Творчість Остапа Нижанківського

До 155річчя від дня народження композитора Марія ГЕВ, Дрогобич Музичне життя Галичини в останні десятиріччя ХІХ і на початку ХХ ст. набуло широких і різноманітних форм хорового виконавства. Активну діяльність розгортали численні музичні об’єднання, гуртки та хорові товариства, які відображали нові тенденції музичного життя краю. Співочі товариства “Лютня”, “Гармонія”, “Товариство Друзів Співу”, “Просвіта”, “Теорбан”, “Ехо”, “Хор академічної молоді”, “Боян”, “Бандурист”, “Сурма” були осередками національної хорової культури. Перші галицькі композитори: М. Вербицький, І. Лаврівський, В. Матюк, А. Вахнянин, І. Воробкевич, О. Нижанківський, Д. Січинський, Г. Топольницький, П. Бажанський, Я. Лопатинський, Й….

Read More

Степан ПУШИК. Нариси з історії Вікторова

Південна околиця Галича — це нині село Вікторів, яке починається від Височанки і тягнеться до Перевізного броду на Лукві, де воно межує з Крилосом-Підгороддям, що має ще й стару назву Підгородь. У княжі часи в долішньому Вікторові діяли два монастирі — Миколаївський і Покровський. Село має велику й глибоку історію. Коли воно стало Галицькою Слободою, то 1568 року тут було півтора десятка дворищ. Вікторів, як і Галич, входив до Покуття, яке часто спустошували татари, турки, молдавани, а від 1772-го до 1918 року Галичиною володіла Австрія. Край тоді був на правах…

Read More

Микола ПЕТРЕНКО: Сива троянда

Від автора. Оце моя нова добірка – зі збірки “Мої усміхнені слова”, яка виходить друком у видавництві “Сполом”. Усі вірші цієї збірки написані автором, якому виповнилося 92. Мені здається, такого ще не було у нашій поетичній практиці. У збірці є трохи віршів і про любов. На недавній зустрічі в обласній бібліотеці юна читачка запитала подивовано: “Воно вам ще треба?..” Та наче й не треба. Але душі треба — бодай щоб оглянутися на щось світле і трепетне, що огранювало життя… Микола Петренко, м. Львів Ще не скоро Ще не скоро щем…

Read More

Академік Гримич

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Я прочитав у статті доньки Віля Гримича Марини, що Віль Григорович збирався перекладати роман Меші Селімовича “Дервіш і смерть”. І мені стало надзвичайно прикро, що цей (я сто разів солідаризуюся з доньчиним визначенням його) “чоловікоркестр” не встиг цього зробити. Розумію, що це було б нелегке випробування для тлумача — відтворити Селімовичів шедевр українською мовою. Але, знаючи Гримичеву совісність і самовідданість у роботі, уявляю, яким був би цей переклад. До речі, українською є роман Селімовича “Фортеця” (переклав Іван Ющук). Це, безперечно, також не рядовий твір. Але проти “Дервіша…” він…

Read More

Художні зерна землі полтавської

Олексій Неживий Цей невеликий за обсягом літературний твір є ще одним свідченням любові Григора Тютюнника до рідної землі, полтавської та української пісні. Письменник у своїй творчій скарбниці залишив не так багато літературних портретів чи образків, що розповідають про знаних митців: “Ясен цвіт слова. Василеві Земляку — на його п’ятдесятиріччя”, “Світла душа. До 50річчя з дня народження В. М. Шукшина”, про Андрія М’ястківського “Оповідач дитячої провесни”, про Андрія Головка “Талант чесний і мужній”. А ще він любив ходити Полтавою, вслухаючись у неспішну розповідь найкращого знавця духовних перлин рідного краю — літературознавця…

Read More

Пісня Володимира Самійленка

Григір ТЮТЮННИК Можливо, мені зараз трохи здається, а тільки не пригадую, щоб мати моя співала пісень отак: у сумну погоду веселих, а у веселу сумних. От, скажімо, сходить місяць. Великий такий, як покотьоло, і червоний. І мати, якщо вона вже впоралася і не дуже зморилась, починає вчити мене співати оцієї пісні: Ой, зійди, зійди, ясен місяцю, Як млинове коло… І здавалося мені тоді, що з місяця починають рамена виростати, і я чув, як скриплять полиці у млині, гуркочуть ступи, порипують гальма, і бачив, як борошно верне у короб, немов із…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка У новому році продовжуємо проект, присвячений 160й річниці з часу ведення Шевченкового Щоденника. Розпочавши його у 1857 р., Тарас Григорович вів записи у січнітравні 1858 р., а в липні подарував Щоденник М. М. Лазаревському. Торік, починаючи з червня, ми публікували щомісяця одиндва Шевченкових записи в Щоденнику з авторськими коментарями історикашевченкознавця Володимира Мельниченка. Так само зробимо й цього року. Сьогодні наш автор коментує поетові нотатки від 11 січня 1858 р., у яких, зокрема, відображено його стосунки з Катериною Піуновою….

Read More

Велич і трагедія Михайла Донця

До 135річчя від дня народження велета національної оперної сцени (1883—1941) Понад 35 років віддав Михайло Іванович Донець оперній сцені і концертній естраді, проспівав 130 (!) партій басового репертуару — практично в усіх операх, що йшли за його перебування в оперних театрах Києва, Харкова, Москви, Свердловська, Дніпропетровська. Не просто надягав костюм героя, виходив на кін і співав, демонструючи свій голос. Ні, безмежно талановитий, закоханий у мистецтво співак і актор (актор і співак), він увесь розчинявся в героєві, творив свій, єдино можливий вокальносценічний образ, не схожий ні на чужі, ні на попередні…

Read More

Мистецтво єднає серця

Едуард ОВЧАРЕНКО В Українському домі відбувся ІІ Всесвітній музичний фестиваль “Єднання співочих сердець”, який присвятили Дню Соборності України. Цей фестиваль заснували до Міжнародного дня миру, що збігається з Різдвом Пресвятої Богородиці та початком церковного календаря. Фестиваль відбуватиметься чотири рази на рік і висвітлюватиме великі церковні та державні свята. Перший фестиваль відбувся 22 жовтня минулого року і його приурочили до свята Покрови і Дня Захисника Вітчизни. А особливістю другого стало те, що в його рамках відбулася конкурсна програма, що охопила жанри: сольний спів — академічний, естрадний і народний, інструментальна музика, церковний…

Read More

Сонячний концерт від українки зі США

Едуард ОВЧАРЕНКО Лауреат міжнародних конкурсів Стефанія Довгань (сопрано) запросила киян і гостей столиці на свій сольний концерт “Sole e amore” (Сонце і кохання), який відбувся у Колонній залі Національної філармонії України. Стефанія народилася у Києві. Тут навчалася гри на фортепіано та співала у юнацькому хорі при Національній музичній академії України. А понад десять років тому на радіо “Свобода” вийшов сюжет про нову оперну зірку, що засяяла на мистецькому небосхилі України. Радіоведуча порівнювала свою героїню то з Марією Каллас, то з Монсеррат Кабальє і пророкувала їй аналогічну славу. Стефанії Довгань тоді…

Read More