Пам’яті Тараса Денисенка

Клубок у горлі глевчаком.

Як гірко, часе!

Ще пам’ятаю хлопчаком

тебе, Тарасе.

Ти був своїм серед птахів,

бо знав про крила.

Чому ж гостріше всіх страхів

ця звістка вбила?

Як застромивсь осінній день

в студений холод.

Немов тепер для всіх легень

кисневий голод.

Та коні вирвалися вчвал

з терпкого поля —

за той Високий Перевал,

де сяйво й воля.

Хоч порожнеча вперепліт

стиска, як полоз,

скільком безмовним з гущі літ

зіткав ти голос!

І твій талант невзабудьки

пече ятрано.

За краєм неба ждуть батьки.

Та як же рано!

Такий ти, хлопче, молодий,

хоч сивоскронний.

Та вклякнув листопад рудий,

бо безборонний.

Гукнути б кризі, постривай! —

та … біль і зам’ять.

Прощай, Тарасе. Прощавай.

І вічна пам’ять.

 

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ,

9 листопада 2017 року

 

Від редакції. Просвітяни глибоко сумують з приводу відходу в інші світи відомого кіноактора, сценариста, режисера Тараса Денисенка (7 листопада 2017 року в Києві). Серед багатьох десятків ролей, які він зіграв, особливо пам’ятні образи Тараса Шевченка у просвітянському фільмі «Тарас Шевченко. Заповіт» та «Поет і княжна». (Режисер Станіслав Клименко). Мир душі і вічна пам’ять, Тарасе!

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment