Світом править любов

Олексій НЕЖИВИЙ,
м. Полтава

Віценя Л. М. Прости за все… Одинадцять сходинок у вічність: Художньо-документальна повість. — Полтава: Дивосвіт, 2016. — Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. — 240 с.
Не забувається перше прочитання цієї книжки. Вражав величезний потенціал любові, що здатний жити довго, навіть продовжитися у Вічності, що дарована Богом. Тоді, пам’ятається, вже пізно увечері зателефонував авторові, однак ще довго не міг заснути, вражений великою Любов’ю до Краси маленької дівчинки Саші Путрі, яка жила в земному вимірі 11 років, 1 місяць і 21 день…
Тепер із упевненістю можу сказати: книжку письменниці з Полтави Лідії Віцені “Прости за все… Одинадцять сходинок у вічність” мають читати насамперед наші діти — малі й дорослі, для того, щоб замислитися над духовними цінностями, їх значенням у житті людини, особливо милосердям, співпереживанням, благородством людської душі, яке неможливо виміряти нічим. Навіть час і простір підвладні душевному багатству.
Духовність домінувала в житті Саші Путрі з самого народження, адже її тато Євген Васильович — відомий художник, мама Вікторія Леонідівна — викладач музичного училища, старша сестричка Валерія теж обрала фах музиканта.
Коли Сашеньці виповнився рік, і 2 грудня 1978 року зібралися гості, тоді, за народним звичаєм, дитину посадили на кожушок, а довкола розклали різні речі. Сашенька відразу схопила олівці…
Життя юної художниці обірвалося дуже рано, але душа і мрії залишилися в 2276 малюнках, у віршах, листах, записках.
Уперше батьки Сашеньки розвісили її картини на поминках, зібравши разом так багато створеного нею. З того часу відбулися сотні виставок художніх робіт Саші Путрі в різних країнах світу — Азербайджані, Латвії, Польщі, Росії, Німеччині, Австрії, США, Канаді, Голландії, Японії, Індії.
У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка діє Зал імені Саші Путрі як естетичний, творчий і педагогічний центр. Написано про маленьку художницю дуже багато: і в Книзі відгуків, і в численних публікаціях.
“Вдячна Богу за те, що він дарує такі зустрічі, коли душа очищається теплом, добротою і красою”.
“Ця виставка відкрила наші серця”.
“Сашенько, дорога! Глянувши в очі, які дивляться з твоїх малюнків, неможливо залишатися таким, як був досі. Навіть якщо не зробив у житті нічого поганого, то все одно знаєш, що треба бути іншим – кращим, чистішим”.
“Дівчинку захоплювали роздуми про безмежжя Космосу, про життя Всесвіту і про Бога.
…І зовсім несподіване і пронизливе враження викликають образи Діви Марії та Христа, намальовані рукою і серцем юного створіння. Її Ісус Христос, який плаче, мабуть, дуже засмучується, бо бачить людську недосконалість, та все одно благословляє людей своїм хрестом – однаково і тих, хто вірує, і хто не вірує в Нього”.
Про неї та її творчість знято документальні фільми, а Полтавська обласна організація Національної спілки художників України видала альбом “Саша Путря. Євген Путря” у серії “Художники Полтавщини”.
Серед розмаїття оприлюднення творчості Саші Путрі виділяється книжка Лідії Віцені “Прости за все…” — багатогранний літературний твір, що поєднує художню оповідь із мемуарними замальовками, мистецькими етюдами-сновидіннями міфо-поетичного спрямування, відгуками, культурологічними й психологічними дослідженнями, християнськими розмислами, листами рідних і близьких людей.
Один із них — від художника Євгена Путрі — і став своєрідною післямовою:
“Якось, коли Сашеньці було п’ять років, я запитав:
— А що ти малюєш, доню?
— Красу.
Отак! І не менше! У її художньому спадку всюди вбачаються пошуки краси і її щасливі знахідки.
Я впевнений, що саме Сашенька підказала звернутись у свій час саме до Вас, Лідо, з проханням написати про неї. А її прихід до Вас у численних сновидіннях тільки стверджує мою впевненість: коли дитина відшукує саме красу, то і Вас вона віднайшла по цій щасливій прикметі.
І ось дожили до другого видання, доповненого і духовно розширеного, — сходинки у часі від коротенького нарису до повновісної повісті. Двадцять років осмислення, роздумів і, зрештою, — окрилення.
Своєю поетичною душею Ви сягнули аж у безмежжя позаземних світів, супроводжуючи зі здивованою зацікавленістю ще незбагнений феномен Сашеньки.
Десь звідти приходять до нас на Землю душі дітей світла, на котрих покладена місія змінити нас і наше занедбане життя.
Тільки Краса врятує світ. Краса душі, краса стосунків, краса Любові.
Спаси, Боже, людей Твоїх.
Спасибі Вам, Лідочко”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment