9 листопада, у День української писемності і мови, у Хмельницькому, за активної участі міської “Просвіти”, було дано старт XVIII Міжнародному конкурсу з української мови, організаторами якого є Міністерство освіти і науки України та Ліга українських меценатів. Пропонуємо Вашій увазі виступи на відкритті конкурсу виконавчого директора Ліги українських меценатів, голови координаційної ради конкурсу Михайла Слабошпицького та директора Інституту української мови НАНУ, голови журі конкурсу Павла Гриценка.
Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ:
“Діти — це наша стратегічна зброя” — Мені випала честь од імені організаторів конкурсу привітати вас із Днем української писемності і мови та з початком XVIII мовного марафону. Коли світлої пам’яті Петро Яцик задумував цей захід, він свято вірив: мовний турнір не може не вплинути на мовну ситуацію в Україні і сприятиме соціальному престижеві державної мови в Українській державі. Ось уже 18-й рік ми щоразу даємо старт конкурсу в іншій області.
У травні в столичному театрі ім. І. Франка Київщина передала естафету Хмельниччині, чиї школярі і студенти щоразу показують у нашому змаганні добрі знання з української. Отож Хмельниччина давно заслужила на честь подати сигнал усій Україні: “Конкурс оголошується відкритим!” Щороку, під час закриття кожного конкурсу, я бачу на сцені в театрі ім. Франка десятки розумних дитячих облич. Це, мабуть, найкраще з усього, що є в Україні.
Розумні діти — наша стратегічна зброя, справжня українська еліта. Наш конкурс невипадково міжнародний. Він відбувається на всіх паралелях і меридіанах, де живуть українці. Навіть у Росії торік він усе-таки відбувся в автономній республіці Башкортостан. Раніше в Росії він відбувався у 5-7 містах, але нині через відомі обставини конкурс імені Яцика там задушено. Вистояв він тільки в Башкортостані. Я радий, що приїхав сюди з Павлом Юхимовичем Гриценком, директором Інституту української мови НАНУ, незмінним головою журі нашого конкурсу й одним із архітекторів. Очолюване ним журі зібрало непідкупних і принципових людей. Корупція тут не пройде. У нас не перемагають “по знайомству”.
Нагадую всім учасникам, що переможці та призери конкурсу на загальнонаціональному рівні одержують не тільки дипломи й цінні подарунки, а й серйозні грошові премії. Так заповідав Петро Яцик. І наші меценати виконують його заповіт. Свого часу міністр освіти і науки Василь Кремень особисто їздив відкривати конкурс у різні міста України. Кремень також вітав переможців і під час закриття марафону в столичному театрі ім. Франка. Нині ж ми не маємо хоча б маленького клерка з Міносвіти. Схоже, що там наш конкурс кваліфікують як щось третьорядне чи навіть десятирядне. Гадаю, що ми силами громадськості тиснутимемо на Міносвіти, вимагаючи від нього визначитися і в національних пріоритетах.
Павло ГРИЦЕНКО:
“Наш важливий політичний і моральний аргумент” — Нагадаю, невипадково саме цього дня — 9 листопада — розпочинається наш конкурс, адже це день народження рівноапостольного Нестора Літописця. І саме цього дня ми святкуємо День української писемності і мови. 20 років тому на пропозицію ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка президент України підписав про це відповідний указ. І так з’явилося важливе національне свято. Сьогодні ми маємо гордитися не тільки розпросторенням української мови в усіх світах, не тіль ки тим, що українська мова попри всі випробування твердо стоїть тут, на своїх національних первнях, а ще й тому, що першопочатки української мови йдуть углиб століть.
Наші далекі предки не тільки тримали гриднів, тримали кінноту, будували храми та оборонні вежі, а й тримали величезні за нашими сьогоднішніми мірками інститути людей, які переписували і перекладали священні книги і загальноосвітні книги. Українська мова — це мова великої писемної культури, великої європейської нації, і ми маємо всі підстави пишатися цим незаперечним фактом.
Цей конкурс — улюблене дітище Петра Яцика. Він його задумав, спостерігаючи ненормальну мовну ситуацію в Україні. Він ще встиг побувати на урочистостях із приводу закриття першого мовного марафону. Гадаю, він тоді почувався щасливим, бо на власні очі побачив, що справа зрушила з місця. Нині долаємо тяжку спадщину кількох століть жорстокої русифікації, що і призвело до ненормальної ситуації з українською мовою. Беручи участь у роботі журі конкурсу, я завжди зі щемом сприймаю слова дітей особливо з наших понівечених територій, із Донеччини і Луганщини, які мріють про мир, але не просто про мир, а про мир на українській землі і з українською мовою.
Альтернативи українськості Української держави, альтернативи поширенню української мови в Українській державі немає й бути не може. 18-й рік поспіль в Україні відбувається цей безпрецедентний мовний марафон, на якому сфокусовано увагу не тільки освітянської громадськості, а й широких кіл, бо до конкурсу причетні не тільки самі учасники й організатори, а й меценати, батьки школярів і студентів, представники ЗМІ, зрештою, всі національно свідомі люди. Принципово важливо, що конкурс відбувається і поза межами України. Це наш важливий політичний і моральний козир, аргумент на користь українства.
Прес-центр Ліги меценатів
