Добилася справедливості ціною власного життя…

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

Світла пам’ять неймовірній, принциповій, прекрасній людині. Правозахисниці Ірини Ноздровської більше немає: її поховали 9 січня 2018 року в селі Демидів Вишгородського району на Київщині.
Ірина була членом Клубу “КОЛО”, приємною у спілкуванні людиною і принциповим юристом…
Після резонансного ДТП, в якому загинула її сестра Світлана Сапатинська, а винним виявився племінник тодішнього голови Вишгородського райсуду, вона з мамою на Банковій стояли з плакатами, аби привернути більше уваги до цієї справи… Допомагали Ірині та її мамі покарати винних навіть на депутатському рівні. Було написано три депутатських запити. Але вже після першого запиту, ще в листопаді 2015 року, стало зрозуміло, що справу гальмують. Та завдяки наполегливості Ірини тоді справа завершилася обвинувальним актом і була передана до суду. За півроку проти Ірини повстала вся система, яка не здавала своїх, не визнавала факт алкогольного чи наркотичного сп’яніння обвинуваченого, прикривала й фальсифікувала докази.
Другий депутатський запит зі скаргою на 24 слідчих і прокурорів та вимогою притягти їх до відповідальності, вже був колективним. На жаль, все одно всі лишились при посадах. Але Ірина говорила, що аби не ці звернення — було б узагалі неможливо притягнути злочинця до відповідальності. Племінник голови райсуду — велике “цабе”, який уже не вперше сухим з води виходить! Попри спротив, Ірина домоглася передачі справи до Обухівського райсуду. Саме в цьому суді на першому судовому засіданні обвинуваченому змінили запобіжний захід і відправили в СІЗО. Звісно, справу продовжували максимально затягувати і прокурор, і суддя, тоді депутати подали третій запит про факти неналежного підтримання державного обвинувачення у суді. Ірина переживала, що обвинувачений племінник судді Дмитро Россошанський підпаде під амністію, бо прокурори і далі продовжували саботувати справу, не доводячи факт скоєння ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Та 27 грудня 2017 року Апеляційний суд Київської області підтвердив вирок винуватцю ДТП і залишив його за ґратами на 7 років. Ірина добилась покарання вбивці за смерть своєї сестри.
А 1 січня в одній із річок у Київській області знайшли тіло Ноздровської, яка зникла 29 грудня. Ірині Ноздровській постійно погрожували, вона повідомляла про це поліції, утім, там відмахувалися від її заяв. Родичі і друзі Россошанського неодноразово погрожували розправою Ірині та її родині, — є зареєстровані кримінальні провадження. А вона не боялася, адже за життя боролася в судах, добиваючись справедливості: за два дні до свого зникнення — 27 грудня — юристка виступала в Апеляційному суді, аби там не застосували амністію щодо вбивці її сестри.
У вівторок, 2 січня, на акцію протесту під будівлю поліції Київщини в центрі Києва зібралися кількасот небайдужих активістів, яких обурило зухвале вбивство Ірини Ноздровської. Вони вимагали від поліції надати охорону родині вбитої правозахисниці та провести об’єктивне розслідування й покарати всіх причетних до вбивства правозахисниці. Свої вимоги озвучили безпосередньо очільнику поліції Київської області. Правоохоронці та протестувальники уклали мирову та створили ініціативну групу для контролю за ходом розслідування. Бо якщо суспільство не довірятиме правоохоронній системі, то після чергового вбивства соціальна напруга сягне критичної точки.
А тим часом резонансна справа вийшла на міжнародний рівень. У посольстві США в Україні приголомшені вбивством правозахисниці Ірини Ноздровської і сподіваються на покарання винних.
Увечері 8 січня перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий повідомив про те, що поліція встановила і затримала підозрюваного у вбивстві юриста і правозахисниці Ірини Ноздровської, а згодом генпрокурор Юрій Луценко заявив, що затриманому оголошено про підозру, але адвокати і родичі Ноздровської мають сумніви, що затриманий — її реальний убивця.

Коментар Миколи ГОЛОМШІ з приводу вбивства правозахисниці Ірини Ноздровської:
— У слідчих, оперативників прийнято казати, — скажи, який мотив, і я скажу, хто вбивця! Видається, що потрібно було накрити всі контакти ймовірних підозрюваних із судового процесу, відразу після того, як пропала Ірина, відстеживши зв’язки, маршрути руху з метою вивчення можливого стеження за жертвою і т. п., а зараз уже ретельно зробити накладки цих всіх контактів і маршрутів. Слід відзначити, що правоохоронні органи зобов’язані були відреагувати на погрози і забезпечити безпеку Ірині, як учасниці процесу, — цей епізод має бути дослідженим. Дивно, коли про зникнення Ірини, юриста, громадської діячки, правозахисника, стало відомо суспільству, все набуло великого резонансу, — не було ніякої офіційної реакції з боку центральних органів! Чи не визначено Конституцією України, що людина, її життя визнається в нас найвищою цінністю? Розуміючи, що у нас на сході триває агресія РФ проти нашої країни, таке враження, що смерть окремої людини вже переходить у ранг сухої статистики. Хочу привернути увагу: такого бути не повинно!
І ще. Жодні правоохоронці світу не можуть знати, що замислює людина, але система повинна бути готова захищати кожного в державі. Тому безвідповідальними є ті правоохоронці, які кидають фразу: “Ми вам нічого не гарантуємо!”

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment