Барви, що в’яжуть з долею нації

Цьогоріч художник, заслужений діяч мистецтв України Петро Гулин відзначає своє 75-річчя. Художник-авангардист, чия творчість  впізнавана в світі, не цурається різної техніки, чи то гуаш, акварель, станкова графіка, чи гобелени і розписи. Виставки творів митця відбувалися в багатьох містах і країнах, а самі твори перебувають у музеях і колекціях по всій планеті — від Австралії, США і Японії до Італії, Німеччини і Норвегії;  тільки перелік зайняв би чимало тут місця. Про творчість художника розмовляємо із Зоєю Навроцькою, мистецтвознавцем, заслуженим працівником культури України: Зоя Михайлівна впродовж багатьох років цікавиться творчістю Петра Гулина…

Read More

“Ой піду я до млина…”

Сергій ГАЛЬЧЕНКО, почесний мешканець села Пустовіти   У нашому нелегкому і тривожному сьогоденні не часто можна радіти подіям відродження того, що становить історико-культурну цінність. Досить часто доводиться громадськості боротися і з владою, і з тими скоробагатьками, які готові заради власної вигоди зруйнувати те, що вкрай необхідно зберегти як об’єкт культурної спадщини. Бажання вивищитися, піднятися своїми віллами й котеджами над усіма, — не зупиняє діловарів перед знищенням унікальних природних заповідників, пам’яток історії, архітектури. Власні шкурні інтереси стають вищим над інтересами національними. А частенько й чиновники від культури (напевно, не без вигоди…

Read More

Пам’ятаємо, сумуємо

18 листопада 2017 року на 86-му році життя відійшов у вічність видатний учений-літературознавець, критик, громадський і політичний діяч, доктор філологічних наук (1984 р.), професор (1999 р.), академік НАН України (2006 р.), лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1996 р.), багатолітній співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Віталій Григорович Дончик. Його науковий доробок — то ціла віха українського літературознавства, своєрідний материк фундаментальних досліджень про визначальні постаті й періоди становлення української літератури ХХ століття, ключові етапи самоутвердження української нації через художнє слово. Понад півтисячі наукових праць, понад півтора…

Read More

Колоски

Роман ГОРАК   Нічого особливого не мала зі собою взяти. От лише маленький вузлик з одягом, з тим і поїхала в далекий світ. Її ім’я було Марія, хоча в селі всі її звали Машою. Вона мала ту красу, яка виділяє дівчат Східної України від усіх інших. Родом була з Шевченкового краю, села Озірного, що у Звенигородському районі Черкаської області. Воно було за п’ять кілометрів від районного центру, де була середня школа, та двадцять три кілометри від залізничної станції Звенигородка, звідки виїхала в той далекий світ. Село було давнє, ще із…

Read More

Никанор КОВАЛЬ Крушилівка тридцятого року Уривок

Про повість Никанора Коваля   Анатолій ПОДОЛИННИЙ, письменник, кандидат філологічних наук   Можливо, про це унікальне московське видання автобіографічної повісті Никанора Коваля “Крушиловкатридцатогогода”, присвяченої голодомору і колективізації в Україні, ще ніхто у нас не згадував. А в Росії, хоч як це дивно, вона вже друкована тричі: вперше в журналі “Грани” за 1996 рік та двома окремими виданнями у 2000 і 2010 роках. Наклад останньої публікації для Росії незначний: усього дві тисячі примірників. Автор повісті народився 1922 року в селі Майдані-Літинецькому, нині ЯблунівкаЛітинського району на Вінниччині. Помер 2000-го. Кадровий офіцер, військовий…

Read More

Нинішнє витруювання національного в журналістиці почалася зі знищення Шестопала

Післяслово до 100-ліття декана-націоналіста київського журфаку Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст   Гірко-світле відчуття зі столітнього ювілею дивовижної долі колишнього декана-націоналіста київського журфаку. Відзначали  скромно, в мармуровій залі не опалюваного вже Будинку письменників на Банковій. Тут стрілася на щиру розмову жменька колишніх студентів Шестопалівського «призову» та й така ж — його послідовників. Ювілей без телекамер, урочистих промов, високопосадових можновладців,  «ікорного» фуршету. Як і зазвичай, коли йдеться про тих, хто ще за життя заслужив оте істинно народне, високе, — совість нації, і хто завжди був в опозиції до влади….

Read More

1. Москвофільство Львова: історія

Ірина ФАРІОН   …одна з головних болячок нашого національного життя —  розрив нашої інтелігенції на два табори: українофільський і москвофільський. Іван Франко   Типова буттєва помилка суспільства — жити за стереотипами та фальсифікатами, названими тепер міт(ф)ами. Серед таких історичних фальсифікатів — начебто виняткова національно-світоглядова зрілість  Львова, що цілком слушно пов’язано з постанням у міжвоєнний період 20—40-х років мілітарного феномену УВО (Е. Коновалець), згодом ОУН (С. Бандера), УПА (Р. Шухевич) як відповідь на польську, а відтак німецьку та московську окупації. Проте це лише відрізок в історії цього терену, відсвіт якого і…

Read More

Національний абсурд на закарпатському телебаченні

Олександр ГАВРОШ, Ужгород   Українське державне телебачення стоїть на порозі великих змін. Замість нього невдовзі запрацює суспільне телебачення за новою схемою. Реформи вже почалися і наступного року мають завершитися. Одна з найбільших змін стосується обласних  телерадіокомпаній. Відтепер вони є філіями Національного суспільного телебачення України і втратили статус окремих юридичних осіб. Відбудеться суттєве скорочення на місцях, бо в деяких філіях штат працівників уже перевищує за дві-три сотні. І ось тут головне питання — що і кого скорочувати, адже зменшуватиметься і виробництво власних програм у регіонах. Тож хочеться поміркувати про роботу Закарпатського…

Read More

Звернення делегатів Х з’їзду ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка до Президента України П. О. Порошенка

Високоповажний п. Президенте! Як Ви знаєте, у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної», авторами якого є 76 народних депутатів з усіх парламентських фракцій (крім Опозиційного блоку). Цей законопроект був проаналізований відповідним експертним середовищем і одержав схвальну оцінку. Обговорення цього законопроекту відбулося в різних аудиторіях, на конференціях і круглих столах, організованих громадськими організаціями, зокрема й ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Завдяки Вашим зусиллям і державницькій позиції та вжитим відповідним покроковим заходам та на захист української мови, зокрема раніше ухваленим законам: «Про державну…

Read More

ВУТ «Просвіта» — Х з’їзд завершено, працюємо далі

Ольга  ЖМУДОВСЬКА 18 листопада 2017 р. у Києві відбувся Х з’їзд Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Із 243 делегатів, обраних усіма обласними організаціями, прибули, зареєструвалися, отримали мандати і взяли участь у роботі з’їзду 223 делегати, що свідчить про легітимність зібрання і рішень, ухвалених з’їздом. Мандатна комісія доповідає Трохи статистики від мандатної комісії, до якої з’їзд обрав Світлану Фещенко (голова комісії), Віталія Міхалевського, Людмилу Стрільчук, Євгена Букета, Олену Фещенко, Сергія Довгаля. Серед 223 делегатів 205 мають вищу освіту, 11 — середню спеціальну, 5 — середню, 2 – незакінчену вищу….

Read More