Де народився Казимир Малевич?

Едуард ОВЧАРЕНКО
В Українському кризовому медіацентрі відбулася пресконференція, присвячена документальному фільму “Малевич” (робоча назва “Чорний квадрат”). Під час зустрічі з журналістами оголосили про раніше невідомі архівні знахідки щодо народження Казимира Малевича.
Цей фільм про життя і творчість одного з найвідоміших художників ХХ століття Казимира Малевича та його вплив на світову культуру. Основна ідея — розповісти про зв’язок художника з Україною та його повернення до Києва наприкінці 1920х років.
Пропонуємо увазі читачів уривки з виступів учасників пресконференції.
Олег Щербина, продюсер фільму:
— Вдячний авторові ідеї стрічки Ользі Захаровій. Оскільки Малевич постать масштабна, то ми не знали, з чого почати. Новий фільм — українськоіталійський проект (20 % коштів виділило Міністерство культури Італії). Робота над стрічкою перебуває у фінальній стадії. Зйомки практично завершено. До кінця лютого плануємо закінчити картину і вже працювати над стратегією просування цього фільму. На зовнішній ринок — через європейські та світові кінофестивалі, а в Україні — через прокат, який заплановано на осінь.
Пилип Іллєнко, голова Держкіно України:
— Ми обрали цей фільм через актуальність теми. Необхідно повертати такі постаті, як Казимир Малевич, до українського культурного дискурсу. Так само ми намагаємося повернути багатьох інших митців, яких Росія вважає російськими з невідомих для нас причин. Приміром, Олександра Довженка. Також важливо, що зйомками картини займається досвідчена компанія Fresh Production Group, у творчому доробку якої серіали, артхаусне, ігрове і документальне кіно.
“Малевич” — фільмдослідження, фільмвідкриття, що є дуже цікавим жанром кінодокументалістики.
Володимир Луцький, режисер фільму (м. Мінськ, Білорусь):
— Малевич народився в Києві, тут він створив свої перші роботи. А наприкінці 20х років митець повернувся в Україну, викладав у Художньому інституті, ділився творчим досвідом. Про це наш фільм. Під час роботи над стрічкою зробив для себе багато відкриттів. Документальне кіно прекрасне тим, що ми повертаємо нашу пам’ять, забуті або втрачені сторінки історії, стаємо духовно багатшими.
Наше завдання було досить просте: аби люди дізналися правду, яким був Малевич, яке коріння його живило. А українська земля дала те, чого не могла дати жодна інша. Коли художник працював у Петербурзі, то яскраві кольори зникли з його картин, а коли повернувся в Україну, — з’явилися знову. А це багато про що говорить.
Тетяна Філевська, дослідниця творчості К. Малевича, креативний продюсер і автор сценарію фільму “Малевич”:
— Нам було відомо, що Казимир Малевич народився 1879 року в Києві, а першим місцем його проживання був будинок по вулиці Бульйонській (нині Малевича), 15. Наразі на цьому місці Інститут Патона. Потрібно було лише знайти документальне підтвердження цим загальновідомим фактам. Коли перевіряла каталоги домовласників за адресами і прізвищами, то зрозуміла, що насправді будинок за цією адресою не належав родині Малевичів чи Оржеховських. Натомість ми дізналися, що Марії Оржеховській, рідній тітці Малевича, в будинку якої він народився наприкінці ХІХ століття, належав маєток по вулиці Жилянській. Це був великий маєток заможної родини, яка мешкала в тій частинці вулиці Жилянської, що в ХІХ столітті належала до престижного району. В різні часи цей маєток на Жилянській мав номери 62, 63, або 65. На жаль, маєток, як і більша частина цього району Києва, не зберігся.
Геннадій Курочка, співзасновник Українського кризового медіацентру:
— Росіяни прагнуть повністю поглинути наш культурний простір. Наша мета — довести причетність Малевича до української землі.
На жаль, наші керманичі менш прогресивні, ніж громадянське суспільство. Боротьба за Україну триває не лише зовні, а й усередині країни. А фільм “Малевич” — відповідь нашого опору представникам “русского міра”.