Мирослава Гонгадзе: «Я маю свій біль у цій країні!»

Богдан ЗАЛІЗНЯК,
керівник прес-центру наукової журналістики Західного наукового центру НЦ НАНУ і МОНУ, член НСПУ і НСЖУ, м. Львів
Нещодавно у Львові в актовій залі НУ “Львівська політехніка” відбулася зустріч із ведучою, головним редактором і керівником української служби “Голосу Америки” Мирославою Гонгадзе. На цю зустріч і викладачі, і студенти, й інші зацікавлені львів’яни чекали чотири роки. Саме стільки часу, за свідченням ініціатора цієї зустрічі — директора Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою (МІОК) Ірини Ключковської, минуло відтоді, коли почалася розмова про можливі відвідини Мирославою Гонгадзе “Львівської політехніки”.
Ведучий зустрічі Андрій Яців запросив до слова заступника директора МІОК, першого проректора Львівської політехніки Володимира Павлиша, який висловив сподівання, що видатна журналістка “Голосу Америки” “надихне наших студентів на створення вагомої журналістської продукції”. Адже Мирослава Гонгадзе — ще й співавтор науково-публіцистичної роботи “Розірваний нерв” — про протестний рух в Україні 2000—2004 років, а також виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі.
“Насправді я не хочу говорити, а хочу почути вас, адже все у ваших руках. Ніхто за вас це не зробить. Ви повинні турбуватися самі про себе ”.
Її виступ був короткий, потім — діалог: багато цікавих, ґрунтовних запитань і вагомих неординарних відповідей…
Українське суспільство більш хаотичне, ніж демократичне. На жаль, Україна не має сильних інституцій, які можуть закласти основу стабільної демократії. Треба створювати вільні медіа. Українські медіа сьогодні вільні, але вони не незалежні.
У США також по-різному. Деякі канали підтримують різноманітні політичні сили. Але є й інші сильні ресурси, яким належить незалежна ніша. Так має бути і в Україні.
Я бачу зміни в українському суспільстві. І перша велика зміна — це зміна свідомості. Відроджується нація, вона міцніє. Абсолютно переконана, що Україна виживе. Український дух загартувався настільки сильно, що ми сприйматимемо цю війну як ще один крок до згуртування”, — зазначила М. Гонгадзе.
Цікавою була відповідь Мирослави на запитання про відмінності, які існують між американськими й українськими медіа: “Відмінностей — безліч. Коли читаю український інформаційний ресурс, то розумію, що немає чіткості у формулюванні матеріалів. Завжди варто пам’ятати, що журналістика базується на фактах, а не на власних уявленнях”.
В Україні часто українські журналісти будують свої висновки на власних уявленнях, а в Америці чітко розрізняють інформаційний матеріал і власне відображення подій. Ці речі розділені в американській журналістиці. В українській журналістиці поки доберешся до суті, витратиш не одну годину.
2008 року — війна РФ у Грузії. Я була тоді в Україні і не могла зрозуміти, що відбувається. “Шановні, дайте мені факти, не треба мені ваших думок”.
Про корумповані суди в Україні Мирослава зазначила: “Я маю свій біль у цій країні. Я воюю за справедливість уже 17 років. Чи добилась її? Чи зможу вам допомогти? Навіть не обіцяю”.
Також журналістка констатувала: на Заході через англомовний ресурс Росія викладає свої вимоги і “пропозиції”. Нарешті всі зрозуміли, що Росія зі світом розпалила “гібридну війну”.
У світі говорять про допомогу Україні, але цілеспрямованої її реалізації, на жаль, немає. Нині від журналістів вимагають бути на барикадах. Я — за реальність, за правду, а не “за Порошенка” чи “проти Порошенка”. Нам треба розуміти, навчитися розбиратися, а не лише реагувати на конкретні факти. Поки ми самі не почнемо працювати над собою, ми і далі будемо “в таборах”, — підсумувала виступ пані Мирослава..

Замість післямови. “Нам дуже важливо почути, як працює ваша служба, як на практиці регулюють журналістські стандарти. І бачити своєрідну альтернативу — “Голос Америки”. Сьогодні тут багато молоді, яка почула історію особистого успіху! І це важливо. Осмислили. Усвідомили… Дякую Вам, пані Мирославо, що Ви знайшли час і дотримали слова!” (Ірина Ключковська, директор ­МІОК Національного університету “Львівська політехніка”).

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment