”?

— Надивившись на англійське життя за десять років, я мусив визначатися: якщо я залишаюся в Манчестері, то мушу стати британцем, вивчити історію, традиції. Зрозумів, що мені це не цікаво й не потрібно. І що для мене важливо повернутися в Україну, вивчати глибоко її історію, традиції і саме тут зреалізувати свої можливості й знання. Буваючи на різних заходах, презентаціях, зібраннях у Дніпрі, я познайомився з деякими просвітянами, зокрема з Олександром Зеркалем, і відчув, що люди — кожен сам по собі, зібралися-розійшлися, і що потрібне постійне приміщення для спілкування. Так я прийшов до офісу “Просвіти”, де ми, молоді люди міста, зустрічалися тринадцять разів і вирішили, що в такому занедбаному приміщенні негоже нам збиратися. Треба його відремонтувати! Зібравшись учотирнадцяте, ми це й зробили! Я хочу докласти сили до розвитку цього українського національного проекту.

–– Щиро вітаю Вас з обранням головою міської організації “Просвіти”! Від цієї події минуло кілька тижнів. Розкажіть, будь ласка, чи задоволені Ви всіма запланованими на перший час Вашого головування заходами?

— Дякую, так. Відбулася зустріч активістів “Руху захисту української мови”.  Успішно прочитав  історичну лекцію у “Просвіті” голова обласної організації Спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін, професор НГУ, який розповів нам про особистість Олександра Поля, його  зв’язок з   українським народом, його культурою і історією. Лекцію відвідало двадцять осіб. У  суботу відбулося засідання ради “Просвіти”, яке окрім мене відвідало чотири члени ради та один запрошений гість — обговорили питання створення просвітянського видання та питання залучення фінансування для подальшої діяльності організації. Також на днях відбувся чудовий літературний вечір та концерт, організований молодими волонтерами Анастасією Тепляковою з Павлограда та Євгенією Яворською з Кам’янського. У першій половині концерту поети Січеславщини читали свої вірші, а у другій половині дніпровський гурт Vetka зіграв кілька власних рок-пісень та пісень популярних українських рок-гуртів. Цей благодійний концерт зібрав 1834 гривні на потреби військових.

— Чи звертаються молоді просвітяни з ініціативами щодо заходів, які варто провести в приміщенні “Просвіти”?

— Серед членів ради “Просвіти” міста Дніпро молодими можна назвати хіба мене, Віктора Єкшова та Ігоря Лекщишина (нам близько тридцяти років). Ми радимось один з одним і спільно вирішуємо багато нагальних питань, постійно працюємо над удосконаленням інфраструктури “Просвіти”. Віктор Єкшов запропонував розпочати тижневі перегляди українського кіно. Він знайомий з людиною, яка вивчає кінематограф фахово і може взяти на себе відповідальність вести кіноклуб. До нас почали надходити пропозиції провести заходи чи зустрічі від окремих українських громадських організацій та активістів міста. Ми радо вітаємо усі такі ініціативи, адже ремонт у “Просвіті” проводився зокрема і з метою створення робочого простору для всіх українських організацій міста, які цього потребують. Наразі я відчуваю, що ми підтримуємо гарний баланс між сприянням регулярним проектам, таким, як історичні лекції в “Просвіті” та зустрічі в “Просвіті”, а також організацією нових заходів.

— Розкажіть про Вашу діяльність у Всеукраїнському об’єднанні  “Рух захисту  української мови”.

— Всеукраїнське Об’єднання “Рух захисту української мови” має обласні представництва по всій Україні. Ще з минулого року я співпрацюю з координатором цієї громадської організації в нашому місті Олександром Пафомкіним. У цій організації немає особливих вимог до участі, тому здобутки усіх активістів організації зараховуються як спільне досягнення.  До того, як був обраний головою міської “Просвіти”, я представлявся для інтерв’ю на телебаченні чи радіо як активіст “Руху захисту української мови”, адже отримав на це дозвіл і від Олександра Пафомкіна, і від голови організації Івана Омелянюка. Загалом я намагаюсь отримати послуги та інформацію державною мовою всюди, де в мене виникає потреба спілкуватись з людьми чи працювати з текстом. Коли мені нав’язують російську, я добиваюсь отримання належного сервісу українською мовою. Таким чином я протягом останнього року виборював для себе й інших українців міста публічні простори, де з повагою ставляться до державного статусу мови українського народу. Зараз у більшості закладів, які я відвідую, працівники не дозволяють собі спілкуватись зі мною російською.

Російсько-українська війна  триває. І триває боротьба за українську мову. Російська мова звучить у школах. Це, думаю, нікуди не годиться. От і почали ми десь півтора року тому вести роботу щодо викорінення мови агресора у наших школах. Акуратно, поступово, планомірно, але впевнено. Переконували, говорили… Спочатку в одній школі попрацювали з батьками, потім — в іншій. І вийшло. Жодних скандалів з цього приводу не було. Помалу батьки самі почали писати заяви про те, що не хочуть, аби їхні діти навчалися російською мовою. Вчителі теж не ображені: вони викладатимуть уроки світової літератури. Ніхто не звільнений, кількість уроків у них залишилась такою, як і була. Без проблем.

— Які цікаві пропозиції  допомоги для розвитку організації вже надійшли до Вас?

— На моє прохання допомогти зібрати кошти на ремонт “Просвіти” відгукнулись небайдужі люди з усієї України (загалом надійшло понад 12000 гривень). Нещодавно незнайома жінка, яка мешкає зараз в Ізраїлі, надіслала мені 150 доларів через сервіс MoneyGram. За ці гроші ми придбали чудовий комплект столів. Ця жінка також пообіцяла надіслати нам для “Просвіти” проектор. Пропозиції щодо розвитку організації нам озвучуються часто, але в більшості випадків їх реалізація обмежується тим, що маленькі кімнати в “Просвіті” ще не відремонтовані, і окрім великої кімнати для лекцій та загальних зібрань у нас немає робочого простору для втілення цих ініціатив. Якщо б ми зробили ремонт ще у двох маленьких кімнатах, нам було легко знайти людей, які почали відразу працювати там над чимось корисним для життя української громади міста. Але для цього треба знайти ще близько 30—40 тисяч гривень.

— А що тепер з Вашою аспірантурою в Манчестерському університеті за спеціальністю логіка та алгоритми? Чим вона завершилася? 

— Триває процес захисту дисертації — перший варіант я відправив на розгляд екзаменаторів 20 вересня 2016 року, коли вже постійно жив на той час в Україні. А 19 січня 2017 року в мене відбувся захист дисертації в Манчестері. За підсумками цього захисту мені дали 6 місяців на доопрацювання тексту дисертації. Доопрацьований варіант я надіслав на остаточний розгляд 3 серпня 2017 року. Зараз я чекаю, коли мені призначать дату фінального другого захисту в Манчестері, за підсумками якого мені повинні або надати, або не надати науковий ступінь.

— Які алгоритми розвитку “Просвіти”  на 2018 рік?  

— Алгоритми такі:  1. Відремонтувати дві маленькі кімнати приміщення “Просвіти”. Заповнити все приміщення якісними меблями. 2. Налагодити інтернет-доступ у приміщенні “Просвіти”. 3. Створити бібліотеку, обмін книжками, які б усі розташовувались на сусідніх одна до одної поличках. Створити книжкову крамничку у “Просвіті”. 4. Забезпечити роботу “Просвіти” у відкритому режимі з 10:00 до 22:00 щодня, коли кожний може прийти до нас попрацювати, почитати книжку, поспілкуватись. 5. Привернути увагу щонайменше 10 000 містян до діяльності міської “Просвіти”. Наразі дуже мало людей у Дніпрі взагалі знають про наше існування. 6. Залучити до роботи міської “Просвіти” натхненних молодих людей, які б забезпечили майбутнє організації в нашому місті.

— Чудовий сценарій! Подібне вже було на наших теренах понад сто років тому… З молодим завзяттям взялися тоді творити “Просвіту” українські патріоти.  Чи Вам  відома капітальна праця письменника-краєзнавця Миколи Чабана  “Діячі Січеславської Просвіти”?

— Так, я регулярно спілкуюся  з Миколою Петровичем протягом останніх тижнів. Придбав у нього чотири примірники книжки “Діячі Січеславської Просвіти”, які я подарував продюсеру Ростиславу Мартинюку, Вірі Василевській,  Вахтангу Кіпіані і собі. Ми також порозумілися щодо можливості проведення Миколою Петровичем лекції в “Просвіті” про діячів “Просвіти” початку минулого століття.

—  Пане Єгоре! Ваше обличчя одразу здалося мені знайомим. Ми з Вами десь раніше перетиналися?

— Так, пані Лесю! Я слухів Вашу лекцію “Єгипетськими слідами Дмитра Яворницького” у музеї, бачив Ваші виступи на інших заходах.

— Дякую вам за розмову. У “Просвіти” багато роботи. Голі стіни пропоную прикрасити, повісивши портрет видатного українського провідника Степана Бандери, і вперед з Божою поміччю! Зичу Вам радісної, невтомної і плідної праці на благо нашої багатостраждальної, прекрасної і розтерзаної України! 

— Дякую, пані Лесю, будемо працювати!

— Слава Україні!

— Героям Слава!

 

Розпитувала Єгора Гуськова та аналізувала ситуацію у дніпровській “Просвіті” Леся СТЕПОВИЧКА, член січеславської “Просвіти” з 1997 року

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment