«Слава України має своїм джерелом не політичну владу, а НАЦІОНАЛЬНУ культуру народу — внесок мислителів і просвітників у спільний набуток людства»
Виходячи з реальних викликів і загроз, які постали перед Україною: військова агресія Росії, активізація внутрішніх антинаціональних сил, складна соціально-економічна ситуація, утвердження панування фінансово-політичного олігархату в усіх сферах життєдіяльності української Нації, делегати з’їзду заявляють про готовність діяти консолідовано з усіма національно-патріотичними силами в інтересах Українського народу задля збереження і зміцнення Державності як найвищої цінності Нації.
Головними просвітницькими засадами діяльності «Просвіти» є ідейний україноцентризм, реалізація Національної ідеї, побудова Національної держави та сильного громадянського суспільства на основі цінностей Свободи, Соборності, Справедливості, Гідності, Українськості.
Заради збереження і розвитку національної ідентичності, духовної, політичної консолідації Народу українські партії обстоюватимуть єдину Помісну Українську Церкву, авторитет державної Української Мови, Суверенність культурно-інформаційного простору, україноцентричну політику влади, європейськість і євроатлантичність розвитку та безпеки країни.
Стратегічними завданнями для просвітницького руху є формування національної свідомості громадянського суспільства, яке буде здатне деолігархізувати і «деофшоризувати» фінансово-економічну й політичну систему країни, деколонізувати світоглядність, українізувати інформаційний національний простір. Лише подолавши ці негативи, можна ліквідувати бідність, зупинити катастрофічну міграцію продуктивної частини народу за кордон, виховати патріотичну, освічену, конкурентоспроможну українську молодь, зберегти для нинішніх і майбутніх поколінь природне довкілля, утвердити соціальну справедливість і зміцнити Українську Державність.
Для виховання сильної української політичної нації, спроможної захистити свободу й суверенітет України, творити духовні й матеріальні цінності національної культури й економіки, обстоювати людську, національну і державну Гідність, необхідно утверджувати в усіх сферах життя національну ідею як основу поступу Української держави. «Просвіта» наголошує, що є найпосутнішими завданнями влади і суспільства, сім’ї і церкви, представників усіх етносів і народностей, для яких Україна є Батьківщиною, є виховання поваги до України, гордості за Україну, одержима праця і боротьба за українську Державність як визначальну духовну, ідейну, політичну цінність, її національну культуру й історію, українську мову і національні святині, традиції і єдину українську Церкву, Конституцію.
Ураховуючи півторастолітній історичний досвід боротьби «Просвіти» за Україну, культуру, школу, церкву, українську мову, наступ на яку завжди був тотожним нищенню Українського народу та української державності, зважаючи, що рідне Слово є та буде головним елементом національної ідентичності, самовизначення та головним багатством національної культури, базовим складником української державності й основою національної безпеки, звертаємося з вимогами і пропозиціями до держави, самоврядних, публічних органів і громадських і політичних інституцій:
а) вимагати від влади і найвищого державного керівництва негайного скасування українофобського мовного закону «Ка-Ка», який руйнує українську ідентичність, національну свідомість, соборну державність, нищить безпеку і прогрес української нації, оприлюднивши, нарешті, рішення Конституційного Суду з цього питання;
б) ухвалити закон України « Про українську мову»;
в) забезпечити безумовне виконання норм Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року щодо захисту, всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території країни;
г) ухвалити на найвищому політичному рівні Державну комплексну програму захисту і розвитку української мови на період 2018—2025 роки;
д ) Уряду України, органам місцевого самоврядування ввести у план дій на 2018—2020 роки (відповідно Указів Президента України про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», Стратегію національно-патріотичного виховання дітей і молоді на 2016—2020 роки заходи щодо подолання деформацій національного мовно-культурного, мовно-інформаційного, культурно-освітнього простору, гарантуючи мовні й культурні права українців на всій території Держави;
е) щороку розглядати у Верховній Раді України урядовий звіт про стан захисту, функціонування і розвитку української мови;
є) гарантувати в Україні отримання освіти на всіх рівнях державною мовою. Водночас засуджуємо дії МОН УКРАЇНИ, МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ на підконтрольних територіях, зумисне направлені на закриття українськомовних шкіл на Донбасі;ж) забезпечити на рівні закону «Про освіту» виконання норми, що українська мова є мовою навчання в усіх публічних державних і приватних закладах освіти України, мовою іспитів, дипломних робіт, виховних заходів, комунікації;
з) утверджувати престиж, авторитет української мови передусім особистим прикладом і зусиллями вищого керівництва держави, представниками владних, самоврядних, професійних, громадських органів та організацій.
и) оберігатийі повноцінно розвивати державну українську мову, кіно, українську книгу, театр, образотворче та народне мистецтво, музику, пісню, національно-культурні індустрії; в умовах створення територіальних громад неприпустимими є факти закриття бібліотек та інших культурно-освітніх закладів у селі, що не відповідає інтересам Людини;
і ) сприяти виробленню та реалізації державної інформаційної політики, зорієнтованої на дієвий і радикальний захист національного інформаційного простору;
ї) розвивати освіту, науку, національну культуру як найголовніші пріоритети в реалізації стратегії сталого розвитку України, зараховувавши їх до «вектору розвитку» та до десятки першочергових завдань модернізації країни, стимулювавши на законодавчому рівні соціальну відповідальність держави, бізнесу, неурядових інституцій щодо їхньої підтримки;
й) виховувати націю, особливо молодь, на ціннісних ідеалах Українського народу, ГЕРОЇВ Майдану, звитягах, породжених благородством високої мети Героїв Небесної Сотні та захисників Вітчизни, що боронять від ворога Україну на її східних рубежах;
к) забезпечити конституційну норму щодо виконання державою зобов’язань «дбати про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави». Активізувати співпрацю із закордонними українцями в усіх сферах життєдіяльності нації; ухвалити Національну програму України “Закордонне українство” на період до 2020 року та визначити орган центральної влади, відповідальний за політику реалізації норм Конституції (стаття 12) і відповідного Закону;
л) закласти в бюджет країни необхідні витрати на фінансування програми співпраці із закордонним українством;
м) відкрити (поновити!) діяльність консульств у країнах масового проживання українців;
н) Міністерству освіти та науки створити концепцію розвитку освіти у закордонні, в якій була б чітко окреслена мета, пріоритетні напрями розвитку, зміст освіти, процес українознавчого навчання та виховання, економічні засади;
о) розробити конкретну програму перспективи навчання закордонних українців у вишах України за рахунок центрального бюджету, узгодивши такі дії з громадськими організаціями в Україні та за кордоном;
п) розробити загальнонаціональну Веб-сторінку, яка ефективно допомогала б функціонуванню українських громад, діяльності освітніх закладів, глобально об’єднуючи українців в єдину етнічну групу, створюючи так звану українську етномережу, маючи спільну Батьківщину, яка для кожного її члена є джерелом УКРАЇНСЬКОЇ культури, мови, історії, традицій, національної ідентичності;
р) упровадити сучасні освітні технології, зокрема дистанційні технології навчання, які забезпечують дистанційну освіту, з допомогою якої можна удосконалювати підготовку учнів та студентів та підготовку і перепідготовку вчителів та викладачів. Це уможливить надання якісніших освітніх послуг великій кількості українців за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, базованого на Інтернеті;
с) упровадити системну підготовку, перепідготовку науково-педагогічних та педагогічних кадрів з українознавчих дисциплін і предметів для закладів освіти за кордоном у місцях компактного проживання українців шляхом організації відповідних курсів в Україні, запропонувавши українським вчителям у діаспорі ефективну систему професійного удосконалення, використовуючи всі можливі форми та засоби;
т) удосконалити політику підручникотворення для закордонних українців електронними ресурсами у формі веб-сайтів і компакт-дисків, з допомогою яких в інтерактивній формі можна поглибити, удосконалити та перевірити знання, розглядаючи такі ресурси не як електронну версію підручника, а як його доповнення;
у) провести у 2018 н.р. моніторинг шкіл і освітньо-виховних закладів українського зарубіжжя, зрізи знань учнів, що дасть можливість розробити і впроваджувати реальну освітню програму для зарубіжжя.
ф) якісно удосконалити (відповідно до світового і європейського досвіду) концепції і зміст історичної, літературної та мистецької освіти, реалізовуючи їхній значний націєдержавотворчий і людиноцентричний потенціал. Національна культура і мистецтво мають стати методологією освіти. Не допустити мінімізації на всіх її рівнях гуманітарної складової, коли зменшується кількість годин на вивчення української мови та літератури, національної культури, історії України, філософії, вилучаючи, починаючи з початкової школи, музику та образотворче мистецтво як обов’язкові предмети, збіднююючи зміст художньої освіти в педагогічних ВНЗ;
х) удосконалити гуманітарну політику держави у сферах науки, культури, освіти, інформації, системі національного виховання, формуючи громадянина і патріота, інтелектуальну і духовну особистість, можна передусім завдяки ефективній протидії згубній зовнішній гуманітарній, ідеологічній, інформаційній інтервенції, впливу чужих нашому народу «цінностей», що здійснюються через ЗМІ, книгу, церкву, історію, національну культуру, діяльність антиукраїнських організацій і політиків;
ц) якісно вирішити проблему української книги (наукової, художньої, суспільно-політичної, публіцистичної), навчальних підручників (в Україні на одну людину друкується лише 0,5 книги). Нарощувати можливості і вплив державної програми «Українська книга» для національно-патріотичного і громадянського виховання, інтелектуального розвитку молоді;
ч) необхідно удосконалити й посилити вивчення державної української мови в школах, де навчаються діти національних меншин, активно використовувати систему поглибленого вивчення ними української мови та літератури, зокрема і за рахунок російської мови, яку як другу іноземну вивчають нині у 23—25% шкіл України;
ш) розширити на основі закону «Про освіту» український мовно-культурний простір у системі вищої школи, яка продовжує русифіковуватися, зокрема і на рівні університетів, які отримали статус «національного», особливо приватних вузів, виховуючи майбутню денаціоналізовану інтелігенцію, що гальмує поступ до єдності політичної нації;
щ) не допустити науково-технічної контрреволюції, наступу можновладців та політичного олігархату проти науки, яку завжди прагнули використовувати в Україні для ідеологічного обслуговування. Слід виходити з того, що наука потрібна передусім народу, без якої держава стає напівколоніальною. Витіснення науки із державних пріоритетів, падіння її престижу як привабливого виду життєдіяльності, особливо для талановитої молоді, стало причиною економічних і соціальних негараздів, розвалу наукових шкіл, унеможливило оновлення наукового персоналу;
ю) зупинити згубну (всупереч досвіду кращих освітніх систем і практик) для національної безпеки тенденцію на зменшення держзамовлення у вищу школу, не допускати безповоротної втрати людського капіталу, еміграції «мізків» за кордон.
Уряду: створити Український Міжнародний Інститут ім. Тараса Шевченка, розширити центри та кафедри українознавчих студій, активізуючи співпрацю з такими інституціями як: Український Вільний Університет (Мюнхен), Українська Вільна академія наук (Нью-Йорк), Інститут українських студій у Гарвардському університеті та багато інших; підримати на державному рівні єдине українське видання «КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ».
Верховній Раді України: заборонити багатомільйонне фінансування парламентських політичних партій, використавши ці кошти для підтримки української освіти, культури, української книги, соціального захисту молоді.
Президенту України: надати Всеукраїнському товариству «Просвіта» імені Тараса Шевченка статус Національного.
