Сердець їхніх биття

Микола ЦИМБАЛЮК
Фото Сергія МАРЧЕНКА
Цьогоріч один за одним спливають дні, які нагадують нам про омиту кров’ю, усіяну жертвами і рясну на приклади патріотизму і самовідданості боротьбу українців за відновлення своєї незалежної держави. Події 100-літньої давнини знову й знову постають перед нами на заходах, організованих громадськими організаціями. Так, урочисту академію з нагоди 100-річчя Української Народної Республіки, яка відбулася в колонній залі Київради, ініціював клуб “Холодний яр” і націоналістичні сили. Круглий стіл на тему 100-річчя подвигу Героїв Крут — приватна ініціатива п. Олени Леонтович (родички одного із загиблих,
В. Шульгина) і кількох київських науковців. Вшанування Героїв на станції Крути — знову-таки ініціатива Спілки офіцерів України, низки громадських і політичних партій державницького спрямування за участю місцевої влади. А на Аскольдову могилу, де на початку березня 1918 року перепоховали розтерзані тіла молодих захисників Української держави, скласти шану Героям прийшли представники громадсько-політичних сил, а ще, на клопотання Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка — молоді ліцеїсти-богунівці, майбутні захисники України.
100 років тому, як свідчить тогочасна преса, від залізничного вокзалу до Володимирського собору йшла багатотисячна похоронна процесія. За 18 трунами загиблих під Крутами молодих вояків, яких зненацька захопили вже після бою і жорстоко закатували російські окупанти, йшов чи не весь Київ. Біля Володимирського до траурної процесії долучилися члени Центральної Ради разом із головою Михайлом Грушевським. Це там він почав свою промову латинським крилатим висловом, що “Солодко і гарно вмерти за Вітчизну”. Сьогодні, коли Росія окупувала Крим, а на сході триває кровопролитна війна, головним для українців мусить бути заклик не “гарно вмерти”, а вижити і знищити ворога.
Сьогодні, в умовах російської агресії, для українців поняття вижити означає значно більше, ніж повернення окупованих територій і відновлення юрисдикції над ними. Ми ще й досі не усвідомлюємо рівень внутрішньої окупації, яку спостерігаємо в різних сферах державного й суспільного життя. Це стосується клептократично-олігархічного державного управління, підбору кадрів, національної економіки, освіти, науки, культури… Зрештою, державної мови, яка лежить в основі духовної, політичної могутності й єдності нації, держави.
Це перше, з чого почав свій виступ на вшануванні Героїв Крут біля Аскольдової могили голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павло Мовчан.
— Не можна кривити душею перед пам’яттю тих, котрі стали одними з перших заслонів перед російською навалою. Не можна і перед тими, хто сьогодні воює на сході проти московського агресора. І 1918-го, і 2018-го наш зовнішній ворог один, споконвічний. Але найстрашніший наш ворог тут, всередині, а не на лінії фронту. Це та п’ята колона, яка ні на мить не припиняла і не припиняє нищення України. Коли українців щодня з екранів телевізорів (112-го, News one та ін.) анігермани-червоненки-рабіновичі повчають, як жити, то терпіння уривається. Натягнувши на себе личину вболівальників, “щирих друзів”, вони сподіваються, що їм і їхнім господарям укотре вдасться одурити нас. Одурити, щоб крамарі й зайди могли безперешкодно доторгувати Україною.
Ми мусимо захищати свою Батьківщину. З такою самовідданістю і самопожертвою, яку виявили у найтяжчі хвилини нашої держави Герої Крут. Для цього варто тісніше згуртуватися, виступати єдиним фронтом. Тільки так ми зможемо захистити, вберегти й побудувати українську Україну!
Це гасло Павла Мовчана підтримав Микола Голомша, голова партії “Патріот”.
— Вони, молоді крутянці, йшли воювати, не маючи належного військового вишколу. Але Господь сторицею наділив іншим — навчив гідно вмерти, якщо треба, на полі бою, але не відступити перед ворогом, не зрадити Україну. Вони вказали наступним поколінням єдиний правильний шлях — не власні амбіції, не міжусобиці за своє місце під сонцем, а спільна боротьба за єдину, незалежну і соборну Україну.
Учасники мітингу згадували криваві уроки сторічної боротьби українців за незалежну державу, постійно звіряючи з днем нинішнім. У багатьох своїх рисах вони не втратили актуальності. Згадували і висновки тогочасних провідників, ідеологів української національної ідеї: Дмитра Донцова, Дмитра Дорошенка, Миколи Міхновського.
“Усі ми думали, — цитував слова Д. Дорошенка співголова “Української альтернативи”, академік НАПНУ Георгій Філіпчук, — що наші вороги то є царі. І ми боролися з ними. Але потім ми боролися з більшовиками, з меншовиками, але лютим ворогом більше 300 років була і залишається Росія — царська, ліберальна, більшовицька, демократична, сталінська…”.
— Виходячи з цього, — підсумував Філіпчук, — на цьому тлі мусить творитися велика українська політика. Бо ХХІ століття — століття великої війни за українську ідентичність, за право мати свою державу, мову, культуру і жити на своїй, Богом даній землі. Подвиг Героїв Крут закликає нас не лише пам’ятати ті жертви, які були покладені на олтар української свободи і незалежності.
Про уроки минулого, безпорадність нинішньої влади, про загрозливі тенденції в політичному та духовному житті країни говорили й інші промовці. Серед них Валентин Наливайченко, Василь Куйбіда, Олександр Гудима та ін.
На завершення учасники одностайно ухвалили резолюцію пам’ятного заходу національно-патріотичних сил із нагоди 100-річчя героїчного подвигу молодих добровольців під Крутами. Серед вимог до влади щодо увіковічення Героїв Крут є одна найголовніша для України і українців: скасувати окупаційно-московський закон Ка-Ка, який досі є потужною зброєю Москви проти нашої незалежності.
Не за ідеали Російської імперії, не за інтереси чужого й ворожого нам народу гинув у боротьбі цвіт української нації 100 років тому. Не за інтереси Путіна і нинішньої україноненависницької Росії гинуть сьогодні наші захисники на Донбасі. Тож виправдання нинішній владі у зневажанні наших інтересів, потуранні ворогу бути не може. Серця загиблих Героїв Крут б’ють у наші душі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment