«Наталка Полтавка» — опера і кіно

Едуард ОВЧАРЕНКО
У Мистецькоконцертному центр ім. Івана Козловського Національної оперети України триває проект “Іван Козловський і музичне кіно України”. Першу частину цього проекту присвятили опері Семена ГулакаАртемовського “Запорожець за Дунаєм”. А новий вечір опери і кіно — “Наталці Полтавці” Миколи Лисенка.
Режисерпостановник проекту Тетяна Зозуля розповіла, що 1936 року відбулося відразу дві екранізації “Наталки Полтавки”. Прем’єра першої — на 7 авеню у кінотеатрі “Венеція” в НьюЙорку. Режисером цієї кіноверсії був Василь Авраменко (1895—1981) — український балетмейстер, хореограф, актор, кінорежисер, педагог. Один із тих, хто втілив українські народні танці у форму професійного мистецтва. В українській діаспорі його знають як батька “українського народного танцю”. З 1930 до 1936 року він створив близько 50 колективів народного танцю у різних містах США.
Звернення В. Авраменка до кінематографа стало продовженням його пропагандистської діяльності в галузі українського мистецтва. Митець зняв фільми: “Наталка Полтавка”, “Запорожець за Дунаєм”, “Тріумф українського танцю”, “Трагедія Карпатської України”. Водночас, на думку кінознавців, — не без “завдання партії” випередити американських митців і першими зробити українське музичне кіно – на екрани вийшла “Наталка Полтавка” Івана Кавалерідзе.
Наступну телеверсію опери зняли 1978 року. Режисер — Родіон Єфіменко. Головну роль виконувала Наталя Сумська, Миколу грав Лесь Сердюк, а співали в цьому фільмі Марія Стеф’юк (Наталка) і Анатолій Солов’яненко (Петро).
Цікаві факти пов’язані з показом цієї опери у Москві. 1971 року Полтавський обласний музичнодраматичний театр імені М. В. Гоголя приїхав із гастролями до цього міста. До гастрольного репертуару входила і “Наталка Полтавка”. Іван Козловський прийшов подивитися цю виставу. Після спектаклю Іван Семенович розповів, що ще 1919 року грав Петра у Полтаві й досі нічого не забув. Виникла ідея: а якщо зіграти разом? Дві вистави за участю І. Козловського відбулися 15 і 17 червня в театрі імені Моссовєта. Потім довелося дати додаткову виставу — 25 червня в Большом театрі. За всю історію Полтавський обласний театр виступав там уперше.
У цьому спектаклі багато чого відбулося вперше. Вперше артистка з Полтави Віра Волкова (Наталка Полтавка) грала у свій день народження у Москві. Вперше її партнером був уславлений співак Іван Козловський. Уперше Іван Семенович виступав перед москвичами, виконуючи роль Петра. Бурхливими оваціями нагородили глядачі Івана Козловського і його молоду чарівну партнерку Віру Волкову. Кароока ВіраНаталка полонила столичну публіку. Її пісні долітали до найвіддаленіших куточків залу, чаруючи красою, природною силою звучання й ніжністю. Червневе число журналу “Театральная Москва” вийшло із кольоровим портретом полтавської Віри Волкової на обкладинці у гримі Наталки.
25 червня 1971 року запам’яталося Вірі Олексіївні на все життя. Адже сам І. Козловський виявив повагу до своїх земляків і домовився, щоб “Наталку Полтавку” поставили в Москві в Большому театрі. Це був своєрідний подарунок Вірі Волковій на день її народження.
Розповідь ведучої доповнив концерт за участю солістів столичних театрів: заслуженої артистки України Любові Доброноженко (сопрано), лауреатів міжнародних конкурсів Володимира Раєвського (тенор), Ольги Федоренко (сопрано), Олени Раєвської (сопрано), Антоніни Марцевої (сопрано), а також юних вихованців Театру танцю “ADAGIO”. Концертмейстери вечора — Анна Поліщук і Артем Лавриненко. Крім цього гості вечора переглянули уривки з фільмів “Наталка Полтавка” 1936го і 1978го років.
Наразі у Центрі Козловського працюють над третьою частиною проекту “Іван Козловський і музичне кіно України”, яку присвятять всесвітньо відомій опереті Імре Кальмана “Містер Ікс”.