Переяслав-Хмельницький
Відзначати День української писемності та мови в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті вже стало доброю традицією. Цього дня в конференц-залі імені Василя Сухомлинського зібралися студенти, викладачі, поети, прозаїки — всі, кому небайдужа доля рідної мови. На початку свята до присутніх звернувся доктор філологічних наук, професор, директор науково-навчального Центру Сковородинознавства Микола Корпанюк. Він наголосив, що мова та писемність — невід’ємна частина душі кожного народу, для утворення якої треба пройти довгий та складний шлях. Приємною несподіванкою для присутніх стала презентація нової книжки доктора педагогічних наук, професора Ганни Токмань “Уявні діалоги: слово про науковців”.
Кожний з розділів книги має свою специфіку. У першому розділі, який присвячений філософам, досліджено праці Мартіна Гайдеггера, Габріеля Марселя, Альбера Камю, у яких мислителі-екзистенціалісти виступили інтерпретаторами художнього тексту. Другий розділ книги містить роздуми над працями політологів та культурологів. У ньому — гостра публіцистична думка вітчизняних письменників, які були водночас науковцями, про вибір українських інтелігентів. Слово про літературознавців присвячено колегам з минулого і сучасного у третьому розділі.
Дві статті сфокусовано на постаті Юрія Бойка-Блохина, видатного діяча української науки і культури з діаспори: детально розглянуто праці вченого про поетів Празької школи і прозаїків Розстріляного відродження. Завершує книгу розділ зі словом про педагогів-філологів, їхня когорта — найчисельніша: авторка намагалася щонайширше узагальнити і проблематику, і здобутки методики навчання української і зарубіжної літератури на сучасному етапі розвитку предметної дидактики. — Постаті і тексти науковців, роздуми, монографії, гідно репрезентують вітчизняну і зарубіжну гуманітаристику, а також містять духовні цінності, які наснажують українську людину в її справедливій визвольній боротьбі та поступі в розбудові суверенної держави. Дякую героям моєї книжки, живим і мертвим, за щасливу працю спілкування, — сказала авторка видання на завершення виступу.
Ольга НАУМЕНКО
Івано-Франківськ
День української писемності і мови — одне з найважливіших свят для просвітян. Встановлене воно 1997 року теж з ініціативи “Просвіти”. В Івано-Франківській обласній “Просвіті” вже стало традицією приймати цього дня до своїх лав найдостойніших, національно свідомих, авторитетних людей. Цього року ними стали п’ятнадцять студентів історичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Вони урочисто читали Клятву просвітянина, цілували просвітянське знамено і отримували просвітянське посвідчення, яке вручав голова обласної “Просвіти” Степан Волковецький, перед тим звернувшись з привітальним словом до всіх учасників заходу. А ці студенти вже себе активно проявили. До відзначення 75-ї річниці створення УПА переглядали тематичні фільми та організовували тематичний концерт у меморіальному комплексі “Дем’янів Лаз”. Святкову доповідь на заході виголосив професор Прикарпатського університету, просвітянин Микола Лесюк.
На святі української писемності та мови відбулось представлення “Медіа-студії” (школи журналістики) “Простір” під егідою ЮНЕСКО, єдиного в Україні проекту. Його вихованці показали, як вдало і красиво вміють висловлювати свою думку, виступати перед аудиторією, поширювати інформацію в усіх можливих формах: газетах, журналах, телерадіо, Інтернеті і ще багато чого іншого, пов’язаного з нашою мовою. Леся Кирилович, голова Калуського райміськоб’єднання “Просвіти”, для утвердження української мови на районному телебаченні веде просвітянські читання у телепрограмі “Отчий світильник”.
Фрагмент із цієї програми було показано на мультимедійному проекторі, і сама вона також виступила з читанням уривку з Шевченківського твору. Серед популяризаторів українського слова виступила тут випускниця Малої академії наук (секції журналістики) Мар’яна Гнат. Присутніх познайомили з творчістю цьогорічного лауреата Національної премії ім. Олени Теліги, редактором Всеукраїнського дитячого журналу “Дзвіночок” Лесею Пилип’юк. До нагородження її представляли державне дитяче видавництво “Веселка” та Гадяцька райдержадміністрація Полтавської області за редакційно-видавничу діяльність і дитячу книжку “Котик зорі рахував”. Журнал “Дзвіночок” за підсумками минулого року став переможцем видань для дітей та юнацтва.
Нагороду вручав перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Леся Пилип’юк цього року теж отримала медаль “За заслуги перед Прикарпаттям”. До Дня української писемності і мови вийшло з друку три томи поезій лікаря-невропатолога Світлани Величко. Кілька з них, присвячених мові, вона прочитала. А ще до свята зі своїми художніми номерами долучилися студенти та викладачі музичного училища ім. Д. Січинського, учні музичних шкіл №1 та №2, хор хлопчиків та юнаків “Вівчарик”, які без фонограм захопливо виконували українські твори “Стою я в лісі самотою”, “Ой на горі на Маківці”, “Запливай же роженько весела”, “Карпати кличуть”, “Давно те минуло”, “Якби я вміла вишивать”, “Глибока криниця”, “Два потоки з Чорногори” та інші. Свято затягнулося, бо в свято мови хотілося всім і говорити, і співати, і звеличувати нашу державну мову, над якою знущаються зайди вже віки, та й і нині продовжують виганяти її з рідної хати.
Михайлина БОДНАР, завідувач культурно-масовою роботою, м. Івано-Франківськ
Київ
11 листопада у Національному музеї історії України відбулася друга зустріч Мандрівного дискусійного клубу “КИЇВСЬКЕ КОЛО”, яке організувала та провела Київська “Просвіта” спільно з працівниками музею та громадським проектом “LIKБЕЗ. Історичний фронт”. Метою інтелектуальної вечірки, присвяченої Дню української писемності і мови, стало висвітлення питання: “Якою мовою говорив Нестор з киянами?”. Захопливий експертний аналіз теми здійснили доктори філології Павло Гриценко та Галина Наєнко, музично-історичний аспект розкрили Олексій Кабанов і Ганна Куземська, а узагальнення проблематики забезпечив кандидат історичних наук Сергій Галушко.
Дискусію розпочав мовознавець і перекладач, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тарас Марусик, який спрямував розмову в напрямі практики управління мовною політикою з боку держави і ролі в цьому процесі громадськості.
В обговоренні взяли участь відомі мовознавці Гриць Халимоненко та Михайло Наєнко, небайдужі представники громадськості. Подія привернула увагу численної аудиторії — серед знакових особистостей гостей були відомі літератори Василь Шкляр, Павло Мовчан, Любов Голота й легендарна акторка Галина Яблонська. Програма зацікавила студентство і молодь — захопливі історичні квести, український музичний епос і гарячі танці у виконанні кобзарів Тараса Силенка, Василя Лютого, Олексія Кабанова і Кирила Стеценка, який був модератором вечірки.
Влас. інф.
Хмельницький
Тиждень особливої шани до рідної української державної мови відбувається в Народному Домі “Просвіти”. Це вже добра традиція від 1996 року, коли ВУТ “Просвіта” ініціювало відзначення цього дня, а Президент підписав Указ! Щорічно, протягом тижня “Просвіта” проводить різні заходи.
Цьогоріч це були тематичні відеолекторії “Спочатку було слово…”, проведені в НАДПСУ імені Богдана Хмельницького та ГУ НП у Хмельницькій області з переглядом просвітницької програми “Свою Україну любіть” за участю професора Миколи Тимошика та священика з Канади отця Богдана. Родзинка відзначення цього особливого Дня — аудіоурок “Говори українською правильно”, який відбувся 9 листопада в Головному управлінні національної поліції в Донецькій області.
В основі уроку — аудіоматеріали, озвучені головою Хмельницького міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка “Просвіта” Зоєю Діденко в радіопрограмах ТРК “Місто”. У Народному Домі “Просвіти” учні СЗОШ № 15 імені Олександра Співачука, НВО № 5 імені Сергія Єфремова, НВК № 10, гімназії № 1 імені Володимира Красицького мали щасливу нагоду слухати з телеекрана Петра Яцика, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови. Наступного тижня відбудеться методичне об’єднання вчителів української мови та літератури навчальних закладів обласного центру, де буде представлено репринтне видання Івана Огієнка “Наука про рідномовні обов`язки”, бо наша мова — це свято, яке завжди з нами.
Власкор.
Буковина
Напередодні свята просвітяни Буковини побували у багатьох установах, зокрема і державних, і організаціях Чернівців та районів області із запрошеннями долучитися до великого дійства — пошанівку рідної мови, в якій “мечі і струни, правда і терни — від київського князя Ярослава до нашої стрімкої бистрини”. І ось цей день настав. Триєдине дійство, в якому Знання, Духовність, Почуття розпочалося написанням диктанту Національної єдності. Яке то щастя, що на наш заклик відгукнулося багато справжніх українців, і Божа благодать завитала у навчальних закладах, зокрема і з румунською мовою навчання, коли поруч юні й дорослі — діти та їхні наставники “над столиком схилились низько, диктант із текстом українським писали, щоб рідне не згубить”… А ще буковинська “Просвіта” започаткувала демонстрацію володіння словом і письмом у Народному домі, і віднині така акція відбуватиметься щороку під гаслом “Мова — моя сподвижницькая слава”.
Нам справді вдалося влаштувати свято єднання, адже до нашої ініціативи долучилися представники інших громадських організацій області: товариство “Репресованих і політв’язнів”, “Ветеранська організація”, обласна організація “Союз українок”, духовенство краю, а також депутати Чернівецької обласної, Заставнівської міської рад, фахівці облдержадміністрації, обласних бібліотеки та клінічної лікарні, викладачі і студенти Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича, Інституту вдосконалення вчителів, журналісти, учні шкіл та приватні підприємці. А з тривогами й сумнівами допомогли нам впоратися подарунки-буклети “Нас єднає мова” із афоризмами про код нації — від Вижницького видавництва ТОВ “Карпати-Моравія”.
Диктант Олександра Авраменка “Наша пісня” нас об’єднав, ми виконали великий обов’язок перед країною і перед собою — “тест на долю, Щоб українство в ній жило”. Друга частина потужного зібрання перенесла нас до Пам’ятної стели “Літописцям Руси-України” — найзмістовнішого символу нашого краю, де зібралося велелюддя Буковини. Традиційно перше слово — організатору, голові Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка — Остапові Савчуку, який привітав поважне товариство з Днем української писемності і мови та попросив священнослужителів благословити день вшанування незабутності тих, хто дав волю українському слову. І вже у спільній молитві ми просили Всевишнього миру Україні, долі — нам, її дітям, процвітання — золотій колисці — мові. А чоловіча хорова капела “Дзвін” Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, під керівництвом Л. Равлюка проникливо та велично виконує духовно-просвітницький гімн “Боже великий, єдиний”.
Письменник, літературознавець, почесний голова Буковинської “Просвіти” Віктор Косяченко, за наполяганням якого було відкрито Пам’ятну стелу, розповів про ідею спорудження цього знаку, який підносить національний дух буковинців ось уже чверть століття (освячено у 1992 р.). “Це символ вдячності подвижникам українського письма усіх віків і заклик до подальшого захисту мови та розвою творчості еліти усіх поколінь”, — потвердив Віктор Трохимович.
Церемонія покладання живих квітів — урочиста й тривожна, як пам’ять світочам, хто мову свою “у народний вінець, як в оправу ввели” — від поважної громадськості краю, виконавчої і представницької гілок влади та міськради, інтелігенції, студентства, юних буковинців — просвітян. А в Палаці “Академічний” відбулося урочисте пошанування, вручення почесних грамот і подарунків (люб’язно надало видавництва БукРек) найактивнішим просвітянам краю – від голови та відповідального секретаря крайової “Просвіти” — О. Савчука та М. Пелех. А далі — наукові тлумачення мови, поетичні читання, мелодика ліричних пісень переплелися барвистим українським віночком, заквітчаним золотоколоссям рідного слова (Ірина Івасюта — кандидат філологічних наук, доцент ЧНУ; Богдан Мельничук — професор ЧНУ, Юлія Коваль — учениця Глибоцької гімназії; Марина Приймак — учениця Замостянської ЗОШ, Вижницький район; Володимир Крижанівський, володар гран-прі читців Буковини), тендітними маками народного співу (фольклорно-етнографічний колектив “Берегиня” Замостянського БК, тріо бандуристок ЧНУ (“Молода Просвіта”), під керівництвом Інни Мокроус, вокальний ансамбль “Буковиночка” (Ярина Вишпінська), патріотичними мотивами-посвятами загиблим під час Революції гідності та в зоні АТО (Святослава Дерда — переможниця пісенних всеукраїнських та міжнародних конкурсів, Іван Дерда — голова “Молодої Просвіти”, заслужений артист України, чоловіча капела ЧНУ “Дзвін”, Любомир Равлюк, керівник капели, автор і виконавець пісні “Рідна мова”), соковитою калиною дитячих дзвіночків (хор хлопчиків Чернівецької школи №5, керівник О. Кушнір). І на завершення — багатоголосся головної державної пісні — “Ще не вмерла України… ” — ні сила, ні воля, ні мова, бо житимуть у гармонії в віках. Нехай це триєдине дійство додасть нам упевненості в завтрашньому дні, натхнення, оптимізму й наполегливості гідно нес ти в тисячоліття естафету вшанування рідної мови.
Світлана МАСЛОВСЬКА, заступник голови Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
