Наталя ГУМНИЦЬКА,
Львів
Наріжним каменем споконвічної боротьби українців за право мати свою державу з усіма її атрибутами завжди була мова. Можемо, без перебільшення, назвати сотні визначних імен, які прилучилися до цих змагань у той чи той спосіб. Вони були в’язнями тюрем, таборів, гулагів, їх знищували фізично. Досить згадати Биківню, Сандармох, 80-літній сумний ювілей якого відзначаємо. Мартиролог вражаючий. А скільки ще незаслужено забутих імен на мовному полі звитяги. І сьогоднішня війна на сході України значною мірою зумовлена мовним питанням. А баталії, які розгорнулися в деяких країнах Європи стосовно сьомої статті нещодавно ухваленого освітянського закону України свідчать про зростаючу актуальність мовного питання, особливо на політичному полі.
Саме тому актуальною є ініціатива Національного радіо провести 9 листопада XVII Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Таку практику українське радіо запровадило після встановлення державного свята — Дня української писемності та мови 9 листопада на честь вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця (Указ Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови». Ім’я Нестора Літописця (Київ, бл. 1056 р. — бл.1114 р.) — письменника-агіографа, основоположника давньоукраїнської (давньоруської) історіографії, першого історика Київської Русі, вченого, мислителя, ченця Києво-Печерського монастиря — відоме, мабуть, усім. Насамперед, за його більш ніж двадцятирічну подвижницьку працю — «Повість временних літ». Цей визначний літописний твір (1113 р.) є безцінним історичним документом не лише Київської Русі, а й однією з найвидатніших пам’яток світової культури. Ця титанічна праця охоплює історичні події на теренах Давньої Русі у контексті вселюдських історичних процесів, висвітлює загальнолюдські цінності й проблеми. Літопис, як і «Слово о полку Ігоревім», є беззаперечною візитівкою української європейської належності. Наш відомий письменник і критик Михайло Слабошпицький назвав Нестора Літописця «батьком української історії», а його творчість охарактеризував як літературну й історичну, художньо яскраву і конкретизовану. Особистість Нестора, за дослідженням істориків, вражає своєю освіченістю, працелюбством, моральністю, чистотою, чесністю, стійкістю, жертовністю і патріотизмом. Це був стоїк, який мужньо і непохитно досягав вершин духовності. Для нащадків він є взірцем справжньої Людини. До нього цілком можна застосувати формулу Цицерона «Людина живе, щоб стати Людиною». Варто дослухатися до його думок, зокрема: «Велика буває користь від учення книжного… від книжних слів набираємося мудрості і стриманості…». Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI—початку XII століття. Будьмо горді, що маємо приклад такого Гуманіста. Намагаймося його наслідувати, зростати як монолітна освічена нація. Нестор Літописець ратував за єдність народу, докоряв князям за необачний розбрат, застерігав від небезпеки. Був небайдужий до долі рідної землі. Тому виходьмо з тіні цього Просвітителя, істинного сина землі української і чинімо так, як чинив він у своєму многотрудному житті. Розпочнімо (хто раніше ще не писав) з єднання в дружний національний організм шляхом участі у XVII Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності, який відбудеться до Дня української писемності та мови 9 листопада (12.00), тобто у день вшанування Нестора Літописця. Це унікальна нагода усім українцям ( і тим, хто чує себе такими) в Україні і поза її межами сущих, з’єднатися в емоційному пориві пошанування найголовнішого атрибуту нашої державності — рідної української мови! Відваги й успіху всім небайдужим!
