Георгій ЛУК’ЯНЧУК
На виконання Указу Президента “Про заходи з відзначення подій Української революції 1917—1921 років” та вшановуючи пам’ять одного з найвидатніших українців початку ХХ століття Євгена Чикаленка, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського спільно з Музеєм української революції 1917—1921 років та Просвітницьким Центром національного відродження ім. Євгена Чикаленка провели круглий стіл на тему “Євген Чикаленко та меценатство в українському націєтворенні”. Захід приурочений до дня народження (21 грудня) видатного українця, котрий дуже багато зробив для пробудження української нації на початку ХХ століття.
“Легко любити Україну
до глибини душі, а ви
спробуйте любити її до
глибини кишені”.
Євген Чикаленко
Виступаючи перед зібранням, директор Музею української революції 1917—1921 років Олександр Кучерук розповів про популяризацію музеєм імені та діяльності найбільшого українського мецената націєтворчих справ та закликав присутніх до створення Клубу шанувальників Є. Чикаленка. Доктор історичних наук Валентина Піскун поділилася враженнями від осмислення тієї неоціненної до цього часу українським суспільством ролі, яку зіграв у виникненні на початку ХХ століття націєтворчого руху в Україні та створенні Центральної Ради УНР. Голова Просвітницького центру національного відродження ім. Євгена Чикаленка Юрій Гнаткевич розповів про діяльність та ініціативи центру у справі відновлення історичної справедливості щодо великого сина України. Своїм враженням від Чикаленкових “Щоденників” поділився професор Володимир Панченко, зауваживши, що ніхто з тогочасних діячів так політологічно точно не описав та не оцінив події Української революції 1917—21 рр., як це зробив Чикаленко. Зокрема підкреслив ясне бачення ним проблем українства через довговічне перебування в колоніальній залежності від сусідніх держав, але разом з тим і незворотну ходу історії, яка обов’язково принесе українській нації відновлення втраченої державності вже після ІІ Світової війни!!! Звернув увагу присутніх на ту роль, яку відводив меценат українських справ культурі як базі націєтворення! А кандидат історичних наук — справжня подвижниця Чикаленківської справи (видано вже більше 8-ми фундаментальних томів праць Є. Чикаленка) Інна Старовойтенко провела історичні паралелі 100-річних подій, описаних Чикаленком із актуальними подіями сучасності в політиці, культурі й державотворенні. Зокрема звернула увагу присутніх на ту роль, яку відводив Євген Харлампійович значенню рідної мови в освіті та в тогочасних ЗМІ, чому й служила його єдина щоденна(!) газета українською мовою “Рада”, яка безперервно виходила протягом 9 років! Переживав за втрату “національного паспорта” під московським пануванням та викраденням Москвою історичної назви української держави — Русі… Проповідував українській еліті ідею, що Русь — це Україна, а не Росія! Подвижницька праця двох десятків років на початку ХХ століття, яку віддав на націєтворення Євген Чикаленко, Михайло Грушевський та інші видатні українські патріоти тогочасся дали свій результат: з небуття історії на карті світу з’явилась українська держава!
Доктор історичних наук Ігор Гирич поділився враженнями про особистість, яка визначала українську політику на початку минулого століття. Адже саме Чикаленко, не шкодуючи коштів і час, у підготував до державотворення і Михайла Грушевського, і Симона Петлюру, і Сергія Єфремова, і багатьох інших діячів створеної ним Центральної Ради, яка й проголосила незалежність Української Народної Республіки своїм IV універсалом 22 січня 1918 року. Тому й був першим кандидатом і на посаду Голови Центральної Ради, будучи її засновником (поступився М. Грушевському), і на посаду, згодом, Гетьмана Української держави (поступився
П. Скоропадському)… Завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова розповіла про фантастичне меценатство Євгена Чикаленка для піднесення національної свідомості українства на початку ХХ століття та співпрацю на ниві національного просвітництва видатного мецената з Михайлом Грушевським та іншими видатними діячами. А доктор історичних наук Ольга Ковалевська розповіла про традиції меценатства козацько-гетьманської доби, особливо в часи Івана Мазепи, що дало змогу в майбутньому ставити питання про свою національно-культурну окремішність та про своє історичне право на свою державність вже у ХХ столітті. Письменниця Олена Леонтович поділилася історією меценатства родини Симиренків та Володимира Леонтовича, а науковець Тетяна Котенко розповіла про благодійництво в ім’я української справи Пилипа Морачевського. Учасники круглого столу “Євген Чикаленко та меценатство в українському націєтворенні” ухвалили звернення до загальнодержавних органів та місцевої влади столиці: встановити в центрі Києва пам’ятник видатному сину України Євгену Чикаленкові, зробити доповнення до проекту “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”: включити як громадське свято День мецената, призначивши його на 21 грудня — день народження Є. Чикаленка, заснувати медаль Верховної Ради “Меценат України” та нагороджувати щорічно 3—5 громадян України за найкращі доброчинні справи в День мецената 21 грудня, випустити ювілейну монету (срібну та звичайну) на честь видатного українця ХХ століття, присвоїти його ім’я нинішній площі Льва Толстого у столиці, встановити на честь 100-річчя створення Центральної Ради пам’ятну дошку з іменами її засновників: Євгена Чикаленка, Сергія Єфремова, Дмитра Дорошенка на будинку №42 по вулиці Володимирській, в якому була заснована та працювала до переїзду в нинішній Будинок вчителя Центральна Рада, щорічно готувати до 21 грудня тематично-просвітницькі передачі про Є. Чикаленка, висунути 8-томну творчу спадщину “Щоденники” і “Спогади” видатного українця ХХ століття Євгена Чикаленка кандидата історичних наук Інни Старовойтенко на здобуття Шевченківської премії за 2017 рік.
