Духовний хліб «Писанки» на вишитому гуцульському рушнику

Василь НАГІРНЯК,

головний редактор альманаху “Писанка”,

заслужений журналіст України, член НСПУ

 

Ще пахне поліграфічною фарбою, але ми вже тримаємо у руках  і листаємо сторінки першого номера літературно-мистецького альманаху “Писанка”. Творчий попередник альманаху — Всеукраїнський культурно-мистецький етнографічний журнал “Писанка” — перше на Гуцульщині журнальне видання, яке виходило у Верховині з 1992 до 1997 року. Сказано вагоме слово на терені національно-культурного відродження українського народу, становлення і розбудови вільної Української держави на світанку незалежності України.

Під завісу XX століття вдалося видати 18 чисел “Писанки”. Останнє на той час число вийшло друком у серпні 1997 року. То був спільний випуск редакції журналу “Писанка” Верховинської “Просвіти” і Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва імені Василя Касіяна. Зроблено першу спробу об’єднати всю Гуцульщину в єдиному мистецькому часописі та спільними творчим пером розповідати світові про чарівний і неповторний Гуцульський край, пропагувати його автентичне мистецтво, унікальну культуру й літературу.

“Писанку” читали не тільки в Україні, а й за кордоном, в українській діаспорі. Засновником журналу, а тепер — літературно-мистецького альманаху “Писанка” — виступило Верховинське районне Товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Нещодавно на засіданні Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк висунув ідею спільного видавництва “Писанки” за участю районних рад Гуцульського регіону Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, які входять до Асоціації. Отже, до видавничої справи Шевченкової “Просвіти” долучилася Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, письменницька організація краю та Всеукраїнське Товариство “Гуцульщина” — даємо старт спільній видавничій справі на всегуцульських та всеукраїнських теренах. У редакційній колегії альманаху — поважні люди: народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький,  голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк та всі голови районних рад регіону Гуцульщини, представники творчої еліти. Відкрито представництва альманаху в кожному районі Гуцульського регіону Прикарпаття, Буковини та Закарпаття. Представництва очолюють професійні журналісти, які спільно з Асоціацією органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини формують творче обличчя альманаху.

Перегорнемо сторінки журналу, який щойно вийшов друком у видавництві ТОВ “Друк АРТ”, м. Чернівці. Зі світлини на обкладинці вдивляється у майбутнє України і передає читачеві незвідану диво-красу веселкової Гуцульщини дівчинка-писаночка, якій автор, відомий на весь світ фотомитець Василь Пилип’юк дав наймення “Гуцульська княгиня”. Радо вітають і благословляють “Писанку” на багатолітній творчий шлях голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран, голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк.

Слово про Шевченкове слово та високу поезію української душі виголошують лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка гуцули Іван Малкович та Василь Герасим’юк. Мовою незабутніх предків говорять криворівнянські гуцули Василь Зеленчук та Іван Сліпенчук, Люба-Параскевія Стринадюк із Замагори, які  представляють Верховинщину,  а також Василь Шкурган із Косова.

Проза, поезія, публіцистика талановитих майстрів слова яскраво вплітається у літературну палітру різножанрових творів про історичні події на Майдані, боротьбу відважних хлопців-повстанців за вільну Матір-Україну, про рідні Карпати-верховини і славне Прикарпаття, про рапсодію душі закоханих визнаних на столичному Олімпі наших літераторів: лауреата Шевченківської премії Михайла Андрусяка, письменників Василя Портяка, Євгена Барана, Ярослава Ткачівського, Ореста Князького, Анни Космач,  Василя Бабія та Марії Вайно.

Науковці, дослідники Гуцульщини Іван та Ярослав Зеленчуки, краєзнавці Роман Ванівський, Іван Зеленчук та Роман Клим представляють читачам духовні святині та старожитності Гуцульщини.

Рубрики “Автентичні фестивалі”, “Літературні фестивалі”, “Кіномистецькі фестивалі”  поведуть вас у мистецький світ десятого ювілейного Всеукраїнського відкритого фольклорного фестивалю “Писанка — 2017” у Коломиї, другого Верховинського районного фестивалю духовної пісні “Співаймо Господу, співаймо”, Фестивалю-конкурсу гуцульської співанки імені Марії Кречунєк (Чукутихи), п’ятого ювілейного літературного фестивалю “Письменницька ватра над Черемошем” та Кіномистецького фестивалю “Тіні забутих предків”, які відбулися у столиці Гуцульщини —  Верховині.

“Полонинська ватра” повертає вас до традиційного 52-го районного фестивалю проводів на полонину, який щорічно відбувається у серці Буковини — Путилі. Рахівщина затрембітала на XXIII Міжнародному гуцульському фестивалі встановленням нового національного рекорду: “Найбільша кількість трембіт на одній локації” — 56. У цьому ж закарпатському місті Рахові проводиться щороку видовищне свято-фестиваль “Гуцульська бринза”.

Під рубрикою “Презентації” редакція альманаху представила читачам 103-тю унікальну художньо-публіцистичну фотокнигу лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Василя Пилип’юка. Опубліковано 16 кольорових фотопортретів визначних діячів культури, науки, політики України та світу з новелами автора.

Презентовано також Тлумачний словник гуцульських говірок укладача Петра Гавуки з Косова, який вийшов у видавництві “Писаний камінь”, і книгу автора родом із Карпат Романа Киселюка під назвою “Звізди”, до якої увійшли новели та народні приповідки, примівки, прокльони, зібрані впродовж півстоліття на царині всієї Гуцульщини.

Чимало цікавого ви довідаєтесь про Гуцульщину зі вміщених у альманасі матеріалів під рубриками “Літературні медитації”, “Світочі”, “Музеї”, “Три дні ни їж, а весело дивиси”, “Палітра подій”. А всього у часописі налічується 17 літературних та мистецьких рубрик. Обсяг альманаху — 200 сторінок, 40 із яких — повноколірні.

— Літературно-мистецький альманах “Писанка” покликаний нести світло незабутніх предків, творчість наших земляків, культурно-мистецьку автентику Гуцульщини до читачів, до українського суспільства, допомагати зводити величний духовний храм, який зветься Україною, — переконаний голова Верховинської районної ради, голова Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини Іван Шкіндюк.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment