Новий театральний сезон у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки розпочався відразу двома прем’єрами. Художній керівник театру, народний артист України Михайло Резнікович поставив комедію “Оголена зі скрипкою” за твором Ноела Пірса Коуарда, а молодий режисер Олександр Степанцов — драму “Ціна” за п’єсою Артура Міллера.
Ім’я Ноела Коуарда, який створив понад 50 п’єс і 300 музичних композицій, був режисером, актором і виконавцем, в Україні маловідоме. А на батьківщині його знає кожен. Для дотепних парадоксів Ноела вигадали окремий термін — “ноелізми”.
За особливий внесок у британське мистецтво королева Єлизавета ІІ посвятила його в лицарі. А 2006 року ім’ям Ноела Коуарда назвали один із найкрасивіших театрів Лондона. Сьогодні пам’ятники митцю є в Нью-Йорку, на Ямайці і в Теддінгтоні — передмісті Лондона, де він народився. Але, безперечно, найкращий пам’ятник драматургу — його п’єси, що й сьогодні з великим успіхом йдуть у театрах усього світу. “Оголена зі скрипкою” — гостросатирична комедія. Кілька слів про сюжет.
Помирає відомий художник-авангардист Поль Сороден. Його картини коштують великих грошей, їх виставляють у кращих музеях світу. Але після смерті з’ясовується, що всі ці полотна написали інші маловідомі художники. Члени родини Сородена непокояться, що викриття Поля вдарить по їхніх фінансових інтересах, і вживають “необхідні” заходи, аби зберегти таємницю його картин…
“П’єса Ноела Коуарда про цінності в житті й мистецтві, справжні й уявні, про божевілля людей від уявних цінностей, про фантастичні маніпуляції громадською думкою. І ще — про людський цинізм і жадібність, що запаковані у глянцеву обгортку уявного духовного стоїцизму та фальшивої порядності”, — розповів Михайло Резнікович. Важко окремо виділити когось з акторів.
Своєю майстерною грою вони гармонійно доповнюють один одного. Запам’ятовуються яскраві ор ганічні образи, створені Дмитром Савченком (Себастьян Лакреоль), Станіславом Москвіним (Джейкоб Фрідленд), Іриною Новак (Ізабелла Сорден), Анною Грінчак (Джейн), Максимом Нікітіним (Колін), Оленою Червоненко (Памела), Ольгою Когут (Анна Павлікова), Олександрою Єною (Черрі-Мей Уотертон), Олексієм Поліщуком (Фабріс), Юрієм Дяком (Клінтон Премінджер), Олександром Хорошком (Обадія Левеллін). З’являється у виставі і померлий Поль Сороден (Андрій Пономаренко), який з іронією ставиться до всього, що відбувається довкола Вистава “Ціна” має давню сценічну історію.
Першу її постановку здійснив режисер Костянтин Дубінін та художник Михайло Френкель далекого 1988 року. Ролі виконували актори, чиї імена сьогодні стали легендами, — Георгій Кишко, Юрій Муравицький, Лариса Кадочнікова, Лідія Яремчук, Валерій Бесараб, Валерій Сівач і Микола Рушковський. Наразі театр представляє нове прочитання твору молодим режисером і молодими акторами.
Нова вистава “Ціна” виникла зі студентських робіт Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. І насамперед курсової і дипломної роботи Олександра Степанцова, який достатньо професійно розкрив цю п’єсу. І не просто розкрив, а “штовхнув” студентів у конфлікт цієї п’єси. У виставі зайняті актори-дебютанти, студійці театру. Сподіватимемося, що їхні ролі стануть своєрідним трампліном до серйозного розуміння акторської професії.
П’єсу “Ціна” написано 1968 року. Здається, не про наше життя, але про кожного з нас, хто живе на початку третього тисячоліття. Глядачі стають свідками-співучасниками напруженої психологічної драми, долучаються до нервової, сповідальної розмови. Цьому сприяє простір Сцени під дахом, адже актори перебувають на відстані витягнутої руки від глядача. І хоча дія вистави відбувається навколо питання розділу майна, насправді герої замислюються про ціну прожитого, про владу минулого, про можливість розпочати нове, краще життя.
Ціна, за яку розгорається суперечка, відразу ж втрачає буквальний смисл і набуває філософського звучання. Повертається минуле, і людині не потрібно знати до кінця, що важливо, а що — ні. Постає складне питання, як, не грішачи супроти істини, оцінити минуле, власні вчинки і поведінку іншої, навіть близької людини, як точно відміряти, де є добро, а де зло. Високу, інколи непосильну, ціну доводиться платити людині за творене нею добро. Але лише у цьому випадку вона залишається Людиною з великої літери.
Молоді актори Михайло Самарський, Ангеліна Симонова, Євген Храмцов та Олександр Соколенко грають героїв, значно старших за себе. Але їм вдається так тонко передати внутрішній світ своїх персонажів, що їм не потрібно навіть гримуватися. Глядач вірить, що перед ним люди, які вже встигли пройти непростий життєвий шлях. Це і вишукана Естер, і протилежні за характерами два брати й оцінювач майна. Кожному вдалося розкрити характер свого персонажу.
