Едуард ОВЧАРЕНКО
У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулася прем’єра вистави “Розбитий глек” за п’єсою Ганріха фон Кляйста. Вистава створена до ювілею одного з провідних акторів театру, народного артиста України Остапа Ступки.
Ганріх фон Кляйст (1777—1811 рр.) — видатний німецький драматург, новеліст, поет, есеїст, улюблений автор Івана Франка, який першим відкрив для України цю неординарну особистість. Він багато працював над перекладами творів Кляйста. І. Франко переклав п’єсу “Розбитий глек” на замовлення театру “Руська бесіда”. Постановку за назвою “Розбитий збанок” здійснили у Львові 1905 року. Рукопис перекладу, на жаль, не зберігся. Спеціально для театру ім. І. Франка новий український переклад зробив знаний літератор, перекладач, драматург Юрій Андрухович.
Напередодні прем’єри творці вистави зустрілися з представниками ЗМІ. Вони зокрема розповіли:
Остап Ступка, виконавець головної ролі:
— Задум поставити виставу “Розбитий глек” з’явився 2014 року після прем’єри вистави “Живий труп” на сцені нашого театру. Я спілкувався з режисером цього спектаклю Романом Мархоліа, і ми визначилися, що нашою наступною спільною роботою буде вистава “Розбитий глек”. Сучасну версію на моє прохання зробив Юрій Андрухович.
Зібралася потужна команда. До нас долучився відомий художник-сценограф Володимир Ковальчук. Ідею підтримав генеральний директор театру Михайло Захаревич. Спонсорську допомогу надав “УкрСиббанк”.
Роман Мархоліа, режисер-постановник:
— Для мене було знаменням, коли ми випадково дізналися, що Іван Франко мріяв, аби Кляйст йшов в Україні. Він згадує про цього письменника десятки разів у різних варіантах.
Давно мріяв поставити виставу “Розбитий глек”. З часом зрозумів, що ідею можна втілити саме на сцені театру ім. Івана Франка. Цей театр дуже гнучкий для пошуку нових форм. Прекрасно, що вистава з’явилася українською, у перекладі іншою мовою втратилася б частина шарму авторського тексту.
Михайло Захаревич, генеральний директор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка:
— Режисер Роман Мархоліа робить наших акторів невпізнаваними на сцені. А художник Володимир Ковальчук створює незвичайний сценічний простір. З ними ми набуваємо новий досвід. Уже сьогодні бачу іншу якість наших акторів, іншу якість нашого оркестру. Хотів би, щоб наша з Романом співпраця тривала.
Дякую Юрію Андруховичу за прекрасний переклад. Усі ми працювали на позитивний результат.
“Розбитий глек” має простий і суто комедійний сюжет: сільський суддя Адам, пробравшись поночі у спальню дівчини Єви, розбив мальований глечик, і мати Єви подає позов до суду, який має виявити і покарати винуватця. Комізм ситуації в тому, що слідство у цій справі проводить сам суддя Адам та ще у присутності окружного інспектора Вальтера. Він вдається до хитрувань, намагаючись звалити провину на інших, але робить це незграбно, з селянською простакуватістю, так що, зрештою, всі розуміють, хто справжній винуватець. У комедії панує стихія гумору, який часом набуває сатиричної забарвленості.
Любовно-детективна колізія, соковитий колорит, яскраві фарби народної комедії — складові частини нової вистави. Жанр спектаклю поєднує особливу авторську пластику, що підпадає під закон лубочної графіки, унісон віршів, вокалу і аутентичних музичних інструментів.
Центральне місце у виставі займає образ Адама, створений Остапом Ступкою. Запам’ятовуються яскраві самобутні роботи Олександра Задніпровського (Вальтер, судовий радник), Олега Стальчука (Ліхт, писар), Тетяни Міхіної (Марта Рулль), Анжеліки Савченко (Марта, її дочка), Павла Москаля (Файт, селянин), Юрія Ребрика (Рупрехт, його син) та інших.
А судді хто?
