Приводом для інтерв’ю з ватажком “Лютих укрів” Сергієм Архипчуком стала його нещодавня поїздка на схід України, у прифронтові міста — Авдіївку, Торецьк, Бахмут, Миронівку, Слов’янськ, Билбашівку, Святогорськ. “Люті укри” — це, зазвичай, яскраво-талановиті співаки та музиканти, науковці, поети, театральні діячі з усієї країни, об’єднані прагненням дати втіху воїнам і відповіді на гострі запитання цивільним українцям у прифронтових містах і селах на сході — і не тільки там. Ця поїздка для Архипчука — одна з сотні за останні більш ніж три роки московської гібридної війни. Отож, є доволі вражень для порівнять,…
Read MoreДень: 10.11.2017
Лист видавців
Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. Копія: Віце-прем’єр-міністру України Розенку П. В. Міністру культури України Нищуку Є. М. Шановний Володимире Борисовичу! Українські видавці, що підписалися нижче, і які подали до Міністерства культури України свої пропозиції (виготовлені книжки) з метою включення їх до переліку придбаних за бюджетні кошти книг для поповнення фондів публічних бібліотек, звертають Вашу увагу на непрозору, закриту, неконкурентну процедуру відбору книжок для закупівлі в державні бібліотеки впродовж останніх років, зокрема й 2017 р., а саме: Експертна рада не набула легітимності через непроведення конкурсу, через однорідний склад…
Read MoreВолодимир Пирогов: «Захоплення японською мовою почалося ще в шкільні роки»
Ольга НАУМЕНКО Із нагоди оголошення 2017 року Роком Японії в Україні в залі інформаційних технологій “Чумацький шлях” Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г. Сковороди відбулася зустріч із відомим українським сходознавцем і мовознавцем, завідувачем кафедри мов і цивілізацій Далекого Сходу Київського національного лінгвістичного університету, кандидатом філологічних наук, доцентом Володимиром Пироговим. Зустріч відбувалася у рамках проекту “Відкритий університет” за ініціативи бібліотеки вишу та Наукового това- риства університету. Володимир Пирогов родом із Харкова. Закінчив Харківський державний університет імені О. М. Горького, перекладацьке відділення факультету іноземних мов. Володіє 10 іноземними мовами. Має понад 70 наукових…
Read MoreТворчі пошуки Театру Лесі Українки
Новий театральний сезон у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки розпочався відразу двома прем’єрами. Художній керівник театру, народний артист України Михайло Резнікович поставив комедію “Оголена зі скрипкою” за твором Ноела Пірса Коуарда, а молодий режисер Олександр Степанцов — драму “Ціна” за п’єсою Артура Міллера. Ім’я Ноела Коуарда, який створив понад 50 п’єс і 300 музичних композицій, був режисером, актором і виконавцем, в Україні маловідоме. А на батьківщині його знає кожен. Для дотепних парадоксів Ноела вигадали окремий термін — “ноелізми”. За особливий внесок у британське мистецтво королева Єлизавета ІІ…
Read MoreОГОЛОШЕННЯ
11 листопада 2017 р. у клубі “Мінський” (вул. Рокосовського, 3-В) відбудеться літературно-мистецький захід, присвячений Дню української писемності та мови. У програмі вечора виступи дитячих мистецьких колективів, конкурс художнього читання серед школярів та дорослих на тему української мови, а також нова програма хору “Просвіта” (худ. керівник Раїса Марченко), присвячена Дню української писемності і мови. Початок о 18 годині. Вхід вільний.
Read MoreПрограму «Просвіта» виконує!
“Людина без рідної мови — Людина без душі!” Іван Огієнко Побачила світ книжка Івана Огієнка “Наука про рідномов- ні обов’язки”. Це репринтне видання, видрукуване з ініціативи Хмельницької міської “Просвіти” ім. Тараса Шевченка на виконання рішення № 23 6-ї сесії Хмельницької міської ради від 18.05.2016 року “Про затвердження Програми розвитку і функціонування української мови на 2016—2020 роки у місті Хмельницькому”. Видання профінансовано з міського бюджету і буде передано в усі навчальні закладі обласного центру. Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) написав цю книжку 1936 року для вчителів, журналістів, духовенства, правників і всього українського…
Read MoreМеджибіж, виявляється, на півстоліття старший
Михайло ЦИМБАЛЮК, член ННСПУ, Хмельницька обл. Кілька археологічних знахідок на території фортеці у державному історико-архітектурному заповіднику «Межибіж» коригують вік міста Меджибіж. Досі перша літописна згадка про місто як один із адміністративних центрів Болохівської землі припадає на 1146 рік. Лише через рік після того, як відомо, згадується заболочене поселення Москва. Знайдена ж у фортеці на злитті нашого Бужка з Південним Бугом печатка Київської митрополії належить до 1090-х років. Це дає підстави припускати, що адміністративне життя у місті вирувало на півстоліття раніше найдавнішої писемної згадки про Меджибіж. Рятівні дослідження у місці…
Read MoreПоетеса і педагог із Волині
Олексій ПАНАСЮК, краєзнавець Ніна Федорівна Миколайчук (Гуменюк), яка нещодавно відзначила ювілей, народилася в с. Острожець Млинівського району Рівненської області в селянській родині. Здобула фах вчителя української мови та літератури в Рівненському педагогічному інституті й стала вчителькою у своїй рідній Острожецькій середній школі. 50 років присвятила освітянській праці. Крім цього, Ніна Федорівна ще й прекрасна поетеса, яка творить поезію високого ґатунку. У перших збірках віршів вона тужить за загиблим своїм колишнім учнем. Мисткиня сприймає чужу біду як власне горе, зокрема у вірші про діда з хлопчиком і гармошкою, які йдуть по…
Read More«Працюю, допоки міцно тримаю в руках долото»
До 65-літнього ювілею митця Нещодавно у Муніципальній галереї мистецтв Деснянського району Києва відкрилася виставка скульптури і живопису “Цвіту, горю, полум’янію” відомого скульптора і поета Михайла Горлового до його 65-річного ювілею. Михайло Горловий народився в селі Щербанівка 19 жовтня 1952 р. на Київщині. Скульптор, поет, громадський діяч. Автор багатьох пам’ятників у бронзі й граніті. Автор поетичних книжок: “Я-скит з трипільських праглибин”, “Діти Дажбога”, “Дорога в Україну”, “Поезія в камені”, мистецького альбому “Скульптура” та нарисів з історії села “Щербанівка”. Лауреат гран-прі “Скульптура з криги” м. Київ, лауреат премії Гнипів на Обухівщині…
Read MoreВиходьмо з тіні Нестора Літописця. Будьмо єдині у написанні радіодиктанту 9 листопада
Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів Наріжним каменем споконвічної боротьби українців за право мати свою державу з усіма її атрибутами завжди була мова. Можемо, без перебільшення, назвати сотні визначних імен, які прилучилися до цих змагань у той чи той спосіб. Вони були в’язнями тюрем, таборів, гулагів, їх знищували фізично. Досить згадати Биківню, Сандармох, 80-літній сумний ювілей якого відзначаємо. Мартиролог вражаючий. А скільки ще незаслужено забутих імен на мовному полі звитяги. І сьогоднішня війна на сході України значною мірою зумовлена мовним питанням. А баталії, які розгорнулися в деяких країнах Європи стосовно сьомої статті…
Read More