Завдяки «Просвіті»

Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ,
голова Хмельницького обласного об’єднання товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, член НСПУ
Велике щастя, коли сімейний архів, який переховував автор та рідні протягом 80-ти років, не загубився і пере­йшов у книги. Майже 50 рукописних джерел (канцелярських книг, блокнотів, загальних і “тонких” зошитів, поетичних добірок) Ганни Беримець (1925—2007) вдалося перевести в електронний формат і систематизувати. Творчий доробок авторки складає 2000 переписаних власноруч сторінок — це понад 3000 віршів та автобіографічна драма “Оксана”. Починаючи з 13 років, вона писала вірші, які і стали її життям.
У Хмельницькому видавництві “ФОП Цюпак” у вересні 2016-го та грудні 2017 р. побачили світ дві книжки авторки із Роменщини (Сумська обл.) Ганни Беримець за фінансової підтримки її брата Петра Беримця та технічної підтримки Хмельницького обласного об’єднання товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка: “Арома рідного краю” та “Життя як вірш”. Упорядник архіву і видань — Віталій Міхалевський, який уже 12 років родинно поєднаний із Сумщиною.
До книжок самобутньої поетеси увійшли віршовані роздуми, написані у найжорстокіший час: 1940—1960 рр. То і важкий передвоєнний період, війна, невільницькі роботи авторки в Німеччині, і голодні повоєнні роки. Її щирі поезії передають силу вітрів минулого, ліричні переживання, нескореність людського духу. Матеріалу багато. Зокрема до книжки “Життя як вірш” увійшли твори лише з одного зошита — “чорного” (і за обкладинкою, і за змістом) та драма “Оксана”. А таких зошитів понад десять. У книгах залишена стилістика, ритміка та лексика Слобожанщини 40—60 років минулого століття. Вони, безперечно, є документом свого часу.
Ганна Трохимівна Беримець народилася 12 січня 1925 року в селі Рогинці Роменського (Талалаєвського) району Сумської області. У роки війни була вивезена в Німеччину. У 1946—1949 рр. навчалася в Роменському сільськогосподарському технікумі, у 1952—1958 рр. — в Уманському сільськогосподарському інституті. Працювала за спеціальністю у Казахстані на цілині, в Україні — у науково-дослідних станціях. Протягом життя писала вірші, за що вперше у Казахстані і вдруге в Умані її арештували, допитали, попередили, але не засудили. Готувала, але не видала збірку “З пісень юних років”. Мала псевдонім Ганна ПАХОЛЛЯ. Двічі надсилала твори до СРПУ (Спілка радянських письменників України) в 1950 та 1955 роках. Є повернутий зошит із Кабінету молодого автора з чиїмись коментарями, зробленими олівцем (реєстр.
№ 302, 1955 р.). Померла 7 липня 2007 року.
Напередодні Дня Соборності України та Дня рідної мови я як голова Хмельницької “Просвіти” та член НСПУ мав приємність презентувати видання Ганни Беримець на Сумщині — в обласному центрі та трьох районних: в обласній універсальній науковій бібліотеці (м. Суми), центральній міській бібліотеці для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича (м. Ромни), центральній районній бібліотеці ім. Олександра Олеся (м. Білопілля), центральній міській бібліотеці ім. С. І. Пономарьова (м. Конотоп).
Просвітницькі зустрічі з біб­ліотекарями, письменниками, краєзнавцями, молоддю ще раз підтвердили важливість і необхідність нашої справи для збереження культурного надбання та історичної правди. Наголошувалося, що Товариство “Просвіта” ось уже 150 років є тим джерелом, що дає сили для боротьби і живить наші душі. І якщо зерна українськості проросли, то їх уже не знищиш. Це своєю творчістю підтвердила Ганна Беримець, яка, перебуваючи в різному, навіть агресивному, мовному середовищі, писала свої твори українською: з-понад трьох тисяч віршів лише шість написано російською.
Отак, збираючи по краплині наше мовне, краєзнавче й історичне багатство, ми перетворюємо його на могутні ріки рідної “Просвіти”.