29.01.2018 – Слово Просвіти

Уроки історії: якщо політичні інтереси вивищуються над державними…

29.01.2018 slovo

Тарас ПУСТОВІТ, голова Полтавського міськоб’єднання ВУТ “Просвіта”, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України Уже традиційно в січневі дні на державному рівні українська спільнота відзначає пам’ятні дати української революції 1917—1921 років. Події сторічної давнини постійно у центрі уваги науковців і представників громадськості, вражають своєю динамікою, героїкою і драматизмом, змушують сучасне покоління до роздумів і висновків. Тож справа тут не тільки в очищенні нашої історії від багатолітнього ідеологічного намулу чи в пошануванні достойників. Адже сучасним посадовцям і політикам при вирішенні соціально-економічних і політичних питань варто знати та враховувати…

Сто років надії і боротьби

29.01.2018 slovo

Згадати про події 100-річної давнини і переосмислити уроки цього насиченого подіями століття закликали киян 19 січня до Київського будинку вчителя Центральне правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка та національно-патріотичні сили України. Урочистості відбувалися саме в тій залі, де 100 років тому підписали IV Універсал Української Центральної Ради. Століття поразок і перемог, подій часом страшних, жертовних, а в якісь моменти — звитяжних, які давали сили вірити у невідворотність здійснення мрії про квітучу і справедливу до своїх громадян незалежну українську державу, — це наше історичне надбання, що дає величезний масив для…

Журналісти гуртуються

29.01.2018 slovo

У Києві проголошено утворення Конфедерації журналістських організацій України (КЖОУ). У програмній заяві об’єднання, до якого увійшла низка журналістських організацій, констатовано, що національний простір України продовжує перебувати під тиском сторонніх, ворожих до України, чинників, вплив яких посилюється. Це, на думку членів КЖОУ, увиразнюється у цільовому послабленні українських ЗМК, зокрема за допомогою структур впливу, які прагнуть дезорганізації України в умовах російської інформаційної агресії. На жаль, доходять висновку ініціатори об’єднання, жодна з українських професійних журналістських організацій не дала належної відповіді на виклики часу, не стала центром консолідації зусиль журналістів у справі захисту інформаційного…

Сторінки історії «Просвіти» в селі Денисові, що на Тернопільщині

29.01.201829.01.2018 slovo

Богдан САВАК, директор Денисівського краєзнавчого музею та Меморіального музею письменниці Іванни Блажкевич, голова Денисівського осередку “Просвіти”, Тернопільська область Славився Денисів “Просвітою” культури / У минулім столітті зорею блистів! / Перший, після Львова, клав основи, мури / У серця народні, вливав волі спів. / Там гриміли хори, диригентів школа, / Духових оркестрів гриміли марші, / “Не пора” Франкове лунало довкола, / Горіло завзяття у селянській душі. Так писав про культурносподвижницю працю у своєму селі денисівський емігрантписьменник, колишній десятник летунської армії УНР Михайло Шарик у книжці “Розсипані перли”, яку видали в Канаді…

Вічна пам’ять…

29.01.2018 slovo

Після важкої тривалої хвороби помер Тарас Романович КиЯк — відомий український учениймовознавець, громадський та політичний діяч, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який тривалий час жив і працював на Буковині. Тарас Кияк народився 23 березня 1944 року у місті Винники Львівської області. Його батько був діячем українського визвольного руху. Закінчив факультет романогерманської філології Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича (1965 р.) за фахом “Німецька мова та література”. Працював у нашому університеті тривалий час. 1989 року…

З нагоди Дня Соборності України відбувся круглий стіл “Державотворчі й націєтворчі процеси в Україні у вітчизняному науковому дискурсі”

29.01.2018 slovo

Ольга ВОЛОЧАЙ 22 січня в конференцзалі імені Василя Сухомлинського ПереяславХмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбувся Всеукраїнський круглий стіл “Державотворчі й націєтворчі процеси в Україні у вітчизняному науковому дискурсі”, присвячений 100річчю з дня проголошення незалежності УНР IV Універсалом Української Центральної Ради, 100річчю з дня бою на залізничній станції Крути, 100річчю з дня затвердження Тризуба державним гербом УНР, 100річчю з дня прийняття Конституції УНР та 99річчю Акту злуки УНР і ЗУНР. Захід відбувся під егідою Міністерства освіти і науки України, ПереяславХмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди, Національного історикоетнографічного заповідника…

Джерела любові

29.01.2018 slovo

Маргарита ДОВГАНЬ Фото Сергія БОРИСОВСЬКОГО Воїн із Шевченківського краю На славній Черкащині недалечко від Шевченкової Керелівки колись давно обмилував собі біля озерця місцину для життя козак Іскра. Пізніше коло нього виросла ще хата — козака Сташенка. Село врешті назвали в пам’ять першого поселенця — Іскрене. Стало тут згодом жити понад 800 людей. А нащадок того, першого, Сташенка, Микола був у наші часи головним енергетиком села. Дружину Надію собі знайшов родом з Канева. 1974 року народився у них син Іван. Ріс і жив, як усі. Закінчив Ватутінське профтехучилище. Роботи в селі…

Ганна КОСТІВ-ГУСКА

29.01.2018 slovo

Пам’яті Василя Стуса Народе мій! До тебе я ще верну. Василь Стус Народе мій! Народе мій! Народе… Замучений і страчений твій цвіт. Яких синів земля оця народить, Коли на ній лишив Чорнобиль слід? Вона давно вже від проклять зчорніла. На ній слідочка чистого нема. В мордовських таборах лиш пустка біла. І в кемеровських лиш стіна німа. А як в них давить божевільна тиша! Як нерви спалює морозний жар! А там ще хтось, дивись, і вірші пише, Він там іще не втратив Божий дар? Цю Божу іскру били і косили. І…

Українські Фермопіли

29.01.2018 slovo

Євген ЛУПАКОВ, капітан І рангу, народний депутат України ІІ скликання Безсмертний подвиг молодих Героїв, який ще називають Подвигом під українськими Фермопілами, назавжди вписаний золотими рядками в нашу історію й літературу. Саме це змагання українського Духу з кількаразово переважаючими силами московських загарбників, що затримало ворога на тиждень на підступах до Києва, є дуже важливим із політичної точки зору, адже це дало змогу українській делегації на переговорах у Бресті при підписанні Брестського миру 1918 року кваліфікувати битву під Крутами як напад Росії на Українську Народну Республіку, тобто була зафіксована військова ситуація, добитися…

Пам’яті тридцяти

29.01.2018 slovo

Людмила СУЛИМА, історик-публіцист Тоді, далекого 1918 року, захисники Крут відступили перед більшовицькою навалою. Вони захищали свою землю неподалік села з символічною назвою — Пам’ятне, між Ніжином, захопленим більшовиками, і Києвом, що був від них за 130 км, теж захопленим більшовиками. Стримуючи ворога, вони й не підозрювали, що таким чином забезпечили успіх делегації українського уряду на перемовинах у Брест-Литовську. На початку січня 1918 року над Україною нависла реальна загроза вторгнення більшовицької навали. Московські червоноармійці під проводом Єгорова захопили Катеринослав, а петроградські, під проводом Муравйова, роззброїли два українські полки в Харкові. Через…