Не захищатись, а наступати, не просити, а вимагати

Едуард ОВЧАРЕНКО
В “Укрінформі” відбувся круглий стіл на тему: “Мова — консолідуючий чинник української нації, і нова хвиля русифікації”. Організатор заходу — ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
Відкриваючи засідання, голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан закликав Президента захистити українську мову, адже русифікація загрожує не лише державній мові, а й державі загалом.
— Президент має абсолютно всі повноваження, якими його наділила Конституція, щоб вирішити мовне питання. І є всі підстави вимагати цього від нього як від гаранта Конституції України. Мені не треба вас переконувати, що русифікація в українській інформаційній сфері загрожує державі. Ви бачите, як ставлять наголоси у деяких медіа. Чому ведуть програми російською мовою, чому російські медійники працюють в українській сфері? Як делеговані від Путіна? Ми тільки так можемо це трактувати, — наголосив Павло Михайлович.
Академік НАПН України Георгій Філіпчук у своєму виступі звернув увагу на необхідність ухвалення Закону “Про українську мову”. Практика таких законів існує по всьому світові. Також він зазначив, що сьогодні наша країна не має програми підтримки закордонного українства. Немає у світі країн, які б не піклувалися про своїх співвітчизників. Це має бути програма підтримки українськості.
Серед проблем відзначив погане засвоєння випускниками шкіл української мови. Із 230 тисяч дітей, які складали ЗНО, із завданнями з української мови та літератури впоралися лише четверо. 8 найрейтинговіших телевізійних каналів проводять не просто русифікацію, а антиукраїнську політику. Мільйони українських дітей вивчають російську мову, а в Росії 2016 року лише 160 факультативно вивчали українську. Наша зовнішня політика має формуватися дзеркально, відповідно до своїх національних інтересів.
— РФ усі роки незалежності України активно русифікує нашу державу. Використовуючи цей сегмент, вона змогла зайти на територію Криму і Донбасу.
Інша загроза від румунської, угорської, польської мов. Сусіди вважають, що за державний кошт наші навчальні заклади мають навчати дітей цих мов. Ми не проти, щоб вони вивчали свої рідні мови. Але це необхідно робити у позаурочний час, за власний кошт. На Буковині й Закарпатті є села, де люди не розуміють української мови. Їхні діти не можуть мати перспективи в Україні, а сусідні держави готують для себе дешеву робочу силу.
Питання мови — не лише мовна політика. Це й питання паспортів. Хоча подвійне громадянство й заборонене Конституцією України, але ми ніяк не можемо ухвалити закон, який би передбачав відповідальність за подвійне громадянство.
Неприпустимо, щоб у владі були люди, які не знають нашої культури, ментальності. Потрібно створити департамент або міністерство захисту української мови, як це є в багатьох країнах. Також маємо перекрити потік брехливої російської інформації, — підкреслив голова партії “Патріот” Микола Голомша.
— Всі повзучі мадяризації, полонізації, румунізації організовані Росією. А все це роблять заради суцільної русифікації України. Це глибинна антиукраїнська діяльність, яка здійснюється системно.
У країні ведуть антиукраїнську кадрову політику, насамперед це стосується Міністерств культури та інформаційної політики.
З телеканалів масово звільняють свідомих українців. Натомість призначають людей, які далекі від телебачення і від української мови. Ситуація вкрай небезпечна. Проти України триває стратегічно й тактично розроблена війна. Це війна, яка може забрати у нас країну. Начебто були заборонені російські канали, але цю роботу виконує агентура всередині України.
Тільки радикальні дії можуть змінити ситуацію. Треба, щоб усі журналісти, які працюють на суспільному теле- і радіомовленні, у щоденній практиці використовували українську мову. Якщо не можуть, то їх не повинні атестувати. Сьогодні необхідна консолідація всіх демократичних україноцентристських сил, задля захисту інформаційного простору, як основи суверенітету держави, — зазначив кінорежисер Леонід Мужук.
На переконання заступника голови координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тараса Марусика, Мінкульт не виконує своїх функцій у питанні розвитку і збереження української мови. А зупинити русифікацію можливо лише тоді, коли держава припинить грати проти суспільства.
— Для того, аби запустити в Україні механізм українізації, треба відправити у відставку міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який знищив архів Міністерства, його журнал, дипломатичну академію, ліквідував консульства нашої країни в Любліні, Пряшеві і Сучаві, натомість створив при МЗС комісію з боротьби з антисемітизмом в Україні; голову Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, який підтримує недружні дії сусідньої країни і міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, який відкрито зневажає українську мову. Також потрібно негайно ухвалити Закон “Про українську мову”, запровадити безкоштовні мовні курси, створити Музей української мови та літератури, — переконаний український письменник і громадський діяч Роман Кухарук.
Під час другої частини круглого столу йшлося про конкурс на спорудження Меморіалу Небесної Сотні. Про підготовку та проведення цього конкурсу розповів директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності Ігор Пошивайло. За його словами, конкурс, який проводила німецька компанія, відбувся професійно, звичайно, його можна доопрацьовувати на певних засадах, але узгодивши з авторами. Проте більшість учасників круглого столу мали іншу точку зору.
Георгій Духовничий, віце-президент НСАУ:
— Ми повинні персоніфіковано увічнити кожного загиблого. Революція гідності — продовження тієї боротьби за справді вільну України, що почалася в 90-ті роки. Весь цей процес має бути представлений у новому музеї. Вважаю, що місцем для нього міг би стати напівпорожній Будинок профспілок. І тоді не доведеться викидати мільярди на його спорудження.
Анатолій Гайдамака, народний художник України, лауреат Шевченківської премії:
— Перший конкурс на спорудження Меморіалу Небесної Сотні став стиранням пам’яті, а під час другого конкурсу цю пам’ять стерли зовсім. Було знищено дуже багато артефактів. Не знаю, чому конкурс проводила саме німецька компанія. Дуже сумніваюся в компетенції журі. Треба проводити відкритий конкурс, у якому братимуть участь всі охочі.
Володимир Волков, громадський діяч:
— Новий музей — це майданчик, на якому відбуватимуться різноманітні заходи. Зробімо громадське замовлення на цей проект. У нас багато талановитих архітекторів і скульпторів, які зможуть втілити його в життя.
Андрій Павленко, голова благодійного фонду “Пам’яті Небесної Сотні”:
— Я написав відкриті листи до Прем’єр-міністра України, міністра культури, німецької фірми, що займалася проведенням цього конкурсу, в яких зазначив, що не можна проводити такий серйозний конкурс за один місяць. На жаль, не отримав відповіді на більшість моїх звернень.
Кожен пам’ятник воїнам Небесної Сотні, нашим захисникам на сході — це ствердження України як держави, маленька перемога над Московією, формування національної свідомості й національної пам’яті.
На завершення круглого столу його учасники за пропозицією Павла Мовчана ухвалили звернення до Президента України, голови комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, Верхов­ної Ради України, в якому зазначили, що цей конкурс не можна вважати завершеним і його треба продовжити до 1 червня.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment