Прем’єра через три роки

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора У столичному кінотеатрі “Київ” відбулася українська прем’єра документального фільму “Piano” польської режисерки Віти Марії Дригас. У розпал протесту на київському Майдані фортепіано, яке мало стати частиною барикади, врятувала студентка Національної музичної академії. Фортепіано стає символом революції. “Piano” — це історія інструмента на війні та “піаністів-екстремістів”, які борються за свою свободу. Мабуть, найважливіша складова цього документального фільму — музика. Фільм “Piano” — друга режисерська робота Віти Марії Дригас, яка палко підтримує Україну, організовуючи благодійні покази та концерти для збору коштів на користь дітей, постраждалих під час бойових…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Продовжуємо проект, присвячений 160-й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Цього місяця публікуємо поетів запис від 3 листопада 1857 р., зроблений у Нижньому Новгороді. З коментарів історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка дізнаємося, зокрема, про Шевченкове ставлення до М. В. Гоголя та О. І. Герцена. 3 листопада Сегодня воскресенье, и я, как порядочный человек, причепурився и вышел из дому с намерением навестить моих…

Read More

Зведення храму осяяним пером Мирослава Дочинця

Антоніна ЦАРУК, м. Кропивницький Дочинець М. Зряче перо: Роман із аркушем / Мирослав Дочинець. — Мукачеве: Карпатська вежа, 2017. — 289 с. Внутрішня спонука сказати вдячне слово про художній світ “Зрячого пера” Мирослава Дочинця таїть у собі засторогу: означити словом тонкі енергії, які творять неповторність зустрічі з високохудожнім явищем у сучасній літературі, — справа не з легких. Та й чи треба намагатися розітнути парадоксальну цілісність того, що складається, ніби печворк, зі шматин буденного і святкового, звичайного і високого, серйозного і смішного, людського чину і Божого надиху? Усе поєднує любов… Денникова проза…

Read More

Світом править любов

Олексій НЕЖИВИЙ, м. Полтава Віценя Л. М. Прости за все… Одинадцять сходинок у вічність: Художньо-документальна повість. — Полтава: Дивосвіт, 2016. — Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. — 240 с. Не забувається перше прочитання цієї книжки. Вражав величезний потенціал любові, що здатний жити довго, навіть продовжитися у Вічності, що дарована Богом. Тоді, пам’ятається, вже пізно увечері зателефонував авторові, однак ще довго не міг заснути, вражений великою Любов’ю до Краси маленької дівчинки Саші Путрі, яка жила в земному вимірі 11 років, 1 місяць і 21 день… Тепер із упевненістю можу сказати: книжку…

Read More

Сучасні кайдаші і кайдашенки

25 листопада виповнилося 179 років від дня народження І. С. Нечуя-Левицького Олександр ПОНОМАРЕНКО …2017 рік. Якось непомітно ми увійшли в нове тисячоліття — час комп’ютерних технологій, цифрового телебачення, час, коли, врешті-решт, залізні труби замінили на пластикові, які не гниють… Давно ми вільні-незалежні, але такі ж обмежені (чого гріха таїти), як герої “Кайдашевої сім’ї” великого майстра пера І. С. Нечуя-Левицького. Більше того: в гонитві за своїм ми вже не смішні, як герої повісті, а скоріш жорстокі. …Скільки років минуло від часу написання повісті, але прагнення до збагачення їсть нашу душу, як…

Read More

Ганна ЧУБАЧ. Із книжки «Реліктові дерева»

Ганна Чубач — автор близько 60 книжок для дорослих і дітей, понад 300 ліричних пісень. Її вірші вже понад 15 років використовують як навчальний матеріал у шкільних підручниках. Вона — лауреат всеукраїнських літературних премій та міжнародної премії “Дружба”. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами. Замість передмови до віршів — коротке інтерв’ю з поетесою. Кор.: Пані Ганно, почнімо з Ваших літературних нагород. Цього року Ви отримали Державну премію імені Лесі Українки, прийміть мої щирі вітання. Ганна ЧУБАЧ: Дякую. У мене цікава історія з преміями.…

Read More

«Конкордія»: історія однієї скульптури Руслана Найди

Тетяна КУШТЕВСЬКА, письменниця, Ессен, Німеччина На виставці “Діалоги митців з Генріхом Альдегревером” (3 грудня 2017 р.—21 січня 2018 р.) у музеї неоекспресіонізму німецького містечка Зоест представлений справжній зорепад талантів — картини, скульптури, фотографії 46 відомих митців. Найбільше оригіналів Альдегревера, геніального середньовічного гравера, бачиш саме в Зоесті. Найвідоміший цикл гравюр “Якщо щастя пов’язане зі злом” — зображення персоніфікованих людських пристрастей, вад і чеснот — заздрості, суєтності, щастя, гармонії, гніву, надмірності, бідності, багатства. А тут ідеш залою і застигаєш — маловідома “Мадонна” Альдегревера, заради неї одної варто було сюди їхати — хрестоматія…

Read More