(Нотатки на сторінках роману-перформансу)
Василь НЕВОЛОВ,
професор, заслужений діяч мистецтв України
У романі-трилогії “Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка”, який цьогоріч побачив світ, знана українська письменниця Антонія Цвід поставила перед собою досить непросте завдання. Авторка твору взялася реконструювати всю палітру життя нашого Пророка — від його з’яви на світ Божий і аж до відходу у Вічність…
До написання такого великого за обсягом твору — а це 1200 сторінок — письменницю, без сумніву, спонукали інсинуації навколо імені Великого Кобзаря. Аби поєднати реальні події з особистого життя Генія та його філософськосвітоглядні мотиви, Антонія Цвід вдалася до такої зображувальної форми, як романперформанс. І це дозволило їй завдяки вміло використаному синтезу мистецтв розширити жанрові рамки, поєднати в трилогії декламацію, танці, спів, а також філософські рефлексії…
У творі “Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка” — сучасне переосмислення автором художньоестетичного досвіду освоєння Шевченкового світу. Беручи в полон своєї творчої фантазії, Антонія Цвід запрошує читача до діалогу про прекрасне і вічне… Вдаючись до сворідного стилю викладу, для якого характерні такі магічні риси, як прозорість, виразність і граційність, авторка трикнижжя водночас підкреслює мажорність і мінорність, що додає твору невловимого трепету.
Реалізуючи свій творчий задум, Антонія Цвід талановито відтворила всеосяжну палітру життя нашого великого Творця і Пророка. Незважаючи на ризикованість теми, вона сміливо, завдяки жанровому прийому перфомансу зуміла в картинах і етюдах стисло і яскраво явити нам живого, сповненого емоцій поета і бранок його серця. Кожну з улюблених жінок у романах виписала вона з вражаючою достовірністю. Іноді здається, що письменниця сама жила в ту епоху і була свідком подій.
Завдяки трилогії читач потрапляє на тогочасні бали, карнавали, літературномистецькі салони, сільські вечорниці, переймається їхньою атмосферою. Для повноти образу геніального митця авторка вдалася до висвітлення інтимних тем. І до своєї честі, як віртуозний лірик, вона дуже делікатно пройшлася тонкою гранню, не переступивши межі фривольності.
У трикнижжі, яке об’єднує романи “Возлюбленик муз і грацій”, “І темнії ночі… і ласки дівочі” та “Як русалки місяць ловлять”, усі історії кохання Тараса Шевченка мають історичну підоснову і не є вигадками, а їхнє художнє відображення — то вияв образного бачення самої авторки, оскільки твір художній, а форма подання еклектична — перформанс.
Поетичне світобачення Антонії Цвід створює динамічність образу, внутрішня напруга переростає у стрімкий рух. Гармонійна цілісність композиції трикнижжя — то рівновага ритміки руху дрібних деталей оповіді та статика крупніших елементів. В інтерпретації традицій авторка демонструє тонке творче відчуття та артистичний смак. Відтворений уявний світ — яскравий і поетичний, у ньому гармонійно поєднані реалії минулого і сучасного…
Щасливі миті кохання Тараса Шевченка і його невдалі сватання письменниця описує в особливій, лише їй притаманній манері: трепетно, з тонким відчуттям трагізму, а іноді й комізму. Особливо їй вдалося виписати сцени зустрічей поета з його музою Амалією Європеус, закоханою у нього “до безтями” княжною Варварою Рєпніною, красунею Ганною Закревською та юною Забаржадою…
Трилогія свідчить про ще одну яскраву грань літературного обдаровання авторки — драматурга. І це виявляється дуже доречним і влучним. Як відомо, Тарас Шевченко був надзвичайно чутливий до музики, співу, сценічного мистецтва, що проявлялося у його натурі навіть на засланні, де він грав у казарменних виставах, приголомшуючи тамтешню публіку акторським талантом.
Особливу увагу привертає мова персонажів — така достовірна і колоритна, що здається, ніби авторка жила саме в той час. А відтак по праву хочеться назвати трилогію епопеєю, настільки виразно схоплено у творі дух Шевченкової епохи. Саме завдяки діалогам у цих романах відчувається якась безпосередня присутність у дійствах. Гортаючи сторінки трикнижжя, іноді ловиш себе на думці, що ти співучасник події.
Маючи вразливу душу, Тарас Шевченко завжди сприймав кохання як вияв божественної сили та істинної волі Всевишнього. За твердженнями сучасників, коли Тарас закохувався, то ставав несамовитий, про що читач не раз довідується зі сторінок трилогії. Напевне, саме таким і мав бути його буремний дух. Перефразовуючи Лесю Українку, можна сказати, що поет умів не тільки ненавидіти, а й безмежно любити…
Завдяки поетичності й мовному колориту твору Антонії Цвід перед нами постає правдивий образ “возлюбленика муз і грацій”, як назвав поета його побратим Панько Куліш. Охопивши чималий обсяг архівного матеріалу, авторці вдалося донести до читача істинний образ Тараса Шевченка через призму його стосунків з жінками, натхненницями його мистецьких шедеврів, що дало змогу розкрити суть генія як художника і поета, людини і чоловіка.
Твір вирізняється інтригуючим сюжетом, барвистою мовою персонажів і вражає неповторним колоритом Шевченкової епохи. Чимало письменників бралися за висвітлення цієї трепетної теми, та саме Антонії Цвід, як стверджує автор передмови до роману шевченкознавець Сергій Гальченко, вдалося в своїй трилогії перейнятися інтимною стороною життя поета і якомога об’єктивніше підійти до висвітлення образу Генія.
Певен, що художній світ Антонії Цвід — це сміливе і дивовижне поєднання емоціо та раціо, реальності й казковості, традиції і нестримних пошуків миттєвостей гармонії. Її Шевченкове трикнижжя, про яке йдеться, яскраво випромінює любов, життєствердність і святковість.
Завдяки виходу у світ романутрилогії “Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка”, маємо можливість засвідчити з’яву в нашій літературі нового жанру. Як на мене, новоявлений твір Антонії Цвід — знакова подія в сучасній українській літературі. І він заслуговує на найвищу оцінку нашого суспільства і держави.
