Ватра гуцульської містерії

Василь НАГІРНЯК,
голова Верховинської РО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, заслужений журналіст України
Фото Марії МАКІВНИЧУК та Василя МАНУЛЯКА
Автентичний дух культури і мистецтва незабутніх предків запалав ватрою гуцульської містерії у княжому Львові. На проспекті Свободи біля пам’ятника Тарасові Шевченку, що височить із бронзовою стелою “Хвиля Народного Відродження”, відбувся День гуцульської культури у Львові.
Дивовижний гуцульський світ культури, мистецької автентики привезли творчі колективи зі столиці Гуцульщини — Верховини. Відкрив театралізоване автентичне свято-фестиваль гуцульської культури священик Львівської Єпархії УПЦ КП отець Олексій молитвою за полеглих героїв у боротьбі з московськими окупантами на Донбасі та поблагословив усю галицьку громаду і гостей краю на цьому святочному заході.
З вітальними словами до львів’ян та гостей славної Галицької столиці звернулися голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, Ігор Пасічняк, голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, голова Львівського суспільно-культурного товариства “Гуцульщина” Василь Коржук. Промовці закликали завжди пам’ятати наших Героїв, які утверджували державність України та захищають її Свободу і Незалежність на Донбасі. Тих людей, письменників, творчу інтелігенцію, митців, які об’єднувалися на Гуцульщині, у Криворівні, Жаб’ю, культура яких надихала на збереження духовних скарбів української нації.
Творчі народні колективи, а це більше 150 учасників, п’ять годин поспіль демонстрували на сцені унікальне автентичне мистецтво Верховинщини — гуцульську музику, співанку, запальний народний танець, гуцульське весілля, театральне мистецтво, показ автентичної гуцульської убирі (одягу) та багато інших яскравих самобутніх талантів. Насолодитися чарами гуцульського дійства і відчути справжній дух Гуцульщини змогли понад 50 тисяч глядачів.
Обабіч сцени у виставкових павільйонах діяла святкова виставка-продаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вишивки, ткацтва, кушнірства, бісероплетіння, писанкарства та інших видів народного мистецтва Гуцульщини.
Народні умільці, а їх прибуло до Львова більше двадцяти, ділилися секретами давніх гуцульських промислів, демонстрували майстер-класи з виготовлення гуцульського одягу, виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вдягання гуцульської княгині.
Верховинці запропонували львів’янам та гостям міста тури вихідного дня мальовничим гуцульським краєм і запрошували у туристичні мандрівки Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку.
— Ви побачили феєрію мистецької автентики Верховинщини і неймовірної краси колоритні гуцульські дійства, — сказав в інтерв’ю кореспондентам голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, який і є безпосереднім організатором свята. — Львів’яни і гості краю відчули справжній дух Гуцульщини, який передається через коляду, музику, спів, запальний танець, гуцульську убирю. У цьому колориті гуцули живуть, спілкуються з горами і довколишнім світом. Гуцульську культуру потрібно зберегти, надихнути автентикою всю Україну і передати її нащадкам.