З «Просвітою» збудеться українська Україна

Доповідь голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Павла МОВЧАНА

 

Шановні делегати з’їзду Всеукраїнського товариства

«Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка!

 

Чотири роки тому, коли ми проводили черговий з’їзд, коли формувався черговий майданний Рух, нам здавалося, що Україну надовго скував донецький шлакобетон, що регіональні табуни московітів і малоросів, одержавши запевнення від Конституційного Суду на свою легітимність на десятки літ витолочувати всю Україну до чорноземлі, до суцільного токовища, з-під якого вже не проб’ється ніяке українське зело, знову (вкотре!) українці явили змобілізованість, самоорганізованість, відвагу і нескореність в протидії московській інфекції…  Національний ген повстав і здавалось назавжди подолав тяжку імперську недугу… Проте хіміко-терапія, застосована московсько-українським олігархатом  потлумила  національне духопіднесення, делегувавши до всіх структур влади «своїх» людей. Опоблочна колона ворогів України замість в’язниць розсілися зручно в стінах українського парламенту, одержавши легітимність на подальше визискування, на ошуканство,  на «беспрєдєльщину» у всіх сферах національного життя…  Замість єдиної мобілізованої на трансформацію  і деколонізації та відродження України, ми одержали «єдіную страну» з усіма рецидивами руйнування державного і національного організму.  Зникли відверті ідеологи «русского міра» з політичної мапи, проте позосталася і употужнилася сама ідеологія «русского міра», свідченням  чого є абсолютна монополія в інформаційному просторі російської мови на більшості теле- і радіоканалах, окупація книжкового ринку рос книгою. Сьогодні на душу українського населення припадає 0,7% української книги, решта —  російської… В газетних кіосках українського друкованого слова становить: українських 5% до 95% російських видань.  Зруйнована українська банківська система, здевальвована втричі українська гривня, доруйновується українське фермерство, розкрадаються національні надра, тотально нищаться українські ліси…

Монополізація влади двома псевдополітичними угруповання  збіднили Україну втричі, направивши міграційні потоки шляхом «європейської безвізовості», яке вважається найвищим досягненням  теперішньої влади, яка не зважаючи на війну, на якусь весь час посилається, наростили свої достатки втричі…  як стверджують українські економісти — з України в офшори за останні три роки  «втекло»  42 мільярди доларів… Одна з найвпливовіших постатей  олігархату в центрі Лондону придбав будинок, вартість якого перевищує річний бюджет українського Міністерства культури… До речі, «Просвіта» свого часу зверталася до Пінчуківського фонду «Україна» за підтримкою видання тлумачного «Словника української мови»… Обіцянка — на віки…

І на завершення переліку всіх «здобутків» нової влади з новими обличчями маємо  повноформатне функціонування «Закону Ка-Ка», на яке у наших зверненнях до рідних міністерств маємо чітке посилання…  Навіть від управління освіти м. Львова… За браком часу не буду цитувати цих антидержавних відписок… «Закон Ка-Ка», до речі, сформований за неспростовною документальною базою видатного українського правника і дипломата В. А. Василенка в кремлівських політлабораторіях…

Ось його пряма цитата: «Сьогодні війну проти української мови веде влада путінської Росії в режимі спецоперації із залученням багатьох представників вітчизняного політикуму  та створеної в Україні  «п’ятої колони», яка діє під прикриттям численних фінансових і керованих іззовні партій громадських організації і рухів…» (кінець цитати). Головна мета ворогів України,  як зовнішніх так і внутрішніх залишається незмінною, яку свого часу найчіткіше сформулював Васілій Шульгін:  «Незалежна, але вкрай зросійщена Україна є для нас кращим варіантом аніж Україна в складі Російської імперії з пануванням на її теренах української мови і культури: це ті чинники, які спроможні призвести до повного її сходження з орбіти наших інтересів».

Як бачимо, цією настановою дійсно керуються подосі усі ті олігархічні сили, які прибравши до рук усі економічні важелі замість розбудови національного мовно-інформаційного, освітньо-культурного і наукового простору розширюють послідовно сферу вжитку чужої мови, мови наших окупантів і вбивць, витісняють українську мову з державного простору України. Квола і запізніла протидія цим процесам шляхом квотування виглядає абсурдною і комічною…

Основним знаряддям вибудуваної ворогами гуманітарної стратегії є, за словами згаданого мною В. Василенка, продовження війни проти української мови, яка триває кілька століть і підсилилась помітно тепер, аби досягти головної мети: нищення національної української ідентичності з паралельною руйнацією українського села.

Отже живемо ми фактично в зросійщеній державі з упослідженою і далі українською культурою, і мовою, пам’яттю, і українською церквою, в державі, де протягом майже трьох десятиліть не розв’язано фундаментальної проблеми, проблеми національної ідентичності, проблеми, що стала своєрідним пусковим механізмом до розривних сепаратистських рухів, яскравим свідченням чого є існування Лугандонії та нестабільності в кількох межових зонах  України…

Протягом 3-х останніх постмайданних років процес зросійщення, як бачимо, підсилився, особливо у визначальній інформаційній сфері… До низки, так званих, тарапуньківських (двомовних) каналів, як 1+1, 112, нюсван, інтеру, громадського додався нещодавно ще один — «прямий». Як стверджує просвітянин професор Василь Лизанчук,  «українсько-російська двомовність «прямого» підсилила зросійщення України…. Ця поширена  останнім часом в усіх сферах двомовність є, за висновком  Юрія Шевчука, професора колумбійського університету, — «поцілунком смерті»…

Ось його резюме: «Мовна шизофренія  або лінгвошизофренія — це послідовна культурна політика, яка  передбачає змішання української і російської мови. Це руйнує  українську мову на всіх її рівнях… Відбувається те, чого завжди прагнула політика російського імперіалізму — зруйнувати українську мову зсередини, розхитати, уподібнити до російської так, щоб самі українці «добровільно» від неї відмовились. Окрім того відбувається деінтелектуалізація української мови і культури…»

Вибачте за довге цитування. Але це новий виклик, з яким ми ще донедавна не зустрічалися в таких масштабах… Якщо не покласти край «мовній шизофренії», констатує Юрій Шевчук, то українська мова може вмерти протягом 2-х поколінь…. Ми добре усвідомлюємо,  якщо продовжиться колоніальна інерція в мовному питанні, яке зводиться до такого собі компромісу: не чіпаймо мовного питання —  важливіші соціальні проблеми,  проблеми пенсій та тарифів, — то це буде реальним «поцілунком смерті» української нації…

Ось, власне, чого я загострюю на цій проблемі вашу увагу — проблемні екзистенційній: бути чи не бути українській нації за існуючих сьогодні в цій сфері правил… «Тоді не буде України, — наголошує Юрій Шевчук, — не буде українців… Буде якась ліберальна Росія без Путіна. Але в ній знову рано чи пізно з’явиться Путні».

Цілком логічним є запитання: а що робити нам, просвітянам? Відповідь проста: ми не будемо пасивними свідками відумерщини найціннішого національного скарбу, як ми не були пасивними протягом усіх останніх трьох десятиліть, коли ми формували на засадах відродженої «Просвіти» єдину потужну національну політичну силу — «Рух», який, власне, і відродив  українську національну державу, але не спромігся розв’язати  найфундаментальнішої з усіх проблем — проблему української мови, отже, проблему деколонізації української нації в ХХ ст.

На превеликий жаль всі національні проекти напрацьовані «Просвітою» і Рухом, значущі за задумом, так і залишились начерками до проекту «Україна» ХХІ ст.. …Не витворилась у коридорах влади нова філософія розвитку нашої відродженої України… А чому? — чергове запитання… А тому, що філософія розвитку  країни — це ідеологія. А ідеологія, як така, у нас відсутня.

Колись в 90-х роках відомий російський олігарх Борис Березовський для Росії, та й для нас, сформулював ідеологію «розвитку», яка чинна подосі в Україні:  — «Всіх і все можна купити. Треба лише знати ціну…»

За часів Кучми, як ми знаємо, у нас  створили найприбутковіший бізнес, перетворивши владу в товар… тому і не дивно, що саме за таких обставин сформувався новий клас олігархів, який купив владу в Україні і його зв’язки з Росією є очевидними і однозначними, бо сполучені з російським капіталом…

Україна виглядає незбагненною країною,  але ще більш незбагненно виглядає влада. Перший президент України Л. Кравчук нещодавно заявив, що у нас діє демократія навиворіт… «Українська влада — в тупику, з якого, здається, вже немає виходу… А люди сміються крізь сльози… Коли припиняться політичні вистави, необґрунтовані обіцянки, які мають на меті конкретне завдання — ошукати народ…»

Шановні делегати з’їзду! Я змушений робити такий широкий аналіз суспільно-політичної ситуації в Україні аби зрозуміти, як нам, просвітянам, необхідно діяти, враховуючи оцінки людей небайдужих до долі України, в тому числі й Л. Кравчука, який стверджує: «за роки незалежності українські політики майже ніколи не були самостійними і незалежними….», що наштовхує нас на думку, що відкидання національних цінностей є не імпровізацією влади, а, можливо, навіть завданням для неї… У української влади є для всього виправдання, яке формулюють, як замасковані так і відверті вороги України, мовляв, в глобалізаційну добу безглуздо будувати Україну на етнічних засадах, а лише на поліетнічних, аби витворити модерну поліетнічну націю… Запитую, шановні делегати, а на яких засадах формувалась і формується держава Ізраїль, на яких засадах стоять наші сусіди: від Росії до Угорщини, Румунії, Польщі чи Словаччини? Адже політична нація має бути лише похідною від етнічної…

За такої панівної в України нині космополітично-інтернаціональної ідеології, ідеології, так званої полікультурності, яка фактично в Україні скочується до русскомірської ідеології співпраця «Просвіти» з владою стає просто неможливою…  Бо ця панівна ідеологія в кабінетах української влади озвучується російською мовою, на відміну від існуючих в світі тенденцій національно-центричних устремлінь… Україну перетворюють на незрозуміле для багатьох державне утворення,  на території якої  фактично відроджується російська імперія. Як засвідчує аналіз просвітянина Дмитра Чобота, Україна «ще ніколи не була так окупована російським словом». Я вже посилався на нього, але 6% українського телевізійного продукту — це що?!

Публікації в газеті «День» севастопольського просвітянина Ігоря Лосєва на теми гуманітарних проблем в Україні є голосом волаючим в українській пустелі… Руйнація є очевидною і загрозливою тому що відбувається на тлі війни, яка не має жодних ознак її завершення, адже лише  недоумкам можна втовкмачувати 24 години на добу, що у нас не війна, а АТО…

На всі запитання до влади є одне у неї виправдання, яке виголошується не відкрито, а майже пошепки: вій-на-а…

Реформи результатів не дають, ні — чого  це — закрили в музакадемії факультет етнокультурної музики, зліквідовують 17 обласних теле- радіоцентрів, суспільним телебаченням у нас керують колишні регіонали, проект «Українська книга»  зліквідований, а створений відповідно до прийняття у 2016 році закону Інститут книги не видав жодного тому Грушевського, Франка, Лесі Українки, Української енциклопедії… 86  мільйонів гривень буде повернуто Мінкульту в грудні місяці до бюджету… Роздержавлені українські обласні часописи переходять у власність російських олігархів і переходять відповідно на мову окупанта…  Непомітно з єдиної України  перейшли на «єдіную страну»… І в цьому всьому є одна причина — війна… Вибачайте, АТО… Ось у такому світі брехні і живемо… Владі, складається враження, нація не потрібна, нація, як союзник,  а не опонент…

З цієї ситуації, шановні делегати з’їзду, є два шляхи: або шукати долі за межами України, що і роблять мільйони, які залишають батьківщину, або ж змінювати владу… Саме тому ЦП «Просвіти» ініціювало створення нового громадсько-політичного об’єднання «Українська альтернатива», яке більше року тому висунуло альтернативну програму розвитку Української держави на національно-патріотичних засадах. Цей умовно кажучи «Рух-ІІ» необхідний для зміни політичних еліт в Україні.

Ще раз поясню, чому я змушений був зробити такий розлогий аналіз стану справ в державі!  Аби показати, за яких обставин нам доводиться діяти. Вперше за всі роки відродженої «Просвіти» ми фактично позбавлені фінансової державної підтримки. Всі наші проекти і пропозиції  відкидалися усі ці три роки центральними державними відомствами.

Чи це стосувалося затребуваної українством світу «Дитячої колекції», що складається з десятків дисків і файлів  комп’ютерної інтелектуальної гри українською мовою для дітей дошкільного і шкільного віку, розробленої членом ЦП «Просвіти» Ю. Гендзюком!

Чи це стосувалося згаданої програми «Українська книга», де ми мали намір започаткувати спільно з видавничим центром «Просвіта» (директор В. Клічак) серію фольклорно-етнографічних видань — від корпусу українських народних пісень до українських казок та переказів; корпусу українських словників тощо.

Чи це стосується документальних фільмів, присвячених героїчному минулому України під загальною назвою: «Від Святослава до Небесної сотні»,  багато фільмів з яких уже виготовила група Дмитра Ломачука «Кінологос» за фінансового сприяння члена Головної Ради «Просвіти» лідера партії «Патріот» Миколи Ярославовича Голомші…

Як казала колись ведуча програми «Не все так погано в нашому домі» Людмила Лисенко, ми робимо те, що спроможні. Тому згаданий мною просвітянський видавничий центр  видав цілу низку різноформатних книг: від «Великого тлумачного словника» (2-е доповнене видання) до малого словника  російсько-українського Шепотєєва. Має величезний попит  серія книжкових видань під назвою «Бібліотека українського воїна», в якій вийшли популярні видання: (перелік в додатку).

Виходили твори сучасних українських поетів і прозаїків: Василя Герасим’юка «Грегіт», сучасні білоруські оповідання «Як риба об лід», Володимира Біленка «Тернистий шлях до читача. Як в Україні видавали книжки Василя Симоненка, під редакцією Олександера Шокала вийшов том Павла Муравського «Моя хорова школа» та «Пісенний  Кобзар» Т. Шевченка в 3-х томах під редакцією Павла Муравського. Вийшов 1-й том «Нескорені» — інтерв’ю з воїнами героями АТО. З’явилася друком історична розвідка «Судноплавство русія» Віктора Іваднєва. Також вийшли 2-а томи матеріалів наукових конференцій, проведених спільно з Міністерством  культури та Міністерством освіти «Патріотичне виховання нації» та «Українська  мова в освіті та культурі»…

До речі, ви, шановні делегати, можете ознайомитись з цими матеріалами, які ви одержали під час реєстрації.

Між іншим, наші пропозиції щодо патріотичного виховання нації лягли в основу Указу Президента від липня 2016 року…

Подібних конференцій, які пройшли в цій залі Будинку вчителя, пройшло десятки в різних університетських аудиторіях: від університету ім. Драгоманова до Одеського держуніверситету… Чотири роки поспіль на каналі «Культура» ведуться просвітянські програми «Логос», «Срібна пора», «Вчімось розмовляти українською мовою», яку вів видатний український просвітянин Іван Ющук… Участь просвітян в різних телепрограмах очевидна. Хочу подякувати принагідно і Дмитру Ломачуку, і Георгію Філіпчуку, і Любові Голоті, і особливо Кирилу Стеценку, який розгорнув широкомасштабний проект назустріч 150-річчю «Просвіти» в різних концертних залах і наукових установах під назвою «Коло Києва»…

На заходах, присвячених 150-річчю «Просвіти» наступного року, роблю особливий наголос. Підготували до друку 2-томник: «Просвіта» в минулому і в сьогоденні», хочемо видати «Кобзар» «Просвіти» загальним накладом 150 тисяч, ведуться підготовчі роботи для виробництва документального фільму «Просвіта», передбачаємо також видання ювілейного календаря  «Просвіта-150». Звернулись до Нацбанку з проханням видати ювілейну монету, з відповідним клопотанням звернулись до Укрпошти щодо випуску відповідної ювілейної марки і конверту, обов’язково проведемо 2-і загальнонаціональні конференції, присвячені мовним питанням спільно з Міносвітою і Мінкультурою, Академією наук, НСПУ та іншими громадськими організаціями під умовною назвою «Українська мова від Нестора до О. Гончара»,  а також ІІ конференцію, на якій розглянемо всі технології нищення української мови окупантами… «Українська мова: від указів Петра І до «Закону Ка-Ка».

Маємо намір провести у Львові урочисту академію 1-го грудня: «150 років боротьби за найцінніше і найнеобхідніше для української нації…» Самі урочистості пропонуємо відзначити в столичній опері … 8 грудня 2018 року…

Але повернемось до вже зробленого за звітний період  Центральним правлінням. Адже, на відміну від партійних  структур ВУТ «Просвіта» діє відповідно до статутних завдань автономно в кожному обласному об’єднанні та районних організаціях…  Як ви знаєте, шановні делегати, ЦП «Просвіти» не акумулює членських внесків в центрі, залишивших цю процедуру здійснювати керівними органами  обласних об’єднань. Тому ваші виступи можуть доповнити список переліку зроблено «Просвітою» на місцях…

Отже, хочу (?) продовжити список наших здобутків. Позавчора на каналі «Рада» ми з режисером Дмитром Ломачуком ознайомили телеглядачів з тим проектом, який ми зреалізовуємо протягом останніх років за особистої підтримки члена Головної Ради «Просвіти» Миколи Голомші.  Йдеться про серію документальних фільмів під загальною назвою «Героїчне минуле: від Святослава до Небесної сотні», п’ять із яких уже демонструвалися на кількох українських телеканалах: 1. Святослав. 2. Петро Сагайдачний. 3. Виговський. 4. Дорошенко. 5. Мазепа. А шостий — «Богун» ви змогли побачити зранку в цій залі…. Попереду нас чекає ще 9 серій… Отже наміри наші вельми амбітні… І це  при відсутності фінансової підтримки як цього проекту, так і іншого — «Логосу», який має колосальну затребуваність у всіх зонах розселення українців, так само, як і «дитяча колекція» Юрія Гандзюка чи багатосерійний мультфільм «Лис Микита», зреалізований Володимиром Кметиком (подякуймо йому), з телеканалом якого «Просвіта» співпрацює багато років…

Залишаються поки що не зреалізованими наші наміри створення багатосерійного фільму «Казки великого міста». Сьогоднішня влада обернена до наших пропозицій спиною… Чому так?! Адже таке ганебне явище як корупція, здається, заторкнуло і цю сферу — сферу українського кінематографа.

В цьому історичному будинку Центральної Ради багато років поспіль Дмитро Ломачук веде щотижневий кінолекторій, в основі якого лежить показ 80-серійногно фільму «Логос», який, власне,  зупинився чотири роки тому… А цей проект розрахований, за задумом авторів, на 365 днів: на кожен день  — новий фільм. Тому що наші пращури проживали кожен день, як окремий  винятковий день у великому національному стилі, який був виповнений окремими ритуалами, дійствами: народини, хрестини, весілля, обряду за календарними циклами…  Тому встигали, як казали наші пращурі, нажитися на світі…

Про круглі столи, які проводила в різних інформагенціях та телеканалах, не буду розводитись… «Просвіта» далі бере участь в поповненні бібліотечних фондів на сході України… Ми передали лише «Кобзарів» Т. Г. Шевченка на сотні тисяч карбованців, не кажучи вже про наші мистецькі альбоми, в тому числі через УВК раду до наших заробітчан в єврокраїнах…

Володимир Семистяга, Євген Дзюба, Дмитро Ломачук, Тетяна Негрій, Любов Голота, Микола Цимбалюк, Сергій Архипчук (перелік можна продовжити) до наших фронтовиків здійснили на один десяток поїздок, де особливим попитом користується наше центральне видання «Слово Просвіти», в редакції якої замість п’ятнадцяти мінімальних працівників, працює шестеро…  До речі, в секретаріаті ЦП «Просвіти» на чверть ставки працює п’ятеро людей, включно з прибиральницею. І до відома, Голова ВУТ «Просвіта» жодного дня не працював на заплаті…

Не буду зупиняти вашої уваги на сотнях звернень, заяв, позовів ЦП «Просвіта» щодо порушення 10 Статті Конституції в Українській державі.

Шановні делегати Х-го з’їзду «Просвіта»!

Роблю висновок: ніхто окрім нас нашої справи робити не буде, бо нас об’єднують наші цінності, наші ідеї, наші устремління і наші переконання, які роблять нашу перспективу побудови української України реальною.

Наш просвітянський досвід і наші спільні зусилля ґрунтуються на органічному поєднанні 2-х складових: національної і соціальної, що робить наше гасло: «Україна понад усе!» україноцентричним і визначальним… Ми спроможні зробити Україну духовно багатою і соціально-заможною… Ніякі грузини, поляки, словаки, литовці, ніякі європейці не спорудять нам нашу національну оселю на європейському, а не азійському просторі…

Слава Вам, делегати Х з’їзду Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка!

Слава Україні!!!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment