Петро АНТОНЕНКО
У наших медіа похапливо тиражують, а в придворних ЗМІ — із захопленням, заяву на пресконференції в Києві 23 лютого голови представництва Євросоюзу в Україні Мінгареллі щодо реформ в Україні. Ось як цитує цей виступ УНІАН: “Ми не сумніваємося в тому, я не перелічуватиму зараз список реформ, які були впроваджені в дуже важких умовах, проте якщо ви цього не бачите, — ви або ідіоти, або люди з обмеженою точкою зору. Якщо ви сумніваєтесь, скажіть мені, і я вам висловлю весь список надзвичайних амбіційних реформ, які були розпочаті”.
Сподіваємося, переклад точний, бо інколи бувають і казуси, які потім пояснюють неточністю перекладу. Якщо так, то чи не занадто емоційна, якщо не сказати — вульгарна, термінологія як для європейського дипломата? Навіть для гарячого італійця.
Очевидно ж, під терміном “помічати” реформи йдеться про їх схвалення. Тобто, ті з нас, хто “не помічає” дієвих змін на краще при наших медичній, пенсійній, інших реформах, — ідіоти. Їх уже називають і зрадниками, ворогами народу.
Не втягуючись у довгі дебати щодо наших реформ, зазначу, що серед українців є, м’яко кажучи, чимало людей, які не в захопленні від цих реформ. Ось заголовок звичайної, свіжої публікації чернігівського інтернету і газети: “Не дай, Боже, нікому жити під час отаких реформ”. Це говорять мешканці селища Любеч у нас на Чернігівщині про те, як у них реформують медичне обслуговування. Якщо я, ці люди і ще мільйони пересічних українців не в захваті від цих реформ, то ми, виходить, ідіоти. Як ідіот, за версією Мінгареллі, я міг би зараз вимагати від нього вибачення за образу мільйонів моїх співвітчизників. Але що візьмеш із представника ситої Європи, яка тупо і байдуже спостерігає за єдиною війною в центрі континенту. Про що з такими говорити?
Між іншим, до числа найважливіших реформ у державах входять і реформи суду, правоохоронних органів. Але такі заяви в четверту річницю загибелі Небесної Сотні, знаючи, що за вбивство понад ста людей у центрі європейської столиці за ці 4 роки ув’язнений 1 (один!) злочинець, — це блюзнірство, наруга над пам’яттю вбитих і плювок на їхню могилу.
Ідіоти в Україні, звичайно, є, якщо ми 26 років обираємо таку владу. Але давайте ми самі з цим розбиратимемося. Мені абсолютно начхати (вибачте, що теж збиваюся на таку ж лексику), ким вважає мене і мільйони українців Мінгареллі. Звертаюсь не до нього, а до співвітчизників. Мабуть, не варто нам аплодувати таким заявам, тобто так опускатися задля мишачого вовтузіння передвиборних баталій. Бо це вже точно ідіотизм.
