Леся БІЛИК, с. Загір’я На мальовничому хуторі Ліщина, що належить до села Загір’я, жила заможна родина Якима Кучера. Зростали у сім’ї два красенісини — Михайло та Василь. Батьки виховали їх свідомими українцями, працьовитими та відважними. Хлопці брали активну участь у створенні “Просвіти” в селі, у будівництві хатичитальні, грали в драматичному гуртку. Під час війни 1939—1945 рр. брати пішли у підпілля. Навесні 1943 року, для поповнення лав УПА на Волині, із Загір’я рушило 10 хлопців, серед них і Михайло Кучер. Він був уже одружений, тож спочатку часто навідувався додому, сумував за…
Read MoreДень: 28.12.2017
Стежками УПА
Едуард ОВЧАРЕНКО У Національному музеї історії України відбулася презентація книжки Петра Ганцюка і Степана Лесіва “Курінь УПА “Промінь”: історія формування та бойовий шлях”. У новому виданні ґрунтовно досліджено та висвітлено історію формування куреня “Промінь”, групи “Маґура” ВО4 “Говерля” УПАЗахід та бойових шлях відділів куреня. Перші збройні відділи УНСУПА, сформовані й вишколені на теренах Калуської округи ОУН — “Заграва”, “Гайдамаки” та “Журавлі” у 1943—1944 роках стали основою бойового куреня УПА “Промінь” групи “Маґура”. Він залишався єдиним куренем УПА на цих теренах до кінця літа 1944 року. Оскільки сотня “Журавлі” була базовою,…
Read MoreІ дід, і онук віддали свої життя за Україну
Любов ПРЯДКО, учитель історії, заступник директора з виховної роботи Гнідинської ЗОШ ІІІІ ступенів ім. П. Яцика Бориспільського рну Київської обл., Петро БУРИНЮК, головний лікар Заліщицького ОКДС Тернопільської обл. 14 жовтня 2017 року ми святкували 75річчя створення озброєного крила Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. І члени ОУН, і бійці УПА під час Другої світової війни відстоювали незалежність українських земель. А зовсім недавно у газеті “Слово Просвіти” з’явилася стаття Михайла Сопівника “Повстанська родина”, в якій автор згадує імена своїх родичів Марії та Зиновія Вербицьких. Оскільки ми займалися детальним вивченням родоводу…
Read MoreХай вкраїниться
Любов СЕРДУНИЧ, голова Старосинявського РО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, Хмельницька обл. Думай, ріко, думай! Йдино, людино, до обрію від праджерел. Плиньно рікоюрукою владаремцарем. Думай, ріко, думай, але не мовчи! Зроджуй джерельцедумкурусло й течи! І не вагайся, не гайся, не гасни, не сни. Навіть якщо самітньо, пливи до весни. Плинь до весни, до Десни, до ДанастриДністра. Навіть якщо пред очі — крута ягора. Навіть якщо пред очима — туман і лід, Думай, людинольодино, вишукуй слід, Слід од джерел і до обрію — й тільки вперед, В ярень, боЯре, БоЯне, Гіперборею…
Read MoreЗвести оселю
Олександр ПЕЧОРА, м. Лубни * * * На протягах історії стою, між вибухами приспаної правди. В соборі душ, де Сам Всевишній править, країну вибудовуєм свою! Спасенний в славній спільній боротьбі козацького негинучого роду, соборний український мій народе, ніколи не зневірюся в тобі! Рідна мова Шануймо українську мову — пісенну, щедру, пресвяту, і калинову, й волошкову, джерельночисту — саме ту! Хвилюють серце звуки рідні. Привільно ритміка бринить. Ота мелодика чарівна і зігріває, і п’янить. Нетлінна пісня материнська від серця лине в небеса. Звучать мелодії дитинства, квітує й щедро родить сад. З…
Read MoreМихайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Денді Диченко
На шпальтах “Слова Просвіти” друкувалися уривки з книжки спогадів Михайла Слабошпицького “Протирання дзеркала” (Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури) (видавництво “Ярославів Вал”, 2017), котра вийшла в світ і стала справді резонансною. Нині автор працює над другою мемуарною книжкою “Тіні в дзеркалі”. Фрагмент із неї пропонуємо читачам. Окремо хочу розповісти про Ігоря Диченка. Ми з ним були ровесники. Він почав приходити до редакції двадцятилітнім студентом художнього інституту, де навчався на мистецтвознавчому факультеті. Спершу ми його сприйняли трохи насторожено й недовірливо. Надто не схожий він був ні з ким із…
Read MoreМислитель, глибину якого ми ще не осягнули
Антоніна ЦАРУК, м. Кропивницький Олександр Кердіваренко досі лишається загадковою планетою, яку, на жаль, ніхто з літературознавчого товариства не набрався відваги дослідити. І цей острах має пояснення: багатогранність таланту. За позірною простотою (читабельністю) його творів відкриваються філософські глибини аналізу першопричин особистісних і суспільних проблем, тобто чого людині бракує для щасливого самоусвідомлення. Ця органічна ознака письма митця осяяна любов’ю до українського села і гірким сумом від болісно вкорінених у споконвічну народну душу тривог і жалів, а стійкості у протистоянні історичним викликам додає щедрий і цілющий народний гумор. Жанрова розлогість доробку О. Кердіваренка (нарис…
Read MoreМи таки один народ
Микола ПЕТРЕНКО, член НСПУ Поезії засвічена зоря (Антологія Бойківського краю). Упорядкування, концепція, загальна редакція Олеся Дяка. — Львів; Дрогобич: Коло, 360 с. Вихід у світ саме такої антології по-своєму знаковий. Бо ж саме ним тебе заохочують озирнутися в давнє, упевнитися в тому, що ми таки один народ, — але скільки в нас є відмінного, не порізняючого, та все ж збагаченого відтінками і нюансами, особливими прикметами, напівбарвами і напівголосами! От живемо нині поряд, зустрічаємося щовівторка — принаймні я говорю про чолових авторів антології Василя Щеглюка, Олеся Дяка, Василя Гаврилишина. Так, українці,…
Read MoreШевченковому Щоденнику — 160 років
Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ми перетинаємо серединну часову межу проекту, присвяченого 160й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Напередодні Нового року публікуємо передноворічні поетові записи 24, 29 і 30 грудня 1857 р., присвячені його другові Михайлу Щепкіну. В авторських коментарях історикашевченкознавця Володимира Мельниченка розповідається про велику дружбу двох українських геніїв. 24 грудня Праздникам праздник и торжество есть из торжеств! В три часа ночи приехал…
Read MoreПророки
Олександра КАСЬЯНОВА Фото Валерія ПОПОВА Кожен народ має свого пророка. Так, у китайців є Ду Фу, а в українців — Тарас Шевченко. Ці два поети жили у різні тисячоліття, їх різнять культури, але об’єднує схоже світобачення, філософія серця та бронзова скульптура “Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу”, яку створив до 25ліття українськокитайських дипломатичних відносин китайський скульптор У Вейшань. Подвійний пам’ятник відкрили 14 грудня в Ботанічному саду імені О. Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка за участю ректора Леоніда Губерського, віцепрем’єрміністра В’ячеслава Кириленка, Посла КНР Ду Вея, студентів та інших…
Read More